ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
іменем України
"25" липня 2011 р. Справа № 2А/1711/260/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Котік Т.С.
Жизневської А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "24" лютого 2011 р. у справі № 2А/1711/260/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов"язано відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі віднесеній до категорії 2, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 25 липня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
Зобов"язано відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 25 липня 2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Кузнцовську Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що фінансування коштів здійснюється з Державного бюджету України, виплати проводилися в межах виділених коштів.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що позивач, є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проживає у м.Кузнецовську Рівненської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: зобов'язав відповідача провести донарахування та виплатити позивачу кошти, передбачені ст.ст.39,51 Закону.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.39 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.
Базовою величиною, з якої розраховується сума додаткової пенсії згідно зі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачу слід керуватися розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України.
Тому позивач, відповідно до ст.39 Закону, як непрацюючий пенсіонер, має право отримувати доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та відповідно до ст.51 Закону, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України.
Проте, задовольняючи позов щодо зобов"язання відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 25 липня 2010 року з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження строку, суд не звернув увагу на те, що вказана доплата не є пенсією, та, що згідно приписів ч.1 ст.2 КАС України предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорені права. А на момент звернення позивача до суду факт порушення його оспорюваного права в майбутньому відсутній.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
Підставами для зміни постанови суду першої інстанції передбачені ст. 201 КАС України.
З огляду на вищенаведене, рішення суду першої інстанції слід змінити, зазначивши про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 25 липня 2010 року по 24 лютого 2011 року з урахуванням раніше виплачених сум. тобто із зазначенням кінцевого терміну відновлення порушеного права. В решті постанова підлягає залишенню без зміни, оскільки за своєю правовою природою соціальні виплати, передбачені ст51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є додатковою пенсією, тому носять безстроковий характер та мають нараховуватись й виплачуватись особі щомісячно без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст.ст.160,195,197,198,201,205,206,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2011 року змінити, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 25 липня 2010 року по 24 лютого 2011 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті постанову залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Н.М. Малахова
судді: А.В. Жизневська
Т.С. Котік
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 АДРЕСА_1,34400
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н Будівельників, 2,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400