Справа № 2-19/2007 року

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 

19 червня 2007 року        Гуляйпільський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого судді                      .            Яроша C.O.

При секретарі                                                          Прістенській Н.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м.  Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Україна» Гуляйпільського району Запорізької області про стягнення вартості майнового паю та моральної шкоди на суму 11651 грн. 76 коп.,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

16.05.2007 року до суду звернулася ОСОБА_1з позовом до ТОВ «Україна» Гуляйпільського району Запорізької області про стягнення вартості майнового паю та моральної шкоди на суму 11651 грн. 76 коп.

В позові позивач посилалася на те,  що 15.01.2000 року вона отримала свідоцтво на майновий пай,  26.12.2001 року вона отримала нове свідоцтво на майновий пай на суму 11569 грн. між нею і ТОВ «Україна» було укладено договір аренди майнового паю строком на 5 років,  з 2000 року по 2005 рік збори колишніх членів КСП «Україна» не проводились,  в 2001 році вона за рахунок майнового паю отримала 1000 кг пшениці на суму 1000 грн.,  в 2003 році - молодняк крупної рогатої худоби вагою 100 кг на суму 1000 грн.,  на 01.01.2005 року вартість 'її майнового паю становить 10569 грн.,  за період дії договору аренди арендна плата виплачувалась їй не в повному обсязі порушенням керівництва ТОВ «Україна» встановлених законодавством України її конституційних прав як власника привели до глибоких моральних страждань,  моральну шкоду оцінює у сумі 1700 грн.,  прохала стягнути вартість майнового паю у сумі 9569 грн. арендну плату за користування майновим паєм у сумі 382 грн. 76 коп.,  моральну шкоду у сумі 1700 грн.,  витрати на правову допомогу у сумі 25 грн. 00 коп.,  державне мито у сумі 116 грн. 52 коп.

21.02.2006 року представник позивача ОСОБА_2надав суду заяву про уточнення позовних вимог,  в якій посилався на те,  що із відповіді прокурора Гуляйпільського району Запорізької області від 14.09.2005 року їй стало відомо,  що 15.01.2000 року,  20.04.2000 року проводились загальні збори співвласників майна колишніх членів КСП «Україна» на яких вирішувались питання затвердження договору про спільне володіння та користування майном,  про обрання уповноваженої особи,  якій колишні члени КСП співвласників майна делегували повноваження,  їй за ці збори не було нічого відомо,  договір аренди майнового паю укладений між сторонами не відповідає вимогам  ст.  256,  257,  262,  269 ЦК України в редакції 1963 року та главою 58 ЦК України в редакції 2003 року,  так як в ньому відсутні ознаки предмету договору,  вважає,  що при укладенні договору аренди відповідач ввів його в оману,  про що свідчить: не затверджувався ліквідаційний баланс ліквідованого в 2000 році,  як це передбачено  ст.  33 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»,  загальними зборами співвласників майнових паїв не приймалось рішення про передачу майна колишнього КСП «Україна» до ТОВ «Україна»,  список осіб,  які мали право на майнові паї загальними зборами співвласників не затверджувався,  вона не одержала виписку з акту розпаювання її майнового паю,  в якому повинно бути вказане індивідуально визначене майно,  всі засновники ТОВ «Україна» увійшли до складу комісії з організації вирішення майнових питань,  не передано до Успенівської сільської ради документи по розпаюванню,  загальними зборами не затверджені протоколи комісії з організації вирішення майнових питань,  відповідач безпідставно включив в договір аренди майнового паю п.1.4 щодо зменшення майнового паю на суму зносу основних засобів,  вважає,  що відповідач,  ввівши її в оману,  спричинив їй збитки,  які відповідно до ч. 2  ст.  230 ЦК України повинні бути відшкодовані в подвійному обсязі,  прохав визнати договір аренди майнового паю,  який укладений в січні 2000 року між нею і ТОВ «Україна» недійсним в зв'язку з введенням її в оману,  стягнути заподіяні збитки у сумі не повернутого паю у сумі 10596 грн.,  моральну

 

 шкоду у сумі 1700 грн. 00 коп.,  витрати по оплаті юридичної допомоги в сумі 325 грн.,  державне мито у сумі 116 грн. 52 коп.

