ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/6537/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Криничанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Криничанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області 06 червня 2011 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 854,46 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість в сумі 854,46 грн.
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 16 червня 2011 року.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області за №0434032351 як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що обрав особливу систему оподаткування –фіксований податок.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі –Закон №1058-IV) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі –Інструкція №21-1), відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно положень статті 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Законом України від 08 липня 2010 року №2461-VІ внесено зміни до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону №1058-IV (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 08 липня 2010 року №2461-VІ), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків. Враховуючи мінімальний розмір заробітної плати у 2010 році, встановлений статтею 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», мінімальний розмір страхових внесків становив: у липні-вересні 2010 року –294,82 грн. (888 грн. х 33,2%), у жовтні-листопаді 2010 року –301,12 грн. (907 грн. х 33,2%), у грудні 2010 року –306,1 грн. (922 грн. х 33,2%).
Згідно із частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пункту 5.3.4. Інструкції №21-1, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.
Згідно частини 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Пунктом 8.1. Інструкції №21-1 визначено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідач 01 березня 2011 року за вхідним №689 подав до Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, відповідно до якого підприємцем у липні, серпні, вересні 2010 року за кожен місяць нараховано страхові внески у сумі 294,82 грн., та сплачено страхові внески у липні, серпні, вересні 2010 року на суму 10,0 грн. за кожен місяць. Таким чином, згідно зазначеного звіту відповідачем не сплачено страхові внески в сумі 854,46 грн. (294,82 грн. х 3 –30,0 грн.).
У зв’язку із несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 страхових внесків в сумі 854,46 грн., Управлінням Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області направлено відповідачу повідомлення-розрахунок від 04 листопада 2010 року за вих. №25. Повідомлення-розрахунок направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням та вручено 30 грудня 2010 року, що підтверджується матеріалами справи.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до вказаного Закону.
Згідно статті 18 вказаного Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Пункт 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлює правило, згідно з яким до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
З системного аналізу наведених норм права суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 854,46 грн., оскільки доказів добровільного погашення заборгованості відповідачем не надано.
Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 854,46 грн. (вісімсот п’ятдесят чотири грн. 46 коп.).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя
В.В. Кальник