ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"25" липня 2011 р.                                                    Справа №  2-А-371/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Малахової Н.М.         

суддів:                                                                              Жизневської А.В.

                                                                                          Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області  від "02" березня 2011 р. у справі №  2-А-371/11 за позовом ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії  ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі  про визнання дій протиправними та зобов’язання проведення нарахування та виплати доплат, передбачених ч.2 ст.39,  ч.2 ст.51  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  задовольнити частково.

Визнано дії відповідача - управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі  щодо не нарахування та невиплати  ОСОБА_2 доплати до пенсії,    передбаченої  ч.2 ст.39 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачену ч. 2 ст.  51 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2010 року по 11.02.2011 року протиправними.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі  провести нарахування та виплату  ОСОБА_2 доплати до пенсії,    передбаченої  ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, виходячи із розміру  мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік» та Законом України "Про державний бюджет на 2011 рік" з урахуванням фактично виплачених коштів за період з 01.11.2010 року по 11.02.2011 року.     

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі  провести нарахування та виплату ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачену ч. 2 ст.  51 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% мінімальної  пенсії за віком, виходячи із розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням фактично виплачених коштів за період   з  01.11.2010 року по 11.02.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі. Зазначає, що фінансування коштів здійснюється з Державного бюджету України, виплати проводилися в межах виділених коштів.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що позивачка, є пенсіонеркою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі, проживає в смт.Лугини Житомирської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок посиленого радіологічного контролю, а також є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції  дійшов до правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: зобов'язав відповідача провести донарахування та виплатити позивачці кошти, передбачені ст.39 ст.51 Закону, за період з 01.11. 2010 року по 11.02. 2011 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст. 39 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.

Базовою величиною, з якої розраховується сума додаткової пенсії згідно зі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачу слід керуватися розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Тому позивачка, відповідно до ст.39 Закону, як непрацююча пенсіонерка,  має право  отримувати доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат  та відповідно до ст.51 Закону, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.197,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області  залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області  від "02" березня 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

Головуючий   суддя                                                              Н.М. Малахова

судді:                                                                                      А.В. Жизневська   

                                                                                                Є.М. Мацький   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_2  АДРЕСА_1,11301

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області  вул. К. Маркса,2-а,смт. Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301