2006                        року представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог,  в якій посилався на те,  що в 2000 році між сторонами було укладено договір аренди майнового паю терміном на 5 років,  в зв'язку з перерахунком майнового паю отримала свідоцтво на право на майновий пай на суму 11569 грн. 00 коп.,  в 2001,  2003 роках в рахунок майнового паю отримувала майно,  на 01.01.2005 року її майновий пай становив 10596 грн. 00 коп.,  із відповіді прокурора Гуляйпільського району Запорізької області їй стало відомо 14.09.2005 року,  що 20.04.2000 року проводились загальні збори співвласників майна колишніх членів КПС «Україна» де вирішувались питання про затвердження договору «Про спільне володіння,  користування та розпорядження майном колишніх членів КСП «Україна»,  затвердження договору «Оренди майна / основних засобів/» від 20.04.2000 року,  28.11.2005 року позивач отримав інформацію про щорічне зменшення його майнового паю на суму амортизації,  вважає,  що прийняті рішення про затвердження Договору «Про спільне володіння,  користування та розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності членів КСП «Україна»,  договору «Про аренду майна /основних засобів/» 20.04.2000 року недійсними,  так як не відповідають вимогам закону,  свідокОСОБА_5 пояснив,  що договори не підписував,  13.03.2005 року позивачу був наданий список майна в рахунок майнового паю,  прохав перебіг строку позовної давності щодо оскарження рішення загальних зборів про затвердження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності від 20.04.2000 року,  договору,  «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року: рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом,  на оскарження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності та договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року визнати з 01.09.2005 року,  перебіг строку позовної давності щодо оскарження п. 1.4 договору аренди майна визнати з 23.11.2005 року,  визнати недійсним рішення загальгих зборів про затвердження договору «Про спільне володіння,  користування та розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  про затвердження договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року,  рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом,  визнати недійсним договір «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2007 року укладеного міжОСОБА_5 та ТОВ «Україна»,  визнати недійсним договір «Оренди майна /основних засобів/»,  від 20.04.2000 року міжОСОБА_5 і ТОВ «Україна»,  визнати недійсним п. 1.4 договору оренди майнового паю укладений у січні 2000 року між сторонами,  стягнути матеріальну шкоду у сумі 10596 грн.,  моральну шкоду у сумі 2000 грн.,  судові витрати.

року представник позивача ОСОБА_2надав суду заяву гпр'о уточнення позовних вимог,  в якій позивач посилався на те,  що їй видано свідоцтво на право на майновий пай на суму 11596 грн. 00 коп.,  отримала в рахунок майнового паю і станом на 01.01.2005 року його розмір становив 9596 грн. із відповіді прокурора Гуляйпільського району Запорізької області 14.09.2005 року їй стало відомо про загальні збори 20.04.2000 року та прийняті ними рішення,  28.11.2005 року їй стало відомо про зменшення її майнового паю та суму амортизації,  вважає що загальні збори 20.04.2000 року не проводились,  а тому рішення їх сфальсифіковані,  дані паспортуОСОБА_5 не відповідають дійсності,  20.03.2005 року позивачу надано список майна,  яке їй пропонувалось в рахунок майнового паю,  як лише у 2001 році були оприлюднені накази № 96,  97,  то у 2000 році не могли вирішуватись ці питання,  відповідач ввів в оману позивача,  сфальсифікувавши протокол № 2 загальних зборів від 20.04.2000 року,  договори «Про спільне володіння,

 

користування та розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  після закінчення договору аренди не повернув позивачу майнового паю,  вважає що відповідно до  ст.  22 ЦК України має право на відшкодування завданих збитків у вигляді моральної шкоди,  яку оцінює у 2000 гривень,  прохав перебіг строку позовної давності щодо оскарження рішення загальних зборів про затвердження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року, договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року,  рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом та оскарження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності»,  договору «Оренди майна /основних засобів/»,  від 20.04.2000 року визнати з -1.09.2005 року,  перебіг строку позовної давності щодо оскарження п.п. 1.4,  5.2 договору оренди майна визнати з 28.11.2005 року,  визнати недійсним рішення загальних зборів про затвердження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  та рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» цілим майновим комплексом,  визнати недійсним договір «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  договір «Оренди майна /основних засобів/»,  від 20.04.2000 року,  п.п. 1.4,  5.2 договору оренди майнового паю від січня 2000 року,  акт повернення співвласникам КСП «Україна» арендованих основних засобів від 15.03.2005 року,  стягнути з відповідача заподіяні збитки в сумі 19192 грн.,  заборгованість по арендній платі у сумі 329 грн. 95 коп.,  моральну шкоду у сумі 2000 грн. 00 коп.,  витрати на оплату державного мита у сумі 95 грн. 96 коп.,  на правову допомогу у сумі 500 грн. 00 коп.

