ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2011 року Справа № 5005/3868/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Сизько І.А., Орєшкіна Е.В.,
секретар судового засідання –Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від відповідача –ОСОБА_1., довіреність від 29 квітня 2011 року б/н;
від позивача та третьої особи –не з’явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2011 року у справі №5005/3868/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр”
до Публічного акціонерного товариства “УніКредіт Банк”, м.Луцьк
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро”, м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2011 року у справі № 5005/3868/2011 (суддя Татарчук В.О.) в задоволенні позовних вимог ТОВ “Актив-Центр” про визнання недійсним договору іпотеки від 30 травня 2008 року № 836 - відмовлено.
При винесенні рішення господарський суд виходів із відсутності підстав для визнання оспорюваного договору недійсним за вказаними позивачем обставинами.
Вказане рішення оскаржено в апеляційному порядку позивачем ТОВ “Актив-Центр” з підстав невідповідності викладених у рішенні висновків обставинам справи. Позивач просить рішення скасувати та прийняти нове, яким договір іпотеки визнати недійсним.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що згідно п.1.5 договору земельна ділянка є предметом іпотеки поряд з нежитловою будівлею; земельна ділянка є комунальною власністю та знаходиться лише в строковому орендному користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди; з посиланням на ст.ст.5, 6 Закону України “Про іпотеку” позивач вказує про неправомірність передання в іпотеку земельної ділянки без згоди власника земельної ділянки –територіальної громади м.Херсона в особі Херсонської міської ради та безпідставність відхилення судом клопотання про залучення останньої до справи у якості третьої особи.
Відповідач –ПАТ “УніКредіт Банк” проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін. У поданому відзиві зазначає, що предметом договору іпотеки є виключно будівлі сервісно-торгового центру, що знаходяться за адресою: Україна, м.Херсон, вул.Тираспольська, 1, а з огляду на відсутність у договорі даних щодо іпотеки земельних ділянок та їхніх характеристик, вбачається очевидним, що земельна ділянка, на якій знаходиться дані будівлі, не є предметом іпотеки за договором. Також вказує про відсутність такого об’єкту обтяження як земельна ділянка у державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом №19878990 та відсутність встановленої заборони щодо їх відчуження у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна згідно витягу від 23 липня 2008 року №19861511.
Третя особа –ТОВ “Автоленд-Дніпро” відзив на апеляційну скаргу не надала.
Позивач та третя особа у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином /а.с.15-16, 18 т.2/, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися, явку представників не забезпечили. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача та третьої особи.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2008 року між відповідачем –ТОВ “УніКредит Банк” (банк) та третьою особою –ТОВ “Автоленд-Дніпро” (позичальник) укладено кредитний договір №121-СВ, згідно з умовами якого банк відповідно до умов та на термін цього договору надає позичальнику револьверну кредитну лінію із загальною сумою кредиту 6000000 доларів США та з терміном кредиту до 30 травня 2009 року.
23 липня 2008 року між позивачем –ТОВ “Актив-Центр” (іпотекодавець) і відповідачем –ТОВ “УніКредит Банк” (банк) укладено іпотечний договір, яким забезпечено виконання зобов’язань третьої особи за кредитним договором №121-СВ від 30 травня 2008 року.
Відповідно до п.1.2 іпотечного договору іпотека забезпечує сплату позичальником або іпотекодавцем: усіх існуючих та майбутніх грошових зобов’язань, зокрема усього існуючого та майбутнього боргу позичальника у строки та на умовах, зазначених в кредитному договорі, у тому числі сплату усієї основної суми кредиту чи її частинами, яку позичальник фактично отримав і ще не повернув, а також відсотків, комісійних та інших витрат, що належать до сплати у відповідності з кредитним договором.
Згідно п.1.3 іпотечного договору іпотека поширюється на нижчезазначене майно та всі права іпотекодавця щодо цього майна (предмет іпотеки): “будівля” сервісно-торговий центр, що знаходиться за адресою: України, Херсонська область, м.Херсон, вул.Тираспольська, будинок, 1, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ № 693027б від 14 лютого 2007 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 51 від 13 лютого 2007 року та зареєстрованого в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації за реєстраційним № 17826136 від 14 лютого 2007 року як окремий виділений у натурі об’єкт права власності (детальний опис будівлі додається до цього іпотечного договору як додаток 1), у тому числі, без обмежень, усі існуючі та такі, що стануть власністю іпотекодавця в майбутньому після укладення іпотечного договору будівлі, споруди, конструкції та обладнання, з яких складається будівля та приналежності будівлі, крім того, частини будівлі, які не можуть бути виділені в натурі і будуть включені, додані або приєднані до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору, та з урахуванням інших положень цього іпотечного договору.
