Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
04 липня 2011 р. № 2-а- 5413/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Лук'яненко М.О.,
при секретарі судового засідання - Чупіковій О.С.,
за участю представників сторін:
позивача - Приходько О.І.,
відповідача - Тімонової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група ДАД" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -
В С Т А Н О В И В:
< Текст >
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група ДАД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням уточнень адміністративного позову: скасувати з моменту прийняття рішення №131 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 11.04.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зі збереженням податкового кредиту на суму 21025,00 грн.; зобов`язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група ДАД" (код ЄДРПОУ 33676486, місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, 7) як платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.04.2011 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято рішення №131 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група ДАД". Відповідач зазначає, що підставою, яка послугувала причиною анулювання реєстрації є постачання Позивачем товарів/послуг іншим платникам податку сукупно менше 50 відсотків загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців, відповідно до абз. "и" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України. Позивач підставу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважає не законною та зазначає, що на нього не можуть бути розповсюджені норми Податкового кодексу України, що набув чинності з 01.01.2011 року, в частині обрахунку відповідних обсягів постачання товарів/послуг для цілей анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за попередні 12 календарних місяців до 01.01.2011 року.
В судовому засідання представник позивача підтримала вимоги адміністративного позову та просила задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що оскаржуване рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва №28324130 від 25.10.2005 року, виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група ДАД" (надалі ТОВ "Інвестиційна група ДАД") мало статус зареєстрованого платника податку на додану вартість.
Згідно Рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №131 від 11 квітня 2011 року, прийнятого на підставі абзацу "и" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Інвестиційна група ДАД".
Судом встановлено, із листа Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №7654/10/15-223 від 07.04.2011року, що ТОВ "Інвестиційна група ДАД" здійснено постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців на суму, яка сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Відповідно до положень абзацу "и" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України, правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були визначені пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., відповідно до якого, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;
д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Вказаною нормою було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ. При цьому, у Законі України "Про податок на додану вартість" була відсутня норма, яка б встановлювала таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ як "обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання".
Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Виходячи із вищевикладених положень випливає, що не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обо в'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди буде новим видом, новим "складом" правопорушень.
На думку суду, анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням суб’єкта владних повноважень необхідно розцінювати як різновид відповідальності платника податків, при цьому, до набрання чинності Податковим кодексом України, дії відповідача не мали ознак порушення вимог нормативно - правових актів, за які податковий орган зобов’язаний був прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Суд погоджується з думкою Позивача, про те, що ТОВ "Інвестиційна група ДАД" було зареєстроване на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції чинній на момент реєстрації), а тому прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Інвестиційна група ДАД", з тих підстав, що обсяг постачання товарів/послуг платником податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, є неправомірним.
Суд вважає, що прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з підстав передбачених абзацом "и" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, можливо лише при виникненні та існуванні вказаних обставин після 01.01.2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки до цього дії Позивача не були порушенням та узгоджувалися із вимогами діючого нормативно - правового акту - Закону України "Про податок на додану вартість".
Крім того, стосовно процедури прийняття оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, викладений у ст.5 Наказу Державна податкова адміністрація, від 22.12.2010, № 978 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість".
У п.п.5.2.14 п.5.2 ст.5 зазначеного Положення визначено, що рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
Такими документами, є: акт (довідка) документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання (підстава - підпункт "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.
Тобто, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу може бути прийняте тільки на підставі підтвердних документів, вичерпний перелік яких наведений у п.п.5.2.14 п.5.2 ст.5 зазначеного Положення.
В судовому засіданні представник відповідач зазначив, що рішення по формі №6-РПДВ приймалось на підставі документу, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, а саме: протоколу засідання комісії.
Однак відповідно до положень ст. 5 Положення протокол засідання комісії не значиться в переліку необхідних документів, на підставі яких може бути прийнято рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу
Відповідач не надав суду акт чи довідку документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) ТОВ "Інвестиційна група ДАД", а отже, на думку суду, прийняв рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що є порушенням процедури прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1, 2 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що Відповідачем не доведений факт порушення Позивачем Податкового кодексу України, а отже, його рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Інвестиційна група ДАД" як платника податку на додану вартість є протиправними з огляду на те, що Відповідач при винесенні рішення не з`ясував всіх обставин справи.
З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група ДАД" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №131 від 11.04.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. < Сума задоволення >
Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група ДАД" (вул. Тринклера, 2, гот. "Харків", м. Харків, Харківська область, 61022) судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2011 року.
Суддя М.О. Лук'яненко
Постанова не набрала чинності. оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >
Суддя М.О.Лук*яненко< Текст >