ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/1136/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Кайстро О.М.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи Задої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунальної установи „Самарь” до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Днепрострой” про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Комунальна установа „Самарь” (далі – КУ „Самарь”, позивач) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі – Новомосковська ОДПІ, відповідач), в якій просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення відповідача № 0001932320/0 від 23.12.2010 р.
За клопотанням КУ „Самарь” в судовому засіданні до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю „Днепрострой” (далі – ТОВ „Дніпрострой”, третя особа).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з визначенням КУ „Самарь” податкового зобов'язання по податку на землю та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем за наслідком проведення документальної перевірки КУ „Самарь”. Позивач посилаючись на норми ч.2 ст.92 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), п.3 ст.12 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-XII (далі – Закон №2535), п.1.3 ст.282 Податкового кодексу України зазначає, КУ „Самарь” створена Новомосковською міською радою (органом місцевого самоврядування), тобто від земельного податку звільнена. Також позивач зазначає, що відповідачем неправомірно застосовано до спірних правовідносин норми Закону №2535, який втратив чинність на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі. Повноваження представника позивача – ОСОБА_1 підтверджено долученою до матеріалів справи довіреністю №1 від 27.07.2009 р., яка діє до 27.07.2012 р. та підписана уповноваженою на момент її видачі особою – директором КУ „Самарь” М.О. Алексєєнко (а.с.36). Станом на час розгляду справи, у зв’язку зі зміною директора КУ „Самарь”, зазначена довіреність не відкликана і не скасована та є чинною.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову повністю та зазначив, що право власності на земельну ділянку КУ „Самарь” підтверджено Державним актом від 15.07.2008р. Оподаткування земельних ділянок, що розташовані в межах населених пунктів проводиться відповідно до ст.7 Закону № 2535, а саме в розмірі 1 відсотку від їх грошово оцінки, а терміни сплати земельного податку зазначені в ст. 17 цього ж закону. КУ „Самарь” не є бюджетною установою та не утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, що підтверджено листом Фінансового управління Новомосковської міської ради від 07.10.2010р. №1-13/328. Позивач є платником земельного податку на загальних підставах і протягом періоду, який перевіряється, з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р податкова звітність по платі за землю до Новомосковської ОДПІ не надавалася, земельний податок не нараховувався та до місцевого бюджету не надходив.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив позов задовольнити зазначаючи, що спірним податковим повідомленням-рішенням зачіпаються права та інтереси – ТОВ „Дніпрострой”, оскільки ТОВ „Дніпрострой” є співзасновником позивача та між позивачем та третьою особою 19.10.2007 р. укладено договір про спільну діяльність.
Справа неодноразово призначалась до розгляду в судовому засіданні. В судове засідання, призначене 06.07.2011 р. представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника відповідача 06.07.2011 р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з незадовільним самопочуттям представника відповідача. В судовому засіданні в задоволенні клопотання відмовлено та на підставі ч.4 ст.128 КАС України судом продовжено розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що КУ „Самарь” створено спільно з ТОВ „Дніпрострой” рішенням Новомосковської міської ради „Про визначення способу приватизації об’єкта незавершеного будівництва і створення КУ „Самарь” №351 від 20.07.2007 р.(а.с.16). Пунктом 2 зазначеного рішення КУ „Самарь” віднесено до сфери управління виконавчого комітету Новомосковської міської ради.
Статутом КУ „Самарь” визначено, що установа створена з метою організаційного, правового і економічного забезпечення на території м. Новомосковська ефективної реалізації Новомосковською міською радою та її виконавчим комітетом господарської компетенції щодо забудови і подальшого обслуговування об’єктів будівництва мікрорайону „Самарь” та об’єктів будівництва житлово-комунального господарства (а.с.25-35). Пунктом 6.1 статуту КУ „Самарь” визначено, що матеріально-фінансовою основою діяльності КУ „Самарь” є статутний капітал, який формується за рахунок коштів і майна, переданих засновниками: Новомосковською міською радою та ТОВ „Дніпрострой”.
