Справа №1- 421/2007 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 року Святошинський районний суд міста Києва
в складі: головуючого - судді Почупайло А.В.
при секретарі Єрмак Л.В.
за участю прокурора Заріцької О.А.
адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що народився у м. Миколаєві, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, працюючого каменярем у ХК «Київміськбуд», зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2 за ст. 140 ч. 2, 140 ч. З, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, 31 серпня 2006 року Маньківським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком на 3 роки, у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що народився у с Шантобе, Балкашинського району, Цілиноградської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, працюючого вантажником у Споживчому товаристві «Скиф», зареєстрованого у АДРЕСА_3, проживаючого у АДРЕСА_4, не судимого, у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, що народився у с Дзензелівка, Маньківського району Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня, не працюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_5, проживаючого у АДРЕСА_4, в силу ст. 89 КК України не судимого, у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, що народився у с Дзензелівка, Маньківського району Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, працюючого пресовщиком-оператором в ПП «М-Стандарт», зареєстрованого у АДРЕСА_6, проживаючого у АДРЕСА_4, не судимого, у скоєнні злочину передбаченого ст. 198 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_3 будучи раніше засудженим 31 серпня 2006 року Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком на 3 роки, на шлях виправлення не став і знову скоїв умисний злочин.
14 січня 2007 року, приблизно о 22 годині підсудні ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля будинку № 13 по пр-ту Палладіна у м. Києві, за попередньою змовою, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, скоїли розбійний напад на громадянина ОСОБА_7., з метою заволодіння чужим майном, яке знаходилось у останнього і заволоділи ним, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.
Так, ОСОБА_3. 14 січня 2007 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись по вул. Юнацькій у м. Києві, зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_4., після чого, придбавши в магазині спиртні напої, вони всі разом направилися до приватного будинку АДРЕСА_7, де ОСОБА_4., ОСОБА_5.
2
та ОСОБА_6. наймали житло. Перебуваючи за вказаною вище адресою ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_3 вжили спиртні напої.
В цей же день, приблизно о 20 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3., разом з ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_4., з метою прогулятись, вийшли із будинку та прослідували до станції метро "Академмістечко".
Знаходячись біля станції метро «Академмістечко», ОСОБА_3., разом з ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_4. вирішили направитися до нічного клубу «Саксон», що розташований по вул. Трутенка, 4 у м. Києві. Однак порахувавши гроші які мали при собі, зрозуміли, що їх недостатньо для відпочинку в нічному клубі.
Після цього ОСОБА_5. запропонував здати до ломбарду його мобільний телефон, щоб отримати достатню суму грошей для відпочинку в нічному клубі. Із цією метою ОСОБА_3. разом з ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_4. направилися в бік вул. Ірпінської у м. Києві.
14 січня 2007 року, приблизно в 21 годину 45 хвилин, проходячи повз зупинку громадського транспорту по вул. Уборевича у м. Києві, ОСОБА_6. відійшов від ОСОБА_4., ОСОБА_3 та ОСОБА_5. до торгівельних кіосків, щоб придбати цигарки, а останні в цей час прослідували до будинку № 13 по пр. Палладіна у м. Києві. Пройшовши декілька метрів ОСОБА_5. зупинився, щоб зачекати на ОСОБА_6., а ОСОБА_3 та ОСОБА_4. направилися далі вздовж будинку № 13 по пр. Палладіна у м. Києві.
Проходячи по пішохідній доріжці повз будинок № 13 по пр. Палладіна у м. Києві, приблизно о 22 годині, ОСОБА_3. помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_7., який рухався на зустріч та вирішив заволодіти його майном, повідомивши про свій злочинний намір ОСОБА_4. На що останній, дав свою згоду, тим самим вступивши з ОСОБА_3. в попередню злочинну змову.
