ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2011 р. Справа №2а-7272/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.А., за участю представника позивача – ОСОБА_1, довіреність № 02\08-10 від 12.01.2011 року, представник відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дій та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
Управління пенсійного фонду України в м. Керчі АРК звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Керченського МУЮ в АРК Батюк О.О. щодо винесення постанови про арешт рахунків Управління № 25657701000349, № 256037013495, відкритих в філіалі Керченського відділення ВАТ Ощадбанк м. Керчі, МФО 384061 від 01 червня 2011 року та скасувати постанову про накладення арешту на зазначені розрахункові рахунки Управління від 01 червня 2011 року.
Вимоги мотивує тим, що у відповідача на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2а-599 від 05.08.2010 року про стягнення з Управління пенсійного фонду України в м. Керчі АРК на користь ОСОБА_3 суми у розмірі 1557,60 гривень. Управління вважає, що вони не мають бути стороною цього виконавчого провадження, у зв’язку з чим звернулись до Керченського міського суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, але ухвалою суду від 21.02.2011 року в задоволенні цієї заяви їм було відмовлено. Державний виконавець на їхнє прохання також звертався до суду із поданням про зміну порядку та способу виконання рішення суду, але ухвалою суду від 13 квітня 2011 року в задоволенні цього подання також було відмовлено. Вони з цією ухвалою суду не погодились та оскаржили її в апеляційному порядку, а тому вважають, що рішення суду не було ними виконано з поважних причин, оскільки існують обставини, які утруднюють його виконання. Проте, державний виконавець, на їхню думку не в повному обсязі реалізував надані йому Законом України «Про виконавче провадження» права для забезпечення неупередженого виконання рішення суду та прийняв постанову про накладення арешту на їхні розрахункові рахунки, один з яких призначений для виплати заробітної плати, оплати комунальних та інших послуг по утриманню управління, а другий, - для зарахування страхових коштів та виплати відшкодування сум допомоги по тимчасовій втраті працездатності. Позивач вважає ці дії відповідача протиправними та такими, що порушують інтереси Держави в особі Управління.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутність та заперечення на позов, які мотивував тим, що державний виконавець вчинив всі необхідні дії, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в межах наданих повноважень та в передбачений законом спосіб, а тому підстав для визнання цих дій протиправними не має. Також зазначив, що на цей час виконавче провадження закінчено у зв’язку з виконанням, та арешт з розрахункових рахунків знятий.
Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, якими в тому числі є виконавчі листи.
Судом встановлено, що 01 березня 2010 року Керченським міським судом був виданий виконавчий лист № 2а-599\10 року про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі на користь ОСОБА_3 1557,60 гривень невиплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни за період з січня 2009 року по лютий 2010 року.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 11 Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Керченського МУЮ Батюк О.О. від 14 січня 2011 року було відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-599 та боржнику наданий строк до 22 січня 2011 року для його добровільного виконання.
Зазначена постанова державного виконавця боржником оскаржена не була, є чинною, але не була виконана Управлінням в наданий для добровільного виконання рішення строк.
Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право:
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
28 лютого 2011 року державним виконавцем був зроблений запит до Державної податкової інспекції в м. Керчі про відкриті станом на 02 березня 2011 року рахунки Управління пенсійного фонду України в м. Керчі.
Відповідно до пп. 5.1.3. п. 5.1 ст. 5 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Оскільки рішення суду не було виконано боржником, постановою державного виконавця від 01 червня 2011 року був накладений арешт на грошові кошти Управління пенсійного фонду України в м. Керчі у межах суми 1557,60 гривень, що знаходяться на розрахункових рахунках № 25657701000349, № 256037013495, відкритих в філії Керченського відділення ВАТ Ощадбанк м. Керчі, МФО 384061.
Позивач наполягає, що ці дії відповідача є протиправними, оскільки вони вважають себе неналежною стороною виконавчого провадження та вживають заходи щодо заміни сторони.
Дійсно, судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду в м. Керчі зверталося до суду із заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження по адміністративній справі № 2а-599\10\0108, але ухвалою суду від 01 лютого 2011 року в задоволенні цієї заяви було відмовлено та ухвала набрала законної сили.
Державний виконавець також звертався до суду із поданням про заміну способу та порядку виконання виконавчого листа № 2а-599, проте в задоволенні цього подання ухвалою суду від 13 квітня 2011 року також було відмовлено.
Управління Пенсійного фонду в м. Керчі оскаржило зазначену ухвалу в апеляційному порядку, але на цей час результатів її розгляду не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 37 Закону передбачені обставини, що зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження, але ні однієї з цих підстав у державного виконавця на момент прийняття ним постанови про арешт рахунків боржника не було.
Стаття 38 Закону передбачає право державного виконавця зупинити виконавче провадження, у тому числі у разі його звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Державний виконавець звертався до суду із заявою про заміну способу та порядку виконання рішення, але в її задоволенні було відмовлено.
Таким чином, на думку суду, на момент прийняття державним виконавцем рішення про арешт рахунків відповідача, він діяв обґрунтовано та в межах наданих йому Законом повноважень, оскільки ніяких законних підстав не вчиняти дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, яке набрало законної сили та знаходилось на той момент на примусовому виконанні вже понад п’ять місяців, в нього не було.
Також суд вважає необхідним зауважити, що всі доводи позивача, викладені ним в позовній заяві, більш стосуються його незгоди із самим рішенням суду, а не з діями державного виконавця, але це не може бути підставою для визнання цих дій протиправними, а лише свідчить про небажання боржника виконувати рішення суду, яке набрало законної сили.
Стосовно доводів представника позивача відносно того, що державним виконавцем накладений арешт на рахунки, які призначені для виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг та інших послуг по утриманню управління; для зарахування страхових коштів та виплати відшкодування сум допомоги по тимчасовій втраті працездатності, а отже виплата з цих рахунків коштів буде розцінюватись як їх нецільове використання, суд вважає необхідним зазначити, що списання коштів з рахунків за рішенням суду є примусовим виконанням та регламентується виключно нормами Закону України «Про виконавче провадження». Норми цього Закону ніяких заборон щодо призначення рахунків, на які державним виконавцем може бути накладений арешт не містить.
Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», боржник в свою чергу зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.
Проте, боржником цей його обов’язок виконаний не був та інформація стосовно рахунків у банках чи інших фінансових установах, з яких він пропонує державному виконавцеві утримувати кошти на виконання рішення суду, надана не була. Отже, за відсутності інформації від боржника, рішення щодо рахунків, з яких належить здійснювати стягнення, було прийнято державним виконавцем самостійно.
Як вбачається з наданих матеріалів виконавчого провадження, на підставі розпорядження державного виконавця від 12 січня 2011 року грошові кошти в сумі 1557,60 гривень були перераховані з розрахункового рахунку Управління пенсійного фонду в м. Керчі на користь ОСОБА_3 та постановами державного виконавця від 30 червня 2011 року арешт з розрахункових рахунків був знятий, а виконавче провадження закінчено у зв’язку з його повним виконанням.
Отже, розглянувши позовні вимоги Управління пенсійного Фонду України в м. Керчі, суд приходить до висновку, що підстав для їхнього задоволення та визнання протиправними дій державного виконавця, якій діяв в межах наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» повноважень та скасування винесеної ним постанови не має.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 18.07.2011р.
У повному обсязі постанову складено 19.07.2011р.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» ст. ст. ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 159-163, 181 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дій та скасування постанови – відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кононова Ю. С.