ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА  

іменем України

"19" липня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-123/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Малахової Н.М.         

суддів:                                                                              Жизневської А.В.

                                                                                          Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від "25" березня 2011 р. у справі № 2-а-123/11 за позовом ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 25.03.2011р.   позов  задоволено.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни з порушенням ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов"язано відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_2 державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 18.11.2004р.) у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2010р. з врахуванням проведених виплат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову за безпідставністю. Зокрема, посилається на те, що відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" виплата надбавки до пенсії як дитині війни має здійснюватись за рахунок  коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області не може здійснювати виплату позивачу надбавки до пенсії за рахунок власних  коштів. Вирішуючи спір, суд не звернув увагу на строки звернення до суду. відповідач вказує, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги  більше ніж за шість місяців, чим порушено норму ст.99 КАС України.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією за відсутності позивача та представника відповідача в порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2, є пенсіонеркою та має статус дитини війни, в зв'язку з чим має право на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно змін, внесених Законом України від 28.12.2007р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (п.п.2 п.4.1 розділу ІІ) частину 1 статті 6 викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Однак, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, вказані зміни визнано неконституційними, а отже ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має застосовуватись у чинній редакції.

Також, згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

З вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Розмір прожиткового мінімуму у 2010 році для осіб, що втратили працездатність визначено статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 695 грн. - у період з 01 січня 2010р. по 31 березня 2010р., 706 грн. - у період з 01 квітня 2010р. по 30 червня 2010р., 709 грн. - у період з 01 липня 2010р. по 30 вересня 2010р., 723 грн. - у період з 01 жовтня 2010р. по 30 листопада 2010р., 734 грн. - у період з 01 грудня 2010р. по 31 грудня 2010р.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень      та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

У пункті 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. "Про Положення про Пенсійний фонд України" Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Тому, беручи до уваги те, що згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд першої інстанції, керуючись положеннями Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. та зазначеної вище Постанови №1261, дійшов правильного висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачці мало проводитись нарахування та виплата підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

За наведеного, доводи відповідача про те, що він не являється розпорядником коштів Державного бюджету України, а тому невзмозі здійснити виплату позивачці соціальної допомоги у встановлених законодавством порядку та розмірі, судом не приймаються до уваги.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Законом, який встановлює доплату до пенсії особам, які мають статус дитини війни, є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в 2010 році не зупинено.

Отже, відповідач у 2010 році повинен  був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та провести ОСОБА_2 відповідні нарахування та виплати з врахуванням фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії за 2010 рік.

Проте, приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2, суд залишив поза увагою положення ч.2 ст.99 та ст.100 КАС України.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2011р. ОСОБА_2 звернулась до суду    першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов"язати останнього здійснити нарахування та виплату щомісячної державної допомоги дітям війни за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 01.06.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. При цьому із заявою  про поновлення строку позивачка не зверталася і судом це питання не вирішувалося.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 20.08.2010р., оскільки позивачка пропустила строки звернення до суду, тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню із залишенням позову без розгляду. У решті постанова за період з 21.08.2010 року підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст.99,100,198,200,203,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області  задовольнити частково.

Скасувати постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 березня 2011 року в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 20.08.2010р., залишивши позов в цій частині  без розгляду. В іншій частині постанову суду за період з 21.08.2010 року по 31.12.2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              Н.М. Малахова

судді:                                                                                      Т.С. Котік   

                                                                                                Є.М. Мацький   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_2  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області  вул.М.Житомирська, 8,м.Радомишль,Житомирська область,12200