У виконання свого злочинного умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_4. прискоривши крок, прослідували на зустріч ОСОБА_7. і, коли останній пройшов повз них, ОСОБА_3., діючи згідно досягнутої домовленості, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я, збив ОСОБА_7. з ніг, після чого почергово з ОСОБА_4. нанесли йому декілька ударів ногами по голові та різним частинам тіла. В цей час, ОСОБА_5. побачивши, що ОСОБА_4. та ОСОБА_3. б'ють раніше незнайомого йому ОСОБА_7. і, зрозумівши наміри ОСОБА_4. та ОСОБА_3. направлені на заволодіння чужим майном, підтримуючи злочинні дії останніх, підбіг до ОСОБА_7. і продовжуючи застосовувати насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я, наніс останньому удар ногою по тулубу. Подолавши таким чином у ОСОБА_7. волю чинити опір, в той час коли останній втратив свідомість, ОСОБА_5. разом з ОСОБА_4. та ОСОБА_3. з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_7., а саме: чоловічою барсеткою, ціною 240 грн., в якій знаходились: чохол шкіряний до паспорта, ціною 40 грн.; 10 металевих ключів, ціною 5 грн. за кожний, на загальну суму 50 грн.; картка USB-Flash на 256 МБ ціною 100 грн.; гроші в сумі 400 грн.; 75 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України із розрахунку 5 грн. 05 коп. за один долар США складає 378 грн. 75 коп.; мобільним телефоном «Соні Еріксон 9101», ціною 2400 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», ціною 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 25 грн.; картка пам'яті до телефону, ціною 100 грн.; барсеткою, для зберігання дисків, ціною 20 грн.; музичними дисками в кількості 6 штут, ціною 8 грн. за кожний, на загальну суму 48 грн.; 2 дисками з комп'ютерними програмами, ціною 3 грн. за кожний, на загальну суму 6 грн., а також речами, які не представляють для потерпілого ніякої матеріальної цінності, а саме: паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_7.; індивідуальним ідентифікаціймий номером, виданим Святошинською ДПА м. Києва на ім'я ОСОБА_7.; посвідченням водія категорії «В» на ім'я ОСОБА_7.; талоном попередженням водія на ім'я ОСОБА_7.; технічним паспортом на ім'я ОСОБА_7.; перепусткою в ДМА «Бориспіль»; кредитними картками банку «Правексбанк» СПД ОСОБА_7. в кількості 2 шт.; карткою «Лукойл» з залишком бензина А-95; карткою знижки кафе «Клойдайк» 15 %; карткою
3
знижки мережі «Домотехніка» 5%; карткою знижки магазину «Караван» 5%; двома ключа до автомобіля «Хонда Аккорд»; комплектом ключів від вхідних дверей квартири в кількості 2 шт.; поліетиленовим пакетом, а всього на загальну суму 3832 гривні 75 копійок.
В результаті розбійного нападу ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_3. заподіяли ОСОБА_7. тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток спинки носа в нижній третині зі зміщенням відламків, множинних крововиливів м'яких тканин обличчя, волосяної частини голови, правої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 283\Є від 13 квітня 2007 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6 днів, однак менше 21 дня.
Після скоєння злочину ОСОБА_3 ., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. з місця скоєння злочину втекли і в подальшому викраденим майном розпорядились на свій розсуд.
14 січня 2007 року, в період часу з 23.00 годин по 23.45 годин, ОСОБА_6., знаходячись по вул. Якуба Коласа у м. Києві, заздалегідь не обіцяючи, придбав, а в подальшому, знаходячись в салоні автомобіля «Форд-Сієра», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Артема у м. Києві, збув чуже майно, завідомо здобуте злочинним шляхом.
Так, 14 січня 2007 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_6., проходячи біля будинку № 13 по вул. Палладіна у м. Києві, побачив, що його знайомі ОСОБА_5., ОСОБА_4. та ОСОБА_3 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, скоїли розбійний напад на ОСОБА_7., з метою заволодіння чужим майном, яке знаходилось у останнього і заволоділи ним.
14 січня 2007 року ОСОБА_3 ОСОБА_4. та ОСОБА_5., приблизно о 22 годині 45 хвилин, біля супермаркету «Велика Кишеня», розташованого по вул. Чорнобильській, 16/80 у м. Києві зустрілися з ОСОБА_6. Під час розмови ОСОБА_3., ОСОБА_5. та ОСОБА_4. запропонували ОСОБА_6., так як він мав при собі паспорт, здати до ломбарду мобільний телефон «Соні Еріксон 9101», при цьому розповівши йому, що даним телефоном вони заволоділи злочинним шляхом під час розбійного нападу на ОСОБА_7. На дану пропозицію ОСОБА_6. погодився.
