ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р.Справа № 30/17-1055-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження голови суду від 15.07.2011р. №415 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1., довіреність від 25.02.2011р. №25

від відповідача-1 за первісним позовом: не з’явився

від відповідача-2 за первісним позовом: ОСОБА_2, довіреність від 01.07.2011р. №11/47

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз”

на рішення господарського суду Одеської області від 02 червня 2011 року

у справі №30/17-1055-2011

за позовом Приватного акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Стальканат-Сілур”

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфт сервіс”

                              2. Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз”

про стягнення

та за зустрічним позовом Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз”

до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства „Виробниче об’єднання „Стальканат-Сілур”

                                2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфт сервіс”

про визнання недійсною частини договору, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство „Виробниче об’єднання „Стальканат-Сілур” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліфт сервіс” та Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості у сумі 863,46 грн. та стягнення з ДАТ „Чорноморнафтогаз” заборгованості у сумі  85482,37 грн., пені у сумі 6636,80 грн., інфляційних у сумі 3022,10 грн., трьох відсотків річних у сумі 1284,54 грн.

ДАТ „Чорноморнафтогаз” подало до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву до ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” та ТОВ „Ліфт сервіс” про визнання недійсною окремої частини (умови господарського зобов’язання) договору поруки №3 від 14.09.2010р., укладеного між ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” та ТОВ „Ліфт сервіс”, а саме: визнання недійсним розміру зобов’язання ТОВ „Ліфт сервіс” за договором поруки №3 від 14.09.2010р., зазначеного як 1% від суми основного зобов’язання за договором поставки №960 від 06.09.2010р.

У письмових пояснення до зустрічної позовної заяви, що надійшли до місцевого господарського суду 28.04.2011р., позивач за зустрічним позовом уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати недійсним п.3.1 договору поруки №3 від 14.09.2010р., укладеного між ТОВ „Стальканат маркет”, правонаступником якого є ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” та ТОВ „Ліфт сервіс”, в частині що стосується розміру зобов’язання (розміру поруки) ТОВ „Ліфт сервіс” перед ТОВ „Стальканат маркет”, зазначеного як 1% від суми невиконаного грошового зобов’язання за договором поставки №960 від 06.09.2010р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02 червня 2011 року у справі №30/17-1055-2011 (суддя Рога Н.В.) позов ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” задоволено; з ДАТ „Чорноморнафтогаз” на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 85482,37 грн., пеню у сумі 6636,80 грн., інфляційні у сумі 3022,10 грн., три відсотки річних у сумі 1284,54 грн., державне мито у сумі 980 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.; з ТОВ „Ліфт сервіс” на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 863,46 грн.; у задоволенні зустрічного позову ДАТ „Чорноморнафтогаз” відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог та необхідність їх задоволення на підставі ст.ст. 11, 202, 509, 546, 553, 625, 626, 627 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193 ГК України та умов договорів поставки №960 від 06.09.2010р. та поруки №3 від 14.09.2010р. Водночас місцевий господарський визнав необґрунтованими зустрічні позовні вимоги з огляду на відсутність правових підстав для їх задоволення.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 за первісним позовом (ДАТ „Чорноморнафтогаз”) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги ДАТ „Чорноморнафтогаз”, первісний позов задовольнити частково шляхом солідарного стягнення з відповідачів за первісним позовом заборгованості у сумі 86345,83 грн., пені у сумі 6636,80 грн., інфляційних у сумі 3022,10 грн., трьох відсотків річних у сумі 1284,54 грн., з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга ДАТ „Чорноморнафтогаз” була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.07.2011р. колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф., про що 06.07.2011р. винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до розпорядження голови суду від 15.07.2011р. №415 справа №30/17-1055-2011 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Михайлов М.В.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” не погоджується з апеляційною скаргою ДАТ „Чорноморнафтогаз”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представник відповідача-1 за первісним позовом (ТОВ „Ліфт сервіс”) у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.07.2011р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ДАТ „Чорноморнафтогаз” за відсутністю представника відповідача-1 за первісним позовом у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників скаржника та позивача за первісним позовом, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДАТ „Чорноморнафтогаз”, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 06.09.2010р. між ТОВ „Стальканат маркет”, правонаступником якого є ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” (Постачальник, позивач за первісним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом) та ДАТ „Чорноморнафтогаз” (Покупець, відповідач-2 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) був укладений договір поставки №960\207, згідно з яким Постачальник зобов’язався передати (поставити) у визначений строк у власність Покупця товар згідно специфікації на загальну суму 86345,83 грн. (з ПДВ), а Покупець зобов’язався прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.  