Позивач,  належним чином повідомлений про час і месце розгляду справи,  надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник позивача ОСОБА_2позов підтримав,  суду пояснивши,  що позивач мала право на майновий пай у сумі 11596 грн.,  в рахунок якого в 2001 році отримала 1000 кг пшениці на суму 1000 грн. 00 коп.,  в 2003 році - 100 кг молодняка ВРХ на суму 1000 грн.,  вартість її паю на 01.01.2005 року становила 9596 грн.,  вважає,  що договір «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» та договір «Про оренду майна /основних засобів/» вд 20.04.2000 року та передачу майна цілісним майновим комплексом підлягають визнанню недійсними,  так як укладені з метою введення позивача в оману,  так як укладені без згоди позивача,  протокол загальних зборів від 20.04.2000 року підписаний ОСОБА_3 а не ОСОБА_4 паспортні дані в договорі уповноваженого співвласниківОСОБА_5 не відповідають дійсності,  договори були укладені до затвердження наказів № 96 від 06.04.2001 року та № 97 від 09.04.2001 року,  що підтверджує на його думку факт фальсифікації,  вважає,  що збори 20.04.2000 року не проводилися і рішення на них не приймалися,  договори в установленому порядку не зареєстровані,  про наявність договорів позивачу стало відомо 21.08.2005 року із відповіді голови Гуляйпільської райдержадміністрації,  20.03.2005 року позивачу були надані списки майна,  яке пропонувалося одержати в рахунок майнового паю,  запропоноване майно непридатне до використання і завищене в вартості,  що підтверджується висновками судово-товарознавчої експертизи корівника,  сільськогосподарської техніки,  вважає введенням в оману той факт,  що вартість запропонованого майна менше вартості вказаної у звітах,  вважає,  що при укладенні договору найму майнового паю порушені  ст.  793,  794 ЦК України (в редакції 2003 року) про нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію,  вважає,  що відповідач з метою введення позивача в оману сфальсифікував протокол № 2 загальних зборів співвласників від 20.04.2000 року щодо виборів уповноваженої особи співвласників та спостережної ради,  затвердження договорів «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» та «Про оренду

 

майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року,  сфальсифіковані договори «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» та «Про оренду майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року,  не підтримував майно в належному стані,  відповідач заволодів майновим паєм,  на свій розсуд розпорядився орендованим майном,  не повернув після закінчення строку договору майновий пай,  безпідставно відрахував з майнового паю амортизаційні відрахування,  в порушення вимог наказу № 190 від 02.07.2002 року не створив фонду вдтворення орендованих основних засобів,  не відкрив субрахунку фонду,  12.12.2005 року позивачу стало відомо,  про зменшення його майнового паю на суму амортизаційних відрахувань,  не визнає акт прийому-передачі майна переданого в аренду від 15.03.2005 року,  так як договір «Оренди майна /основних засобів/» від 20.03.2000 року не укладався,  що підтверджується відсутністю акту прийому-передачі та державної реєстрації договору,  відповідач не надав підтвердження затвердження рішення комісії по врегулюванню майнових питань загальними зборами співвласників, ОСОБА_5 не обирався в якості уповноваженого співвласників і документів не підписував,  позивач не надавав повноважень розпоряджатися чи передавати в оренду належний йому майновий пай,  відповідно до ч. 2  ст.  230 ЦК України (редакція 2003 року) сторона,  яка застосувала оману,  зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду,  вважає,  що позивач має право на відшкодування: втрату в складі основних засобів відповідної частки майна-молодняка великої рогатої худоби в сумі 558 грн. 10 коп.,  втрату в складі оборотних засобів відповідної частки майна-молодняку великої рогатої худоби у сумі 1306 грн. 20коп.,  у безпідставному зменшенні майнового паю на суму 2157 грн.,  моральна шкода полягає в фальсифікації протоколу загальних зборів співвласників від 20.04.2000 року,  договорів,  прохає перебіг строку позовної давності,  щодо оскарження рішення загальних зборів про затвердження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  договору « Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року: рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом та оскарження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» та договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року визнати з 01.09.2005 року,  перебіг строку позовної давності щодо оскарження п. 1.4. 5.2 договору оренди майна визнати з 28.11.2005 року. Визнати недійсними рішення загальних зборів про затвердження договору «Про спільне володіння ,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  про затвердження договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року,  та рішеннящодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом,  визнати недійсним договір «Про спільне володіння ,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  договір «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року,  п.1.4,  5.2 договоруоренди майнового паю,  укладений в січні 2000 року,  акт повернення співвласникам КСП «Україна» орендованих основних засобів від 15.03.2005 року,  стягнути заподіяні збитки у сумі 19192 грн.,  заборгованість по арендній платі у сумі 329 грн. 95 коп.,  моральну шкоду у сумі 2000 грн. 00 коп.,  витрати на сплату державного мита в сумі 95 грн. 96 коп.,  на правову допомогу у сумі 500 грн. 00 коп.

