ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6637/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Куделько Н.Є.
при секретаріВітушко Л.Г.
за участю:
позивача
представника відповідача ОСОБА_3
Білої О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасуванння наказу та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
07.06.2011р. ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі – відповідач, Головне УМВС України в Дніпропетровській області) про скасування наказу №268 по особовому складу від 28.12.2000р. в частині внесення змін до наказу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області №122 по о/с від 23.12.2002р. та зобов’язання відповідача видати позивачу довідку, встановленого зразку, яка б підтверджувала право на пільги згідно ст. 22 Закону України «Про міліцію».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у 2002р., відслуживши в органах внутрішніх справ 20 календарних років, позивач подав рапорт про звільнення на пенсію за вислугою років. Після чого був направлений для медичного закладу для проходження медичної комісії, згідно висновків окружної військово-лікарської комісії УМВС України в Дніпропетровській області №497 від 19.12.2002р. його було визнано обмежено придатним до військової служби. Згідно наказу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області від 23.12.2002р. №121 по особовому складу позивача було звільнено з органів внутрішніх справ: в запас Збройних Сил за п. 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України. 06.02.2003р. позивачу було видано пенсійне посвідчення. Позивач звернувся з заявою до ГУМВС України в Дніпропетровській області про надання йому довідки, що підтверджувала його право на пільги згідно ст. 22 Закону України «Про міліцію». Листом від 25.01.2011р. за №3/Д-8 відповідач повідомив, що було внесено зміни до наказу №122 по особовому складу від 23.12.2000р. в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. 64 «б» (через хворобу) на п. 64 «в» (через обмежений стан здоров’я) Положення з того ж числа, з тією ж вислугою, а тому підстав для видачі довідки на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію» немає. Вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що грубо порушують права та законні інтереси позивача. На підставі вищенаведеного просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що під час розгляду заяви позивача щодо надання йому довідки, яка передбачає право на пільги відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», відповідачем було встановлено, що у відповідності до свідоцтва про хворобу №497 від 19.12.2002 року окружною військово-лікарською комісією УМВС України в області ОСОБА_3 було визнано обмежено придатним до військової служби. У зв’язку з чим відповідачем наказом від 28.12.2010р. №268 по особовому складу було внесено зміни до наказу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області від 23.12.2002р. №121 по особовому складу в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п.64»б» на п. 64 «в» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Крім того, представник відповідача, зазначала, що відповідно до ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, що передбачений для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Представник відповідача додатково пояснила, що зміни було внесено в наказ від23.12.2002р. №121 по о/с, а при виготовленні витягу з наказу було допущено технічну описку та помилково надруковано №122 по о/с. На підставі вищенаведеного, вважають, що ГУМВС України в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому у задоволенні позовних вимог просять суд відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 23.12.2002р. наказом Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області №121 по особовому складу було звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил згідно п. 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.3).
Також судом встановлено, що в грудні 2010р. ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про надання йому довідки, яка надає право на пільги передбачені ст. 22 Закону України «Про міліцію».
25.01.2011р. листом за №3/Д-8 ГУМВС України в Дніпропетровській області на вищезазначену заяву позивача було повідомлено про внесення змін до наказу від 23.12.2002р. №122 по особовому складу в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. 64 «б» (через хворобу) на п.64 «в» (через обмежений стан здоров’я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з того ж числа, з тією ж вислугою та повідомлено, що за таких обставин підстави для видачі довідки на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію» відсутні (а.с.5).
В судовому засіданні було досліджено оригінал наказу від 28.12.2010р. №268 по особовому складу та встановлено, що зміни були внесені до наказу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області від 23.12.2002 року №121 по особовому складу в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п.64 «б» (через хворобу) наказу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, було змінено на п. 64 «в» (через обмежений стан здоров’я).
В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_3, призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.7).
Крім того, в наказі від 23.02.2002р. №121 по особовому складу зазначено, що на день звільнення ОСОБА_3 вислуга років складає в календарному обчисленні – 20 років, 03 місяці, 28 днів, в пільговому обчисленні – 22 роки, 10 місяців, 10 днів, дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990р., №565-XII, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. за №114, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. N 2262-XII.
Відповідно до п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років; б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії; в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад; г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі; д) через службову невідповідність; є) за порушення дисципліни; ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків; з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації); и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; і) у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку; ї) у разі неподання або подання недостовірних відомостей про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, що подаються у порядку та обсягах, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими актами; й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері службової діяльності або адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення.
Згідно п.7 ст. 22 Закону України «Про міліцію» за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з п. а ч. 1 ст. 12 цього Закону пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що у відповідача були відсутні підстави для винесення наказу від 28.12.2010 р. №268 по особовому складу щодо внесення змін в односторонньому порядку в наказ від 23.12.2002р. №121 по особовому складу щодо зміни підстав звільнення ОСОБА_3, а саме, вважати його звільненим за п.64 «в» (через обмежений стан здоров’я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підставі свідоцтва про хворобу від 19.12.2002р. №497, з урахуванням також тих обставин, що, дані зміни було внесено через 8 років та вони значно погіршують становище позивача.
Вирішуючи позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача надати довідку про пільги, що передбачені ст. 22 Закону України «Про міліцію», суд виходить з того, що, як було встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_3 при звільненні з органів внутрішніх справ мав вислугу років: в календарному обчисленні – 20 років, 03 місяці, 28 днів; в пільговому обчисленні – 22 роки, 10 місяців, 10 днів, а тому право позивача на пільги передбачено п.7 ст. 22 Закону України «Про міліцію».
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду передбаченого ч. 3 ст. 99 КАС України, оскільки наказом від 28.12.2010р. №268 по особовому складу було лише внесено зміни в наказ від 23.12.2002р. №121 по особовому складу щодо зміни підстав звільнення ОСОБА_3, а не прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ, а тому підстави для застосування місячного строку звернення до суду за таких обставин відсутні.
Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про міліцію»від 20.12.1990р., №565-XII, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. за №114, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992р. N 2262-XII, ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №268 по особовому складу від 28.12.2010р. в частині внесення змін до пункту наказу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області від 23 грудня 2002 року №121 по особовому складу в частині звільнення з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_3 (Н-876141) слідчого слідчого відділення Інгулецького районного відділу Криворізького міського управління, з 27 грудня 2002 року, змінити, вважати його звільненим за п. 64 "в" (через обмежений стан здоров’я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з того ж числа, з тією ж вислугою.
Зобов’язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області видати ОСОБА_3 довідку про право на пільги відповідно до ст. 22 Закону України "Про міліцію".
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 27.05.2011р.
Суддя
Н.Є. Куделько