Відповідно до розділу 4 договору сума договору складає 86345,83 грн. (з ПДВ). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів після поставки товару та підписання акту приймання-передачі. Оплата товару встановлюється в національній валюті України.

Згідно з п.7.3 договору у випадку несвоєчасного проведення кінцевого розрахунку за поставлену партію товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5%, але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу від простроченої суми.  

За п.9.1 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р.

На виконання умов договору поставки від 06.09.2010р. №960\207, Покупець (ДАТ „Чорноморнафтогаз”) 13.09.2010р. видав довіреність серії 12 ААБ №143458/308 (а.с. 19) строком до 23.09.2010р. на отримання від ТОВ „Стальканат маркет” товару.

На підставі даної довіреності 14.09.2010р. згідно з накладною №5238\Км від 14.09.2010р. на відвантаження товару (а.с. 18) ТОВ „Стальканат маркет”, правонаступником якого є ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур”, видало ДАТ „Чорноморнафтогаз” товар на загальну суму 86345,83 грн.

Таким чином, позивач за первісним позовом свої зобов’язання виконав в повному обсязі.

Натомість матеріали справи свідчать про те, що відповідач-2 (ДАТ „Чорноморнафтогаз”) свої зобов’язання щодо розрахунків з позивачем за вищевказаний товар не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 86345,83 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов’язання.

Наявність вказаного боргу у розмірі 86345,83 грн. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.11.2010р. №223 (а.с. 20), підписаним представниками обох сторін, підписи яких скріплено печатками.

З метою досудового врегулювання спору 12.01.2011р. ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” було направлено на адресу ДАТ „Чорноморнафтогаз” претензію на суму 86345,83 грн. (а.с. 21, докази надсилання - а.с. 22), яку ДАТ „Чорноморнафтогаз” залишено без задоволення.

Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що 14.09.2010р. між ТОВ „Ліфт сервіс” (Поручитель, відповідач-1 за первісним позовом, відповідач-2 за зустрічним позовом) та ТОВ „Стальканат маркет” (Кредитор), правонаступником якого є ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур”, був укладений договір поруки №3, відповідно до якого Поручитель зобов’язався відповідати перед Кредитором за виконання зобов’язань ДАТ „Чорноморнафтогаз” (Боржник) за договором поставки №960\207 від 06.09.2010р., укладеним між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п.3.1 договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником грошового зобов’язання за Основним договором по оплаті поставленого товару на суму, що відповідає одному відсотку від суми невиконаного грошового зобов’язання і несе відповідальність за збитки та сплату відповідних штрафних санкцій за основним договором.  

За умовами п.6.1 договору Поручитель та Боржник несуть солідарну (субсидіарну) відповідальність перед Кредитором за виконання зобов’язань за Основним договором.

Додатковою угодою №1 до договору поруки №3 від 14.09.2010р., підписаною 21.09.2010р., сторони домовилися викласти п.2.3 договору поруки у такій редакції: 2.3. Строк виконання зобов’язання, забезпеченого даним договором, визначається п.4.2 Основного договору. Окрім того, сторони виклали у новій редакції п.7.1 договору та визначили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р.

Поручителем (ТОВ „Ліфт сервіс”) свої зобов’язання за договором поруки №3 від 14.09.2010р. виконані не були.

Всі вищевказані обставини стали підставою для звернення ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” до господарського суду з відповідним позовом.

ДАТ „Чорноморнафтогаз” подало зустрічну позовну заяву до ПАТ „ВО „Стальканат- Сілур” та ТОВ „Ліфт сервіс” про визнання недійсним п.3.1 договору поруки №3 від 14.09.2010р., укладеного між ТОВ „Стальканат маркет”, правонаступником якого є ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” та ТОВ „Ліфт сервіс”, в частині що стосується розміру зобов’язання (розміру поруки) ТОВ „Ліфт сервіс” перед ТОВ „Стальканат маркет”, зазначеного як 1% від суми невиконаного грошового зобов’язання за договором поставки №960 від 06.09.2010р.

В обґрунтування зустрічного позову ДАТ „Чорноморнафтогаз” зазначає, що  виходячи з встановленого для ТОВ „Ліфт сервіс” розміру зобов’язання - 1% від суми основного зобов’язання за договором поставки, вбачається відсутність як такого забезпечення, всупереч діючому законодавству, виконання ДАТ „Чорноморнафтогаз” свого основного зобов’язання, що суперечить правовій природі поруки, яка відповідно до ст. 546 ЦК України є одним із видів (способів) забезпечення виконання зобов’язань.

На думку ДАТ „Чорноморнафтогаз”, положення щодо встановлення  зобов’язання  у розмірі 1% від суми основного зобов’язання не відповідає правовій суті самої поруки, оскільки не передбачає забезпечення виконання ДАТ „Чорноморнафтогаз” основного зобов’язання за договором поставки, а отже, і не спрямовує договір поруки на реальне настання правових наслідків, що є порушенням ч.ч. 1,5 ст. 203 ЦК України.

ДАТ „Чорноморнафтогаз” також вважає, що метою укладання договору поруки  №3 від 14.09.2010р. між ТОВ „Стальканат маркет”, правонаступником якого є ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” та ТОВ „Ліфт сервіс” є уникнення територіальної підсудності при розгляді справи про стягнення заборгованості з ДАТ „Чорноморнафтогаз”.

Позивач за зустрічним позовом також зазначає, що відповідно до ч.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Розглянувши матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, порука є лише одним із видів забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно з ч.2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Як вже було зазначено вище, 14.09.2010р. між ТОВ „Ліфт сервіс” (Поручитель) та ТОВ „Стальканат маркет” (Кредитор) був укладений договір №3 поруки, відповідно до якого Поручитель зобов’язався відповідати перед Кредитором за виконання зобов’язань ДАТ „Чорноморнафтогаз” (Боржник) за договором поставки №960\207 від 06.09.2010р., укладеним між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п.3.1 договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником грошового зобов’язання за Основним договором по оплаті поставленого товару на суму, що відповідає одному відсотку від суми невиконаного грошового зобов’язання і несе відповідальність за збитки  та сплату відповідних штрафних санкцій за основним договором.

За таких обставин, п.3.1 договору поруки в частині, що стосується розміру зобов’язання (розміру поруки) ТОВ „Ліфт сервіс” перед ТОВ „Стальканат маркет”, зазначеного як 1% від суми невиконаного грошового зобов’язання за Договором поставки №960 від 06.09.2010р., не суперечить нормам чинного законодавства України.

Окрім того, слід зауважити, що ДАТ „Чорноморнафтогаз” є єдиним боржником ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” за договором поставки №960 від 06.09.2010р., тому укладання договору поруки №3 від 14.09.2010р. ніяким чином не порушує прав та інтересів  ДАТ „Чорноморнафтогаз”.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ДАТ „Чорноморнафтогаз”.

Що стосується первісного позову, то він підлягає задоволенню виходячи з такого.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від   виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” правомірно заявлено позовні вимоги про стягнення з ДАТ „Чорноморнафтогаз” заборгованості у сумі 85482,37 грн., та солідарно з ТОВ „Ліфт сервіс” та ДАТ „Чорноморнафтогаз” у сумі 863,46 грн. з урахуванням п.п. 3.1, 6.1 договору поруки №3 від 14.09.2010р., укладеного між ТОВ „Ліфт сервіс” (Поручитель) та ТОВ „Стальканат маркет” (Кредитор) .

Вимоги ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” про стягнення пені за неналежне виконання договірного зобов’язання - оплати поставленого товару також є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі п.7.3 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок пені, наданий позивачем в позовній заяві, відповідно до якого ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур”  було правомірно нараховано до сплати ДАТ „Чорноморнафтогаз” 6636,80 грн. пені, яка підлягає стягненню з ДАТ „Чорноморнафтогаз” на користь позивача за первісним позовом.

Щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних та індексу інфляції, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовні вимоги ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та індексу інфляції задоволені судом першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунки трьох відсотків річних та індексу інфляції, надані позивачем в позовній заяві, відповідно до яких ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур”  було правомірно нараховано до сплати ДАТ „Чорноморнафтогаз” 1284,54 грн. трьох відсотків річних та 3022,10 грн. індексу інфляції, які підлягають стягненню з ДАТ „Чорноморнафтогаз” на користь позивача за первісним позовом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ „ВО „Стальканат-Сілур” є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДАТ „Чорноморнафтогаз” без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 02 червня 2011 року у справі №30/17-1055-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 28 липня 2011 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

М.В. Михайлов  

А.І. Ярош