19.10.2007 р. між КУ „Самарь” та ТОВ „Дніпрострой” укладено Договір про спільну діяльність (а.с.55-58), предметом якого є спільні дії для досягнення загальної господарської мети будівництва й введення в експлуатацію мікрорайону „Самарь”.
Фінансове управління виконкому Новомосковської міської ради листом №1-13/328 від 07.10.2010 р. повідомило, що КУ „Самарь” не є бюджетною установою та не утримується за рахунок коштів місцевого бюджету (а.с.48).
КУ „Самарь” на підставі рішення Новомосковської міської ради „Про передачу земельної ділянки у користування КУ „Самарь” №518 від 27.03.2008 р. (а.с.18) та Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №043007, від 15.07.2008 р. (а.с.46) є користувачем земельної ділянки площею 132,3816 га, яка розташована за адресою: м. Новомосковськ, мікрорайон „Самарь”, цільове призначення земельної ділянки – змішане використання.
Відділом Держкомзему у м. Новомосковську листом №2311 від 12.12.2010 р. визначено, що нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки, яка надана в користування позивачу складає: 2008 р. – 27,34 грн., 2009 р. – 31,5 грн., 2010 р. – 33,35 грн. (а.с.47).
КУ „Самарь” розрахунки земельного податку за користування земельною ділянкою до Новомосковської ОДПІ протягом 2008 - 2010 років не подавались, земельний податок протягом зазначеного періоду не сплачувався.
20.12.2010 р. за наслідком виїзної позапланової перевірки КУ „Самарь” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. Новомосковською ОДПІ складено Акт №318/232/35204217 (а.с.5-13), в якому встановлено порушення позивачем, крім іншого, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 17 Закону № 2535, п.1 ст.126 ЗК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на землю за період з 15.07.2008 р. по 31.12.2008 р. на суму 167344,57 грн., за 2009 р. - 417002,04 грн., за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р.- 331119,48 грн.
23.12.2010 р. на підставі акту перевірки №318/232/35204217 від 20.12.2010 р. відповідачем винесено Податкове повідомлення-рішення №0001932320/0 про визначення КУ „Самарь” податкового зобов’язання з земельного податку в сумі 915466,08 грн. та штрафні санкції в сумі 446695,74 грн., в загальному розмірі 1362161,82 грн.(а.с.14).
Правовідносини сторін щодо визначення розміру та порядку плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку регламентувались чинним в спірний період Законом №2535.
На підставі ст.27 Закону №2535 контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2535 використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно ч.1 ст.4 Закону №2535 розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Відповідно до ст.5 Закону №2535 об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
За загальною нормою ч.1 ст.7 Закону №2535 ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст.13 Закону 32535).
На підставі ч.1 ст.14 Закону №2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Згідно ч.1 ст.17 Закону №2535 податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 3 ч.1 ст.12 Закону №2535 встановлено, що від земельного податку звільняьться органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету.
З огляду на досліджені в судовому засіданні докази та вищезазначені правові норми, КУ „Самарь” є землекористувачем земельної ділянки площею 132,3816 га, яка розташована за адресою: м. Новомосковськ, мікрорайон „Самарь”; КУ „Самарь” протягом 2008-2010 років податкові розрахунки земельного податку до Новомосковської ОДПІ не надавала та земельний податок не сплачувала; КУ „Самарь” не відноситься до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, не є установою, які повністю утримуються за рахунок бюджету, внаслідок чого не має пільг по сплаті земельного податку.
На підставі ст.26 Закону №2535 платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.
На підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 р., чинного на час застосування штрафних санкцій, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. “б” п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону (за наслідком документальної перевірки), такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно п. 11 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.
За таких обставин, Новомосковською ОДПІ правомірно здійснено визначення КУ „Самарь” податкового зобов’язання з земельного податку в загальній сумі 915466,08 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 446695,74 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законом.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Також суд зазначає, що позивач помилково посилається на норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р. та не має зворотної дії, внаслідок чого не регулює спірні правовідносини, що мали місце до 01.01.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 11 липня 2011 року.
Суддя
М.В. Бондар