ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2011 року м. Київ К/9991/71/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В. (головуюча)
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Чалого С.Я.
Черпіцької Л.Т.
секретар судового засідання –Носадча О.Е.
за участю представників: митниці –Трофименко М.Є.
прокуратури - Суходольського С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південної митниці державної митної служби України, Начальника південної митниці Штанько А.І., заступника начальника Південної митниці Поліщук А.В., інспектора ВБз ПМЗ СМВ Південної митниці Лиманського В.Р., Державної митної служби України, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокурора м. Севастополь про визнання дій правомірними, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про визнання дій правомірними, який уточнюючи та доповнюючи, пред'явила до Південної митниці державної митної служби України, Начальника південної митниці Штанько А.І., заступника начальника Південної митниці Поліщук А.В., інспектора ВБз ПМЗ СМВ Південної митниці Лиманського В.Р., Державної митної служби України, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокурора м. Севастополь.
В позові зазначала, що у зв’язку з переїздом на постійне місце проживання з Канади до України до морського порту м. Одеси 07.07.2008 року надійшов контейнер з її особистими речами та автомобілем. Для розмитнення автомобіля позивачка надала митному органу коносамент, технічний паспорт від 19.03.2008 року, свідоцтво про зняття з обліку від 30.05.2008 року, договір купівлі-продажу від 18.04.2007 року. Після виявлення під час митного оформлення невідповідності даних року випуску автомобіля у договорі купівлі-продажу ( 2007 рік) та акті експертизи ( 2008 рік), митниця склала протокол про порушення нею митних правил. Останньою постановою Апеляційного суду Одеської області від 24.07.2009 року залишена без змін постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 04.06.2009 року про припинення провадження по справі у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
Посилаючись на те, що під час переїзду в України діями посадових осіб Південної Митниці порушено її конституційні права, просила вважати протиправними дії по позбавленню її права на пільгове оподаткування, складанню протоколу про порушення митних правил без її участі , зазначенню неправильної її адреси у протоколі про порушення митних правил, проведенню огляду контейнеру, в якому знаходився автомобіль тричі, порушенню строків проведення митного контролю, також просила зобов’язати відповідачів компенсувати витрати по зберіганню автомобіля в сумі 63904,75 грн., які понесені у зв’язку з перевищенням строку проведення митного контролю автомобіля та контейнера з особистими речами.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії посадових осіб Південної митниці щодо здійснення митного контролю при переїзді на постійне місце проживання ОСОБА_1., стягнуто на її користь з Південної Митниці витрати в розмірі 63 904,75 грн., понесені при проведені митного контролю.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволені позову відмовлено.
Непогоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб Південної Митниці при здійснені митного контролю , суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду не встановлено складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1. щодо порушення митних правил.
Між тим такий висновок зроблено без урахування того, що під час складання протоколу про порушення митних правил посадові особи виконували не звичайні управлінські функції, а вчиняли процесуальні дії у справі про порушення митних правил. Тому відповідно до ст.ст. 41, 319,356,378 МК України дії відповідача стосовно складання протоколу про порушення митних правил, які позивач просила визнати протиправними, а саме: складання протоколу про порушення митних правил без участі позивача, зазначення неправильної адреси позивача у протоколі про порушення митних правил не є діями по здійсненню митного контролю.
Погоджується колегія суддів і з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправних дій відповідача в частині позбавлення позивача права на пільгове оподаткування, оскільки з встановлених по матеріалам справи обставин вбачається, що за видатковою накладною автомобіль був повернутий власнику та направлений за повідомленням про транзитне переміщення до Кримської митниці для оформлення за місцем постійного проживання. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не проводив митного оформлення автомобіля, а тому і не вирішував питання про оподаткування операції по його ввезенню.
Суд апеляційної інстанції правильно надав критичну оцінку посиланням суду першої інстанції на ст. 78 МК України стосовно строків митного оформлення, оскільки спір між сторонами виник у зв,язку з тривалістю не митного оформлення транспортного засобу, а здійснення процедури митного контролю.
Виходячи з вимог ст. 55, 43 МК України не визивають сумніву висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності неправомірності у діях відповідача при складанні актів про проведення огляду транспортного засобу та строків проведення митного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Оскільки позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення збитків, понесених у зв’язку з перевищенням строку проведення митного контролю, а протиправність таких дій визнана недоведеною, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову суду апеляційної інстанції у задоволені позову в цій частині.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді