КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-472/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Потеряйко С.А.  

Суддя-доповідач:  Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"19" липня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

           Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          Головуючого судді:                    Мамчура Я.С.

          суддів:                                         Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

          розглянувши в порядку письмового провадження  відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

          Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила дії Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області визнати неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 01 січня 2009 року.

          Постановою Таращанського районного суду Київської області від 28 січня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

          Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду  - без змін.

          Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

          Відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

          ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до вказаного Закону були внесені зміни, якими зменшено розміри зазначених в даній статті виплат.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»якими внесено зміни до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          В подальшому будь-яких змін до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесено не було. Отже, починаючи з 22 травня 2008 року особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинна призначатися в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

          Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати

          ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію зазначеної статті було зупинено на 2007 рік.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ст. 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнано неконституційними.

          ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були внесені змін, якими зменшено розмір, зазначених в ній виплат.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»якими внесено зміни до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          В подальшому будь-яких змін до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесено не було.

  Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

 З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду з даним позовом 13 січня 2011 року. Отже, позовні вимоги підлягають задоволення починаючи з 14 липня 2010 року з урахування раніше здійснених платежів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

  Керуючись статтями  41, 197, 183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області –залишити без задоволення.

 Постанову Таращанського районного суду Київської області від 28 січня 2011 року –залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню  не підлягає.

Головуючий:                                                                                                        Мамчур Я.С.

            Судді              Горяйнов А.М.

            Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі  19.07.11р.