Справа № 2-69/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2009 року м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

Головуючого судді Маркєлова Р.І.

При секретарях: Тюріній А.В., Короткій С.І., Спиридоновій В.М.

За участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом вказуючи, що рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 16 серпня 2004 року, за нею було визнано право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, а комунальне підприємство «Жилсервіс № 4» було зобов’язано укласти з нею договір найму вказаного жилого приміщення. Проте, до набрання рішенням суду законної сили, виконкомом Макіївської міської ради було видано ордер на вказане житло відповідачам, на підставі якого останні були зареєстровані у спірній квартирі. Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 24 лютого 2006 року, ордер на вказану квартиру, виданий на ім’я відповідачів, було визнано недійсним і ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2006 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін і набрало законної сили. Таким чином, позивачка вважає, що право користування спірною квартирою належить їй, але скористатися цим правом і вселитися до жилого приміщення вона не має можливості, оскільки відповідачі відмовляються у добровільному порядку звільнити житло.

Таким чином, позивачка вважає, що діями відповідачів порушуються її законні права та інтереси, а тому просила суд ухвалити рішення, яким виселити відповідачів з незаконно займаного ними жилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка свій позов підтримала повністю і просила суд його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3, яка також діяла від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала і пояснила, що ордер на спірну квартиру був виданий без порушення вимог діючого законодавства і на законних підставах, позивачка не надала суду достатніх доказів, що підтверджують викладені у позові обставини і вимоги, а тому просила суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог - Виконкому Макіївської міської ради, яка діяла на підставі довіреності, у судовому засіданні підтвердила викладені у позові обставини, зокрема факт визнання недійсним ордеру на спірне жиле приміщення, і не заперечувала проти надання відповідачам іншого жилого приміщення у разі задоволення позову судом.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, пояснення представника третьої особи без самостійних вимог, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наявних в матеріалах справи і безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказів, рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 16 серпня 2004 року, за позивачкою ОСОБА_2 визнано право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, а комунальне підприємство «Жилсервіс № 4» зобов’язано укласти з нею договір найму жилого приміщення /а.с. 80/. Рішення суду набрало законної сили 17 вересня 2004 року. Згідно копії особового рахунку КП «Жилсервіс № 2» № 5132, на підставі рішення Виконкому Макіївської міськради № 1026 від 14 вересня 2004 року, у спірній квартирі з 21 вересня 2004 року зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відповідачі по справі /а.с. 79/. Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 24 лютого 2006 року, ордер на спірну квартиру, виданий на ім’я відповідачів на підставі рішення виконкому Макіївської міськради від 14 вересня 2004 року, визнано недійсним і ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2006 року, рішення суду залишено без змін і набрало законної сили 08 червня 2006 року /а.с. 6-7/.

Відповідно до ст. 59 Житлового Кодексу України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадку подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення. Відповідно до ч. 2 ст. 117 вказаного Закону, у випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення, або приміщення, яке вони раніше займали. Крім того, відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» з відповідними змінами, у випадку, коли позов пред’явлено особами, права яких порушено видачею ордера і на яких не може бути покладено обов’язок по наданню відповідачам жилого приміщення, до участі у справі має бути притягнутий виконком, або інший відповідний орган, що здійснює управління житловим фондом. Якщо, незважаючи на попередження, притягнутий до участі у справі орган не вирішив питання про надання відповідачам приміщення, суд вирішує позов по суті і при його задоволенні покладає на цей орган обов’язок надати відповідачам те жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше, яке за змістом ч. 2 ст. 117 ЖК України має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером.

Тобто, виходячи зі змісту ст. 59 ЖК України та п. 6 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, суд вважає, що рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 24 лютого 2006 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним ордер на спірну квартиру, як такий, що порушує права громадянина, тобто позивачки по справі на зазначене в ордері спірне жиле приміщення, а даний позов пред’явлений позивачкою ОСОБА_2, як особою, права якої порушено видачею ордера і на яку не може бути покладено обов’язок по наданню відповідачам іншого жилого приміщення. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 117 ЖК України, відповідачі підлягають виселенню з займаного спірного жилого приміщення, а обов’язок надати їм інше приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером, слід покласти на відповідний орган місцевого самоврядування - Виконком Макіївської міської ради. До того ж, приймаючи до уваги встановлені у справі обставини, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у теперішній час проживають за адресою: АДРЕСА_1 і користуються житлом без достатніх правових підстав, не дивлячись не те, що на підставі судових рішень, які набрали законної сили, не мають визначеного законом права на квартиру.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачки у солідарному порядку також підлягають стягненню судові витрати по справі у сумі 16 гривень.

На підставі ст.ст. 59, 117 Житлового Кодексу України, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року, керуючись ст.ст. 6, 10, 14, 57, 60, 88, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з АДРЕСА_1 у Червоногвардійському районі міста Макіївки.

Зобов’язати Виконком Макіївської міської ради надати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 інше жиле приміщення, яке має відповідати за розміром та благоустроєм жилому приміщенню, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у солідарному порядку да користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 16 (шістнадцять) гривень.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.