Представник відповідача позов не визнав,  суду пояснивши,  що ТОВ «Україна» є неналежним відповідачем,  позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин,  при укладенні договору оренди майнового паю сторони дійшли згоди з усіх істотних умов,  позивач отримувала орендну плату,  позовні вимоги не грунтуються на законі.

Представник третьої особи,  що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області,  належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи,  надав суду заяву про розгляд справи у свою

 

відсутність .

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив,  що з 1996 року працював в КСП «Україна»,  з 2000 року по 2004 рік працював в ТОВ «Україна» бригадиром тракторної бригади,  на зборах уповноважених 20.04.2000 року не був,  про своє обрання уповноваженим співвласників йому стало відомо в 2006 році,  договори йому пропонували підписати ОСОБА_7 та ОСОБА_3.,  але він їх не підписував,  як не підписував і акту,  йому відомо,  що у 2000 році господарство ліквідовано.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила,  що до 15.01.2000 року було КСП «Україна»,  2 місяці тягнувся перехідний період,  вона працювала головним бухгалтером, збори співвласників були 15.01.2000 року,  у березні 2000 року,  були збори по виробничих ділянках,  вона на зборах не виступала,  корівники та телятники у 2000 році були придатні до використання.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив,  що на зборах співвласників у 2000 році при реформуванні КСП «Україна» в ТОВ «Україна» він був,  у травні 2000 року звільнився за власним бажанням,  у квітні 2000 року збори співвласників не проводились,  передачі майна з оренди у 2005 році не проводилось.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив,  що п.1.4 договору аренди майнових паїв внесено на підставі рекомендацій,  ТОВ «Україна» брало майно в оренду цілісним майновим комплексом,  фонд відтворення орендованого майна не створювався,  збори співвласників проводились, ОСОБА_5 договори і акт підписував.

Свідок ОСОБА_3. суду пояснила,  що у 2000 році збори співвласників проводились і не одні,  протокол зборів від 20.04.2000 року писала вона,  так як ОСОБА_4 захворіла,  на акті підписОСОБА_5 і ОСОБА_10були,  коли вона підписувала акт.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив,  що був обраний головою комісії по вирішенню майнових питань,  збори співвласників проводились у квітні 2000 року,  було складено і підписано акт передачі арендованого майна.

Суд,  оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням,  що грунтується на повному,  всебічному,  безпосередньому та об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів,  вважає встановленими наступні обставини:

11.01.2000 року Гуляйпільською районною державною адміністрацією Запорізької області зареєстровано Статут ТОВ «Україна» відповідно до п. 1.1 якого товариство утворене на засадах угоди громадян України (л.с. 44 т.1)

16.02.2000 року Гуляйпільською районною державною адміністрацією Запорізької області затверджено доповнення до Статуту ТОВ «Україна» відповідно до якого товариство є правонаступником КСП «Україна» по заборгованості перед бюджетом,  пенсійним фондом,  держресурсами та кредитами банку (л.с.  43 т.1) 01.03.2000 року рішенням загальних зборів КСП «Україна» ліквідацію КСП «Україна» провести в 6-місячний строк.

20.04.2000 року між ТОВ «Україна» і уповноваженим від співвласників майна КСП «Україна» укладено договір «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  що знаходиться у спільній частковій власності» відповідно до п. 1.1 якого співвласники домовились отримати у спільну часткову власність як єдиний майновий комплекс (л.с. 51

Т.1).                                                                                                                    

20.04.2000 року між ТОВ «Україна» і уповноваженим співвласниківОСОБА_5 укладено договір оренди,  відповідно до п.1.1 якого співвласники передають належні їм на праві спільної власності основні засоби господарству в оренду стороком на 5 років (т.2).

