ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2011 року м. Київ К/9991/7604/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Цуркана М.І.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації", третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення,
в с т а н о в и л а :
18 вересня 2007 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації", третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення.
Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просила суд скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (далі по тексту - квартира НОМЕР_1), яка була проведена на підставі рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12.07.2000 року; визнати противоправним та скасувати рішення реєстратора КП «Білгород -Дністровське БТІ»по здійсненню державної реєстрації рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12.07.2000 року права власності за ОСОБА_2 на квартиру НОМЕР_1; виключити ОСОБА_2. з реєстру права власності як власника квартири НОМЕР_1.
Посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.12.2004 року ОСОБА_1 є власником 100% пайових внесків на будування квартири НОМЕР_1 згідно платіжних документів.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2010 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що відповідно ксерокопії свідоцтва про смерть, виданого 05 травня 2004 року виконком Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області помер батько позивачки.
Також встановлено, що ОСОБА_1 є власником 100% пайових внесків на будування квартири НОМЕР_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 грудня 2004 року.
Білгород-Дністровська міська рада прийняла рішення 22 січня 1998 року №91 "Про оформлення права власності на кооперативну квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1", яким МБТІ доручено видати свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру. Рішенням виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 06 лютого 1998 року №113 скасовано вищезазначене рішення міської ради.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06 квітня 2007 року рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 06 лютого 1998 року за №113 "Про скасування рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 22 січня 1998 року за №91 "Про оформлення права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1" визнано недійсним та скасовано.
На підставі рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12 липня 2000 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на квартиру НОМЕР_1. Листом КП "Білгород-Дністровське БТІ" за №629 від 19 квітня 2007 року, на підставі вищезазначеного рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12 липня 2000 року власником квартири НОМЕР_1 зареєстрований ОСОБА_2.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2010 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12 липня 2000 року по цивільній справі №2-431/2000 за позовом ОСОБА_2. до ТВК "Курган" про визнання незаконними рішень загальних зборів, поновлення в члени ТВК "Курган" та визнання права власності на квартиру, за позовом ВАТ "Одесцивілпроект" до ТВК "Курган", ОСОБА_3 про зобов'язання виконати умови договору, за скаргою ОСОБА_3 на неправомірні дії виконкому, рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12 липня 2000 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами. Сторонами по справі не заперечувалось, що після скасування рішення за нововиявленими обставинами, нове судове рішення по цій справі ухвалено не було.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції послався на те, що оскільки рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12 липня 2000 року, на підставі якого проводилась реєстрація права власності на квартиру НОМЕР_1, скасоване ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2010 року, у зв'язку з нововиявленими обставинами, а тому відсутні підстави для реєстрації прав власності на зазначену квартиру за ОСОБА_2
Відмовляючи в задоволенні позову та скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що реєстрація права власності на квартиру правомірно здійснена відповідно до п. 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно (додаток 2) наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" №7/5 від 07 лютого 2002 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
Пунктом 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, встановлено, що рішення судів, про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
В пункті 5 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" також зазначено, що підставою для державної реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили.
Вимогами ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12 липня 2000 року, на підставі якого була здійсненна державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на квартиру НОМЕР_1 на момент реєстрації права власності набрало законної сили 31 жовтня 2000 року, отже, підлягало обов’язковому виконанню.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що реєстратор на момент реєстрації права власності діяв в межах своїх повноважень, тому у суду першої інстанції не було підстав для визнання протиправним та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1, а також для визнання протиправним та скасування рішення реєстратора Комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" по здійсненню державної реєстрації рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 12 липня 2000 року права власності за ОСОБА_2 на квартиру НОМЕР_1.
Таким чином, судом апеляційної інстанцій винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді