ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"18" липня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-149/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Малахової Н.М.         

суддів:                                                                              Жизневської А.В.

                                                                                          Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на постанову Любарського районного суду Житомирської області від "15" березня 2011 р. у справі № 2-а-149/11 за позовом ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії  ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 15.03.2011р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в  Любарському  районі Житомирської області щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі підвищення до пенсії ОСОБА_2 в період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р. відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці невиплаченої надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.09.2010р. по 28.02.2011р. відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за виключенням суми фактично проведених виплат.

В апеляційній скарзі  управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить  скасувати вказану постанову. Зазначає, що судом помилково застосовані приписи ч.1 ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не враховано, що фінансування забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного  бюджету України. Зокрема, посилається на те, що відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" виплата надбавки до пенсії як дитині війни має здійснюватись за рахунок  коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі не може здійснювати виплату позивачу надбавки до пенсії за рахунок власних  коштів.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією за відсутності позивача та представника відповідача в порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга не підлягає до задоволення,  виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни. Таким чином, ОСОБА_2 є особою, яка належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом    України.

Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни",  відповідач повинен був  нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила з 01.07.2010 року –709,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2011 році становила з 01.01.2011 року –750,00 грн.  

На момент звернення позивачки до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачці щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області  залишити без задоволення, а постанову Любарського районного суду Житомирської області від "15" березня 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              Н.М. Малахова

судді:                                                                                      А.В. Жизневська   

                                                                                                Т.С. Котік   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_2  вул.Усика,с.Липно,Любарський район, Житомирська область,13114

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області  вул.Леніна, 52,смт.Любар,Житомирська область,13100