Рішенням загальних зборів уповноважених членів КСП «Україна» від 20.04.2000 року затверджено договір «Про спільне володіння ,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» ,  договір «Оренди майна» майно КСП «Україна» передано в оренду цілісним майновим комплексом,  без персоніфікації майна,  заключивши з кожним членом КСП,  хто бажає передати майно в оренду (л.с. 73 т.1),  уповноваженим від співвласників майна членів КСП «Україна» затвердженоОСОБА_5.

 

25.06.2001 року позивач отримала від відповідача,  відповідно до своєї заяви,  50 кг муки на суму 150 грн. 00 коп. (л.с. 38 т.1).

16.07.2001 року позивач отримала вд відповідача відповідно поданої заяви в рахунок майнового паю 1000 кг пшениці на суму 1000 грн. (л.с. 15 т.1).

11.07.2001 року позивач відповідно поданої нею заяви отримала від відповідача 1 тону сіна на суму 100 грн. (л.с.  18 т.1).

26.12.2001 року позивач отримала свідоцтво НОМЕР_1 видане Успенівською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області на майновий пай КСП «Україна» на суму 11569 (л.с. 6 т.1).

27.12.2001 року між сторонами укладено договір оренди майнового паю на суму 10945 грн. відповідно до п.1.2 якого строк оренди закінчується 01.01.2005 року і передається у складі ціілсного майнового комплексу (л.с. 7 т.1).

07.10.2003 року позивач відповідно до поданої нею заяви в рахунок майнового паю отримала бичка на суму 1000 грн. (л.с.  14 т.1).

Відповідно до п. 1.4 договору оренди майнового паю за період оренди вартість майнового паю зменшилась на суму зносу основних засобів,  що становить 2157 грн (л.с. 29 т.1).

За період аренди позивачу було нараховано і сплачено арендної плати у сумі 225 грн. 76 коп (л.с. 29 т.1).

25.01.2005 року комісією по вирішенню майнових питань складено акти № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 передачі - приймання основних засобів відповідно до яких позивачу було виділено майно в рахунок майнового паю.

15.03.2005 року було складено акт повернення співвласникам майна КСП «Україна» орендованих основних засобів в зв'язку з закінченням Договору оренди основних засобів з ТОВ «Україна» від 20.04.2000 року уповноваженому від співвласниківОСОБА_5. (л.с.  87-94 т.2).

Суд,  відмовляючи в задоволенні позову виходить з наступного:

Відповідно до  ст.  71 ЦК України (редакція 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право котрого порушено,  встановлюється в 3 роки.

Згідно  ст.  176 ЦК України (редакція 1963 року) право на позов виникає з дня,  коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про порушення свого права.

Позивач прохає перебіг строку позовної давності щодо оскарження рішення загальних зборів про затвердження договору «Про спільне володіння ,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року,  рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом та оскарження договору «Про спільне володіння ,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» та договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року визнати з 01.09.2005 року,  мотивуючи тим,  що позивачу стало відомо про прийняті рішення і договори тільки у вересні 2005 року із відповіді № 56-06 від 14.09.2005 року прокурора Гуляйпільського району Запорізької області ОСОБА_12 та відповіді № 1299/03-03 від 28.07.2005 року голови Гуляйпільської районної державної адміністрації ОСОБА_13

Однак дані позовні вимоги не грунтуються на законі,  так як відповідно до  ст.  76 ЦК України (редакція 1963 року) право на позов виникає з дня,  коли особа повинна була дізнатись про порушення свого права.

Суд вважає встановленим,  що позивач повинна була дізнатись про порушення свого права в день підписання договору оренди майнового паю,  який зареєстровано в Успенівській сільській раді Гуляйпільського району Запорізької області 27.12.2001 року і саме з цієї дати у неї виникає право на захист свого порушеного права.

На момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права:

 

 16.05.2005 року діяв ЦК України (редакція 2003 року),  відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень якого правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів строк,  пред'явлення яких встановлений законодавством,  що діяло раніше,  не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Так як на момент набрання чинності ЦК України (редакція 2003 року): 01.01.2004 року не сплив встановлений  ст.  71 ЦК України (редакція 1963 року) трирічний строк,  то необхідно застосовувати правила ЦК України (2003 року).

Відповідно до ч. 1  ст.  261 ЦК України (2003 року) перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу,  яка його порушила.

Відповідно до  ст.  257 ЦК України (2003 року) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

Як встановлено судом: на момент звернення позивача до суду: 16.05.2005 року сплив трирічний строк позовної давності.

