ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2011 року м. Київ К/9991/12219/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Чалого С.Я.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ «Рекорд»на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ТОВ «Рекорд»до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії , -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 року ТОВ «Рекорд»звернулося до суду з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії.
В позові зазначало, що 23 травня 2006 року Товариство стало переможцем аукціону з продажу дозволу на користування надрами з метою видобування торфу на ділянках № 1 та № 2 родовища «Морочно-1», розташованого у Рівненській області та отримала спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2006 року для видобування торфу як сировини для виробництва торфомінеральноаміачних добрив та як палива терміном на 20 років.
Розглянувши матеріали щодо вибору земельних ділянок лісогосподарського призначення для видобування торфу площею 205га та 77,5 га на території Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області та проекти висновків, відповідач повідомив, що за інформацією Держводгоспу згадані земельні ділянки розташовані відповідно у межах басейнів малих річок Стубла та Тумень, розміщення на них виробничих дільниць видобування торфу не відповідає вимогам ст. 80 Водного Кодексу України щодо охорони водності малих річок та ст. 150 Земельного Кодексу України, тому не погоджує вибір земельних ділянок.
Посилаючись на порушення відповідачем строків розгляду звернення про погодження вибору місця розташування земельних ділянок та непогодження вибору місця розташування, просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не погодження вибору земельних ділянок для видобування фрезерного торфу на добрива та кускового торфу на паливо та зобов’язати відповідача вчинити дії щодо погодження вибору земельних ділянок.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову у задоволені позову.
Непогоджуючись з зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Рекорд»подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 80 Водного Кодексу України з метою охорони водності малих річок забороняється, зокрема, змінювати рельєф басейну річки.
Відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться, зокрема торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті. Згідно п. 1.6 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення ( викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, головною метою погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення
( викупу) , надання земельних ділянок є забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства при набуті чи припиненні прав власників землі та землекористувачів на землю та сприяння формування екомережі.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для погодження відповідачем вилучення земельних ділянок в користування позивачу.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ставши переможцем аукціону з продажу дозволу на користування надрами, позивач отримав спеціальний дозвіл від 07.07.2006 року на користування надрами з метою видобування торфу на ділянках № 1 та № 2 родовища «Морочно-1», розташованого у Добровицькому районі Рівненської області для виробництва торфомінеральноаміачних добрив та як палива терміном на 20 років.
12.02.20008 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області надіслало на розгляд Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріали щодо вибору земельної ділянки під виробничу діяльність ТОВ «Рекорд».
Листом від 14.04. 2008 року Мінприроди відмовило у погоджені вибору земельних ділянок та позитивних висновках Держуправління з посиланням на те, що згадані земельні ділянки розташовані у межах басейнів малих річок Стубла та Тумень, тому розміщення виробничих дільниць не відповідає ст.80 Водного Кодексу України.
Крім того, ст. 150 Земельного Кодексу України спірні земельні ділянки належать до особливо цінних земель. Висновки відповідача ґрунтуються на даних Державного комітету України по водному господарству № 3734/21/10-08 від 24.03.2008 року та актах погодження вибору місця розташування земельних ділянок постійної комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що непогодження відповідачем вибору земельних ділянок для видобування фрезерного торфу на добрива та кускового торфу на паливо відповідає вимогам діючого законодавства, тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 220, 222, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ТОВ «Рекорд»залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 КАС України.
Судді
Калашнікова О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Чалий С.Я.
Черпіцька Л.Т.