ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14 липня 2011 року   10:30                                    Справа №  2а-0870/4586/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача – не з’явився, представника відповідача – не з’явився, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі  Запорізької області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.          

10 червня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1  (далі іменується – позивач)  до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі  Запорізької області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0000362308 від 22.04.2011.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що  25.03.2011 співробітниками КМСД Оріхівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області проведено перевірку в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2». На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 25.03.2011 року та пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, встановлено факт продажу неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 алкогольного напою, а саме: пива «Жигулевское» 0,5 л в кількості 1 шт., чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі іменується – Закон України №481) та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.00 коп.

Ухвалою судді від 14.06.2011 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 29.06.2011.

29.06.2011 представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також прибув, надав заперечення та просив відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Для надання додаткових доказів було оголошено перерву в судовому засіданні до 14.07.2011 до 10 год. 00 хв.

14.07.2011 позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, не надіслав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

14.07.2011 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в якому останній просив відмовити позивачу в заявлених позовних вимогах.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

          Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1  зареєстровано суб’єктом підприємницької діяльності  Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 10.01.2007 за юридичною адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Позивачу на праві власності належить магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», про що свідчить рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19.02.208 по справі №2а-405/2008 р., наявне в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 між позивачем та Приватним підприємством «Крим-2005» був укладений договір №3-10 оренди частини приміщення для розміщення магазину. На підставі цього договору Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 передає ПП «Крим-2005» ( керівник Олійник Андрій Олександрович) у тимчасове володіння частину приміщення для розміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2. Пунктом 2 приміщення, надається ПП «Крим-2005» для розміщення магазину для торгівлі продовольчими товарами, алкогольними напоями, тютюновими виробами.

Рішенням Виконавчого комітету  Оріхівської  міської ради Запорізької області від 07.10.2010 №732 надано дозвіл ПП «Крим-2005» на розміщення об’єктів торгівлі горілчаними напоями та тютюновими виробами в орендованих частинах магазинів «Кримські вина» (м. Оріхів, вул. Лен. Курсантів, 43) та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_2) – з 29.10.2010 по 29.10.2011.

25.03.2011 співробітниками КМСД Оріхівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області проведено перевірку в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2».

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 25.03.2011 року та пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, встановлено факт продажу неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 алкогольного напою, а саме: пиво «Жигулевское» 0,5 л в кількості 1 шт., чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», про що був на продавця ОСОБА_3 складений протокол №033813 про адміністративне правопорушення, передбачене  ч. 2 ст. 156 КУпАП. При  складанні вказаного протоколу працівниками міліції були відібрані пояснення від продавця ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_2, які підтвердили факт продажу та покупки пляшки пива та з яких вбачається, що о 15 год. 40 хв. ОСОБА_2 зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» у м. Оріхів, з метою покупки, зокрема, пива. Він підійшов до продавця та купив одну пляшку пива «Жигулевское» 0,5 л за 3 грн. 25 коп. Продавець при продажі пляшки пива «Жигулевское» 0,5 л, про вік особи – покупця не питав та документи в підтвердження віку не вимагав.

Із заперечень відповідача вбачається, 22.04.2011 року на адресу ДПІ в Оріхівському районі Запорізької області надійшов припис Прокурора Оріхівського району Запорізької області про усунення порушень вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

У вказаному приписі зазначалось, що 25.03.2011 співробітниками КМСД Оріхівського РВ ГУМВС України в області виявлений факт продажу алкогольного пива неповнолітньому ОСОБА_2 1995 р.н в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_2, в якому здійснює підприємницьку діяльність приватний підприємець ОСОБА_1, для вирішення питання про застосування штрафних санкцій до позивачки. До припису прокурора були долучені матеріали перевірки.

На підставі цього відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій  від 22.04.2011 №0000362308 та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. 00 коп. Факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями покупця та продавця, протоколами огляду та вилучення.

Представник відповідача пояснив, що однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних органів. Посилання позивача на той факт, що продавець ОСОБА_3 не перебуває у трудових відносинах з позивачем, представник відповідача спростовує тим, що відповідно до частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Тому рішення є законним, обґрунтованим та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

 Також є безпідставними доводи позивачки щодо того, що продавець ОСОБА_3 не перебуває з нею в трудових відносинах, а з ПП «Крим -2005», який здійснює свою діяльність в приміщенні того ж самого магазину, де і вона, так як  порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв у магазину, що належить громадянину – ПП «Крим-2005», є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля.

Згідно зі статтею 15-3 Закону продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ст. 17 Закону за порушення вимог ст. 15-3 Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Суд звертає увагу те, що факт продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років в приміщенні магазину, що належить позивачці, фактично не оспорено.

Частиною четвертою статті 153 Закону №481 встановлено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний  отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

 Порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв у магазині, що належить громадянину – суб'єкту підприємницької діяльності, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля. Тому доводи позивача про недійсність оспорюваного рішення відповідача з тієї підстави, що реалізація алкогольних напоїв здійснювалась не позивачем, а особою нею не уповноваженою, є помилковим.

 Вказана правова позиція викладена в листі Вищого арбітражного суду від 11.05.2000, №01-8/206 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)».

Відповідно до пункту 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

               Також, позивач посилається на те, що окрім ФОП ОСОБА_1 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» здійснює свою діяльність ще один суб’єкт господарювання – ПП «Крим-2005». Вказує, що продавець ОСОБА_3, яка здійснила адміністративне правопорушення, перебувала у трудових відносинах саме з ПП «Крим-2005», а до позивача ніякого відношення не мала.

Проте, позивачем до суду надана копія трудової книжки ОСОБА_3 лише з відмітною про дату прийняття на роботу. Доказів про можливе звільнення даної особи відповідач не надав, а тому суд прийшов до висновку, що таке звільнення могло відбутися і на наступний день.

Відповідач не надав суду належних доказів перебування ОСОБА_3 на роботі в ПП «Крим-2005», а саме: документів в підтвердження сплати податків за найманого працівника, особової справи, штатного розпису та інші.

А те, що ОСОБА_3 не перебувала у трудових відносинах з позивачем не звільняє ФОП ОСОБА_1 від відповідальності, встановленої нормами Закону України №481, оскільки суб’єкт господарювання повинен здійснювати свою діяльність добросовісно, з відповідальністю за здоров’я неповнолітніх громадян та відповідно до вимог норм, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

 Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001. № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справляння акцизного збору» у складі Державної податкової адміністрації Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, м. Києві і Севастополі – регіональні управління Департаменту за правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.

Зазначеною постановою визначено основні функції Департаменту та його регіональних управлінь, а саме: здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; ліцензування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, зупинення дії та анулювання виданих ним ліцензій; застосування у випадках, передбачених законодавством фінансових санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, тощо.

Наказом ДПА України від 21.08.2009 №453 затверджено Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб’єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від  19 грудня 1995 року №481/95-ВP.

Відповідно до статті 16 Закону України № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Відповідно до абзацу 3 статті 15-3 Закону України № 481 продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

За порушення норм Закону України № 481 щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України № 481 за порушення вимог статті 15-3 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі–6800 грн.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України  № 481 визначається Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі – Порядок №790).

Відповідно до пункту 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.          

Згідно з абзацом 2 пункту 8 Порядку №790 питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта підприємницької діяльності на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, надані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові, та були спростовані доводами відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій при винесенні оспорюваного рішення про застосування штрафних санкцій, а тому підстав для його скасування суд не вбачає, внаслідок чого позовні вимоги є безпідставними.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі  Запорізької області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій відмовити в повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                  К.М.Недашківська

19.07.2011 постанова виготовлена в повному обсязі.