ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року 14:30 Справа № 2а-0870/2251/11
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовною заявою Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області
до Фізичної – особи підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкової заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
13.04.2011 Пологівська міжрайонна державна податкова інспекції Запорізької області (далі по тексту – позивач, Пологівська МДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач, ФОП ОСОБА_1), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 641,66 грн.
Ухвалою суду від 15 квітня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі.
Зазначена ухвала була направлена на адресу відповідача 21 квітня 2011 року, проте повернута на адресу суду 02 червня 2011 року з відміткою поштового відділення зв’язку: «За закінчення терміну зберігання».
Відповідно до частини 4 статті 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, юридичним особам та фізичним особам – підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За приписами частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З аналізу наведених норм КАС України суд вважає, що ухвала про відкриття скороченого провадження від 15 квітня 2011 року вручена відповідачу належним чином.
Станом на 29 червня 2011 року до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.
Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи 21 червня 2006 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області як фізична особа-підприємець.
Відповідно до довідки Пологівської МДПІ від 10 лютого 2011 року №1159/10/24-113 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб, а саме – штрафні санкції у розмірі 641,66 грн.
Зазначена заборгованість виникла у зв’язку з прийняттям 22 жовтня 2010 року Пологівською МДПІ Запорізької області податкового повідомлення-рішення №0010511701/0, яким відповідачу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано 46,39 грн. суми штрафних санкцій у розмірі 20% від узгодженої суми податкового зобов’язання з єдиного податку сплаченого з затримкою та податкового повідомлення-рішення №0010521701/0, яким відповідачу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховано 598,07 грн. суми штрафу у розмірі 50% від узгодженої суми податкового зобов’язання з єдиного податку сплаченого з затримкою.
Податкові-повідомлення рішення від 22 жовтня 2010 року №0010511701/0 та №0010521701/0 отримані особисто ОСОБА_1 22 жовтня 2010 року.
Доказів сплати, визначених у податкових повідомленнях – рішеннях податкових зобов’язань або оскарження в адміністративному або судовому порядку цих рішень відповідач не надав.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки судом встановлено, що податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається податковим боргом.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкового зобов’язання позивачем надсилалися на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 28 квітня 2009 року №1/69 на суму у розмірі 168,06 грн., яку вручено 05 травня 2009 року, та другу податкову вимогу від 09 червня 2009 року №2/92, яка повернулась з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до акту від 18 вересня 2009 року №10/24-113 другу податкову вимогу від 09 червня 2009 року №2/92 розміщено на дошці податкових оголошень.
Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не ним оскаржені.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 – 163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити.
Стягнути з Фізичної – особи підприємця ОСОБА_1 (70600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Пологи (р/р 34215379700237, код 18050200, МФО 813015 в ГУДКУ в Запорізькій області) 641 (шістсот сорок одну) грн. 66 коп. заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, нарахованого до 01 січня 2011 року.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.П.Бойченко