Згідно п.1.4 іпотечного договору вартість іпотеки на день підписання договору складає 718607 доларів США, що дорівнює 3478062 грн.
В п.1.5 іпотечного договору сторонами зазначено, що на день підписання цього іпотечного договору земельна ділянка, на якій розташована будівля та прилегла до неї, розміром 0,1070 гектарів, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, надана іпотекодавцю в оренду на строк до 05 жовтня 2008 року відповідно до договору оренди земельної ділянки від 04 березня 2008 року, зареєстрованого в Херсонському міському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 4АА002457 від 03 червня 2008 року. Сторони досягли згоди, що Іпотекодавець повинен в термін до 01 листопада 2008 року надати банку документи у формі та за змістом прийнятні для банку, що підтверджують право власності або право оренди іпотекодавця на землю з подальшою іпотекою на користь банку (в той же термін), якщо це можливо відповідно до діючого на той момент законодавства України.
Вищевказаний іпотечний договір посвідчений 23 липня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 836.
В березні 2010 року позивач –ТОВ “Актив-Центр” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання іпотечного договору недійсним.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що згідно положень п.1.5 спірного договору предметом угоди є земля , а в порушення ст.ст.5, 14, 33 Закону України “Про іпотеку” не було досягнуто згоди щодо такої істотної умови як перехід права оренди земельної ділянки до іншої особи у разі звернення стягнення на заставлене майно та не отримано обов’язкової згоди власника земельної ділянки, у зв’язку з чим спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.210 Земельного кодексу України.
Судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов’язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з положеннями ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. Окремим видом застави є іпотека –застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 ЦК України).
Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері застави нерухомого майна –іпотеки, є Закон України “Про іпотеку”.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку” іпотека –це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У відповідності з положеннями ст.3 вищевказаного Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України “Про іпотеку” якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов’язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).
Відповідно до ч.1 зазначеної статті у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.
Отже, відповідно до положень Закону, при передачі в іпотеку будівлі (споруди), відповідна земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки, передається в іпотеку лише у випадку, якщо вона належить іпотекодавцю на праві власності. Якщо ж ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), вказана земельна ділянка в іпотеку не передається.
Згідно з оскаржуваним договором предметом іпотеки є виключно будівлі сервісно-торгового центру, що належать позивачу (іпотекодавцю) на праві власності.
Земельна ділянка, на якій розташовані відповідні будівлі, що є предметом іпотеки, належить позивачу на праві оренди на підставі відповідного договору оренди, укладеного 04 березня 2008 року, орендодавцем земельної ділянки є Херсонська міська рада.
Таким чином, земельна ділянка, на якій розташовані відповідні будівлі, у даному випадку не є предметом іпотеки.
Тому, посилання позивача на передачу в іпотеку земельної ділянки згідно п.1.5. договору є необґрунтованими, оскільки за умовами вказаного пункту земельна ділянка в іпотеку не передається, а лише йдеться про домовленість сторін щодо переоформлення іпотекодавцем у термін до 01 листопада 2008 року за наявності відповідної можливості права власності або права оренди на землю з подальшою передачею в іпотеку у той же термін на користь банку.
Необґрунтованим є також доводи позивача про передачу згідно спірного договору в іпотеку відповідної земельної ділянки без згоди її власника в порушення ст.5, ст.6 Закону України “Про іпотеку”.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ “Актив-Центр” є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки підстави для визнання недійсним укладеного між сторонами іпотечного договору від 30 травня 2008 року № 836 за наведеними позивачем обставинами відсутні.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони фактично збігаються з доводами позовної заяви, проте не спростовують встановлених обставин справи та висновків господарського суду, покладених в обґрунтування рішення.
Судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та об’єктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2011 року у справі №5005/3668/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр” –без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді І.А.Сизько
Е.В.Орєшкіна