Після цього вони прослідували на вул. Я. Коласа, де ОСОБА_3 передав ОСОБА_6. викрадений мобільний телефон, щоб останній здав його до ломбарду. З цією метою ОСОБА_6., ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. зупинили проїжджаючий повз них автомобіль таксі «Форд-Сієра», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 та прослідували на вул. Артема у м. Києві. Знаходячись в салоні даного автомобіля, біля ломбарду «Скарбниця», що по вул. Артема у м. Києві ОСОБА_6., приблизно о 23 годині 45 хвилин, з метою власного збагачення, збув викрадений мобільний телефон «Соні Еріксон 9101», який належить ОСОБА_7., продавши його водію автомобіля ОСОБА_8, а отриманні від цього гроші поділили між собою.
Допитані у судовому засіданні підсудні ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. свою вину в інкримінованому їм складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України визнали повністю, щиросердно розкаялися, дали суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам скоєння ними злочину, доповнивши, що шкодують за свій вчинок та те що сталося. Підсудні ОСОБА_4. та ОСОБА_5. зазначили, що в ході досудового слідства, вони відшкодували завдану потерпілому шкоду, також ОСОБА_5. відшкодовано цивільний позов заявлений лікарнею.
Підсудний ОСОБА_3. заявлений до нього потерпілим ОСОБА_7. цивільний позов визнав. Також, пояснив, що саме він запропонував заволодіти майном ОСОБА_7.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6. свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ст. 198 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся й підтвердив суду обставини скоєння ним злочину.
Оскільки підсудні ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. свою вину в скоєному визнали повністю та не оспорюють фактичні обставини справи, то суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, за згодою учасників судового розгляду, обмежився показами підсудних ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6.
4
Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. у скоєнні інкримінованого їм складу злочину повністю доведена й кваліфікація їх дій за ч. 2 ст. 187 КК України є правильною, оскільки вони за попередньою змовою групою осіб, скоїли напад на ОСОБА_7. з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_7., який зазнав нападу.
Вина підсудного ОСОБА_6. у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ст. 198 КК України є правильною, оскільки він заздалегідь не обіцяючи, придбав, зберігав і збув майно, завідомо одержане злочинним шляхом.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_3. суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, те, що скоєний злочин є тяжким, рецидив злочину, характеристику особи підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину був зайнятий суспільно-корисною працею, працював, скоїв злочин у період строку випробування, в стані алкогольного сп'яніння, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєному, стан його здоров'я, що завдані збитки потерпілому не відшкодував, враховуючи характер та ступінь його участі у вчиненні злочину та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_3 на день винесення даного вироку не відбув покарання за вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2006 року, на підставі ст. 71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати йому до призначеного покарання не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_4. суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, те, що скоєний злочин є тяжким, характеристику особи підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на час скоєння злочину був зайнятий суспільно-корисною працею, працював, скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння, що до кримінальної відповідальності він притягається вперше, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєному, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому, враховуючи характер та ступінь його участі у вчиненні злочину вважає можливим застосувати до нього ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_5. суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, те, що скоєний злочин є тяжким, характеристику особи підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та останнього місця роботи, на час скоєння злочину не був зайнятий суспільно-корисною працею, не працював, скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння, в силу ст. 89 КК України не судимого, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєному, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому та Центральній клінічній міській лікарні, враховуючи характер та ступінь його участі у вчиненні злочину вважає можливим застосувати до нього ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст.187 КК України та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_6. суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, те, що скоєний злочин є середньої тяжкості, характеристику особи підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, на час скоєння злочину був зайнятий суспільно-корисною працею, працює, скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння, стан його здоров'я, до кримінальної відповідальності він притягається вперше, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєному, та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, із
5
застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов ОСОБА_7 суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (сіми) років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_3 покарання невідбуте ним покарання за вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2006 року, призначивши йому остаточну міру покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 198 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов'язки.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 рахувати з 30 січня 2007 року.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Київській області, а ОСОБА_5 - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 7945 гривень 34 копійки.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів, з моменту вручення копії вироку засудженим ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., а рештою учасників процесу - в той же строк з моменту його проголошення.