ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4255/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Грушко Н.В.
за участю:
представника позивача Рогатинського М.З.
представника відповідача Цурбільової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Дорожник" до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про визнання дій незаконними та скасуваня рішеннь, -
ВСТАНОВИВ:
08 квітня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року надійшла адміністративна справа за позовом Комунального підприємства «Дорожник» (далі – позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська (далі – відповідач) з вимогами про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська незаконними, визнання протиправним та скасування рішеннь № 114 та № 115 «про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду», про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська зробити перерахунок суми 411251,34 грн. та погасити поточну заборгованість Комунального підприємства «Дорожник» по страховим внескам на загальнообов’язкове пенсійне страхування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані рішення винесені відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства і підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог Комунального підприємства «Дорожник» заперечувала, просила суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що внаслідок несвоєчасної сплати страхових внесків до позивача були застосовані штрафні санкції, в наслідок несплати яких у підприємства виникла заборгованість.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Комунальне підприємство «Дорожник» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська, на час виникнення правовідносин було платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
25.05.2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська проведено позапланову перевірку своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати Комунальним підприємством «Дорожник» внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період 01.10.2004 року по 01.05.2007 року. За результатами перевірки встановлено, що підприємство має недоїмку на суму 30653,81 грн.
На підставі акту перевірки від 25.05.2007 року начальником Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська було винесено рішення № 114 від 30.05.2007 року «про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду», яким нараховані штраф у розмірі 68,99 грн. та пеня - 15,59 грн., та рішення № 115 від 30.05.2007 року «про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» яким застосовано штраф у розмірі 360645,71 грн. та нараховано пеню - 124331,13 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська на адресу позивача направлялись вимоги про сплату боргу від 29.11.2004 року, 10.02.2005 року, 22.03.2005 року, 05.04.2005 року, 05.05.2005 року, 02.03.2007 року, 02.07.2007 року, 01.08.2007 року, 03.09.2007 року, 01.10.2007 року, 01.11.2007 року, 03.12.2007 року, які були отримані Комунальним підприємством «Дорожник», що підтверджується підписами посадових осіб позивача на повідомленнях про вручення поштових відправлень.
Станом на 01.07.2011 року згідно розрахунку боргу по штрафним санкціям та пені Комунального підприємства «Дорожник» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська відповідно до рішень № 114, 115 від 30.05.2007 року розмір штрафних санкцій становить 360645,71 грн., пені – 124331,13 грн., фактично сплачено 420989,44 грн., сума недоїмки становить – 63978,40 грн.
Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, на позивача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. (у редакції, чинній на час винесення рішень), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/866.
Згідно до п. 5.9. ч. 5 Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (чинних на момент виникнення правовідносин) у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (чинної на момент виникнення правовідносин) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до п. 8.2 ч. 8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/86 - органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку «а» вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку «б» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Частиною 8 ст. 106 (чинною на момент виникнення правовідносин) Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (чинної на момент виникнення правовідносин) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно ч. 9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/86 встановлено, що до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції.
Відповідно до пп. 9.3.2. п. 9.3 ч. 9 Інструкції у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.
Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі і в межах повноважень та у спосіб. що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що на Комунальне підприємство «Дорожник» відповідно до законодавства, діючого на час виникнення правовідносин, було покладено обов’язок по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідачем вжиті всі передбачені законом заходи щодо стягнення заборгованості, рішення № 114 та № 115 «про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Станом на 01.07.2011 року заборгованість Комунального підприємства «Дорожник» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська, нарахована рішеннями № 114, 115 від 30.05.2007 року становить 63978,40 грн., тобто значна частина суми заборгованості сплачена підприємством.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства «Дорожник» до Управління Пенсійного фонду в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про визнання дій незаконними та скасування рішень необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Дорожник».
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Дорожник» до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про визнання дій незаконними та скасування рішень – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 18.07.2011 року.
Суддя
О.С. Рябчук