Відповідно до ч.3  ст.  267 ЦК України (2003 року) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,  зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідача посилається на те,  що не визнає позову в зв'язку зі спливом строку позовної давності,  а тому керуючись ч. 4  ст.  267 ЦК України (2003 року) в задоволенні даних позовних вимог повинно бути відмовлено.

Вирішуючи позовні вимоги позивача щодо перебігу строку позовної давності щодо оскарження п.1.4 договору оренди майна визнати з 23.11.2005 року,  визнання недійсним рішення загальних зборів про затвердження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» ,  про затвердження договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року, рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом,  визнання недійсним договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року,  визнання недійсним договору оренди майнового паю,  п.1.4,  5.2 договору орнеди майнового паю,  суд керується тим,  що сплив строк позовної давності,  а тому керуючись ч. 4  ст.  267 ЦК України (2003 року) в задоволенні даних позовних вимог повинно бути відмовлено.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання недійсним акту повернення співвласникам КСП «Україна» орендованих основних засобів у зв'язку з закінченням договору «Оренди майна /основних засобів/» від 20.04.2000 року уповноваженому співвласників від 15.03.2005 року,  суд виходить з того,  що позивач не надав суду доказів щодо його недійсності.

Суд не приймає до уваги свідчення свідка ОСОБА_5щодо того,  що він не підписував даного акту,  так як останній дає такі свідчення, керуючись особистими мотивами: останній був звільнений з господарства за ініціативою господарства і бажає зашкодити керівництву,  даючи такі свідчення.

Не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і позовні вимоги щодо заподіяння збитків у подвійному розмірі на суму 19192 грн.,  моральної шкоди у сумі 2000 грн. 00 коп.3аборгованість по орендній платі за 329 грн. 95 коп в зв'язку з тим,  що останні не грунтуються на законі ,  не підтверджені встановленими обставинами і не доведені належними доказами.

При цьому суд керується  ст.  11 ЦПК України розглядаючи цивільну справу в межах заявлених фізичною особою вимог і на підставі доказів сторін.

Керуючись  ст.  8, 9, 10, 11, 88, 212-215 ЦПК України (1963 року),   ст.  57, 59, 71, 80, 113, 440 ЦК України (1963 року),   ст.  22, 23, 257, 261, 267 ЦК України (2003 року),  суд -

 

ВИРІШИВ:

 

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Україна» про визнання перебігу строку

 

позовної давності щодо оскарження рішення загальних зборів про затвердження договору про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності від 20.04.2000 року,  договору «Оренди майна /основних засобів/ від 20.04.2000 року,  рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом та оскарження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» з 01.09.2005 року,  перебігу строку позовної давності щодо оскарження п.1.4,  5.2 договору аренди майна визнати з 28.11.2005 року,  визнання недійсними рішення загальних зборів про затвердження договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  про затвердження договору «Оренди майна /основних засобів/ від 20.04.2000 року та рішення щодо передачі пайового фонду співвласників майнових паїв колишніх членів КСП «Україна» до ТОВ «Україна» цілим майновим комплексом,  визнання недійсним договору «Про спільне володіння,  користування і розпорядження майном,  яке знаходиться у спільній частковій власності» від 20.04.2000 року,  укладеного міжОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,  визнання недійсним договору «Оренди майна /основних засобів/ від 20.04.2000 року укладеним міжОСОБА_5 та ОСОБА_6,  визнання недійсним договору оренди майнового паю укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Україна»,  визнання недійсним п.1.4,  5.2 договору аренди майнового паю укладеного в січні 2000 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Україна»,  визнання недійсним акту повернення співвласникам КСП «Україна» арендованих основних засобів в зв'язку з закінченням договору «Оренди майна /основних засобів/» ,  стягнення заподіяних збитків в подвійному розмірі вартості майнового паю на суму 19192 грн.,  заборгованості по орендній платі у сумі 329 грн. 95 коп., моральної шкоди у сумі 2000 грн. 00 коп.,  державного мита та витрат на правову допомогу у сумі 500 грн. 00 коп.3алишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи Гуляйпільським районним судом Запорізької області у сумі 30 грн. 00 коп. на р/р № 31215259700101 ГУДКУ у МФО 813015 одержувач: Державний бюджет Гуляйпільського району 22050000 та судовий збір у сумі 104 грн. 90 коп. на користь держави.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення,  апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.