ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5740/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
при секретаріМуренко Н.О.
за участю:
представника позивача Лукашевич Я. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімтрейдинггруп" до Південної митниці про визнання нечинним та скасування рішення та картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним адміністративним позовом посилаючись на те, що позивачем було подану до Південної митниці митну декларацію, та до підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару було подано документи, надання яких митному органу передбачено п.7 Порядку №1766. За результатами розгляду зазначених вище декларацій Південною митницею було прийнято рішення про визнання митної вартості товарів від 25 березня 2011 року №5000000066/2011/610649/1, згідно з яким було змінено митну вартість товару . Позивач не згодний з даним рішенням, у зв’язку з чим вимушений звернутися до суду з даним позовом про визнання нечинним та скасування рішення №500000006/2011/610649/1 від 25 березня 2011 року та визнання нечинною та скасування картки відмови №500000006/1/60304 та в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/60304.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з викладених у позові підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заперечення, в яких посилався на необґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з тим, що позивачем було свідомо занижено митну вартість товарів, виходячи з чого південною митницею було прийнято рішення про необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості товару та було винесено відповідне рішення про визначення митної вартості від 25 березня 2011 року №5000000006/2011/610649/1.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРХІМТРЕЙДИНГГРУП» з метою митного оформлення полівінілхлориду суспензійного в кількості 397 375 кг. до Південної митниці було подано вантажну митну декларацію №500060701/2011/005632 в режимі ІМ40 – вільний. Разом з вказаною вантажною митною декларацією позивачем було подано декларацію митної вартості, як передбачено абз. 4 п.5 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766.
Відповідач відмовив в прийнятті декларації митної вартості, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/60304, а також прийняв рішення про визнання митної вартості товарів від 25 березня 2011 року №500000006/2011/610649/1, згідно з яким було визначено митну вартість товару на рівні 1 200, 00 дол. США за тону на загальну суму 476 850, 00 дол. США замість митної вартості визначеної декларації митної вартості 1 030, 00 дол. США за тону на загальну суму 409 296, 2 дол. США.
Згідно матеріалів справи, відмова відповідача в митному оформленні товарів ґрунтувалась на тому, що позивачем не надано додаткових документів, згідно з вимогами п.11 Порядку №1766, а саме:
- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов’язаних з виконанням умов договору;
- відповідна бухгалтерська документація;
- копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;
- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.
Позивач звертає увагу, що відповідно до умов п.1.1 Контракту від 20 липня 2010 року №156PVC, укладеного позивачем з компанією «KENT CHEMICAL CORP» США, предметом даного контракту є багаторазові поставки товару відповідно до специфікації, які є невід`ємною частиною контракту.
ТОВ «УКРХІМТРЕЙДИНГГРУП» здійснює імпорт полівінілхлориду суспензійного на постійній основі, в тому числі в рамках вказаного вище контракту.
В рамках даного контракту позивачем було здійснено митне оформлення по наступних специфікаціях: №4 (вантажна митна декларація №50006071/2011/002817 від 18 лютого 2011 року), №5 (вантажна митна декларація №500060701/2011/006211 від 01 квітня 2011 року, вантажна митна декларація №500060701/2011/005931 від 29 березня 2011 року), №6 (вантажна митна декларація №500060701/2011/007555 від 22 квітня 2011 року, вантажна митна декларація №500060701\2011/007730 від 26 квітня 2011 року). Проте позивачем зазначено, що в кожному із зазначених випадках в митному оформленні було відмовлено і винесені рішення про визначення митної вартості та видано картки відмови в митному оформленні, при тому факті, що в кожному із перелічених випадках митного оформлення в рамках контракту умови поставки не змінювались, країни походження також не змінювалась, якість товару в кожному випадку підтверджувалась сертифікатами аналізу, показники яких залишались незмінними, виробник також не мінявся.
Суд критично ставиться до доводів позивача, та зазначає, що відповідно до статті 262 Митного кодексу України, митна вартість будь-яких товарів та метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України, шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до статті 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, який відповідно до п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08 № 339, розділу II Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 24.06.09 № 602 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.07.09 № 669/І6628) включає в себе в тому числі і проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари.
Статтею 249 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів, які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості, митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Кодексу.
Водночас статтею 264 Митного кодексу України визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення, повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Отже, митна вартість, є розрахунковою величиною і при її визначенні враховується вплив цілого ряду факторів, зокрема витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, опис конкретного товару, виробник, обсяги й умови поставки та оплати цього товару, репутація суб'єкта ЗЕД на ринку України, а в країні придбання товару, інші складові, що впливають на рівень ціни товару.
Згідно зі ст. 42 Митного кодексу України, під час проведення митного контролю, митні органі самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Відповідно до пункту 2 „Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08 № 339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій з митного контролю та митного оформлення здійснюється митними органом відповідно до статті 41 МК України шляхом:
- проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ від 20.12.06 № 1766;
- порівняння заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
В ході проведення перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, на етапі контролю митної вартості було виявлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості товару «полівінілхлорід суспензійний» нижчий, ніж середні рівні митної вартості подібних за характеристиками товарів, які оформлюються іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
З урахуванням наявної цінової інформації щодо митних оформлень ідентичних та подібних товарів, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України, митна вартість зазначених товарів складає:
- полівінлхлорід суспензійний, країна походження США 1,2 дол. США/кг.
Порядок визначення митної вартості та митної оцінки товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України та здійснюється відповідно до розділу XI Митного кодексу України, постанови КМУ від 20.12.06 № 1766 "Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження".
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган, може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Кодексом, на підставі наявних в нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
У зв'язку з вищезазначеним, у відповідності до вимог п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, декларанту ТОВ „УКРХІМТРЕЙИДНГГРУП" було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме:
- договір з третіми особами;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов договору;
- копія вантажної митної декларації країни відправлення.
Декларант ТОВ "Укрхімтрейдинггруп" був ознайомлений із зазначеним записом, про що свідчить відповідний запис у ДМВ від 24.03.11. про неможливість надання додаткових документів декларантом було здійснено власноручний запис у декларації митної вартості. Крім того, декларантом на ДМВ 25.03.11 вчинено власноручний запис про те, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості № 3.
Якщо декларантом не подано в установлений строк необхідних документів або він відмовився від їх надання, то митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних у нього відомостей згідно з законодавством.
Відповідно до положень статті 264 Митного Кодексу України, враховуючи вимоги Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.03.08 № 230, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.
Випуск у вільний обіг товарів, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснено на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.
Так, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 17.03.08 №230 директором ТОВ «УКРХІМТРЕЙДИНГГРУП» була подана відповідна заява до Південної митниці з проханням випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету України сум податків і зборів за митною вартістю, визначеною митним органом.
Розглянувши заяву ТОВ «УКРХІМТРЕЙДИНГГРУП», керівництвом Південної митниці було дозволено випуск у вільний обіг товарів під гарантійні зобов'язання, обрані декларантом. У відповідності до діючого законодавства, товари за ВМД від 29.03.11 №500060701/2011/005929 випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.
За таких обставин, суд вважає помилковими висновки позивача, що до рішення Південної митниці про визначення митної вартості товарів від 25 березня 2011 року №500000006/2011/610649/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/60304.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні. Відповідачем доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
Керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХІМТРЕЙДИНГГРУП» до Південної митниці про визнання нечинним та скасування рішення №500000006/2011/610649/1 від 25 березня 2011 року та визнання нечинною та скасування картки відмови №500000006/1/60304 та в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/60304 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 18 липня 2011 року.
Суддя
І.О. Лозицька