ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 р.  Справа № 2а/0470/5515/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.  

розглянувши у письмовому провадженні  у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1126 про  стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А 1126 з вимогами про стягнення з військової частини А 1126 грошову компенсацію замість неотриманого речового майна, належного до видачі в сумі 4 370, 93 грн.  

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію». Проте, з моменту прийняття Закону України Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів від 17.02.2000р., в порушення чинного законодавства позивачу не видавався продовольчий пайок і не проводилась замість нього грошова компенсація, оскільки вказаний пункт Закону не відміняє ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який гарантує матеріальне, продовольче і інші види забезпечення військовослужбовцям.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечення на позовну заяву не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи і доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі наказу командира військової частини А 1126 (по стройовій частині) від 07.02.2011 року №24, ОСОБА_2 було звільнено наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.01.2011 року №14 відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» з військової служби у запас за п. «б» ч.6 (за станом здоров’я), з правом носіння військової форми одягу, було виключено зі списків особового складу військової частини А 1126 та знятий з усіх видів забезпечення. 

Позивач зазначив, що момент його звільнення заборгованість військової частини А 1126 по грошовій компенсації за неотримане речове майно становить 4 370, 93 грн., яка повинна виплачуватися відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію».   

Проте суд зазначає, що Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року, який діє на сьогоднішній час  було призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На підставі вказаного закону, дію частини 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

На підставі викладеного суд доходить висновку, що на даний момент відсутні правові підстави для виплати позивачу компенсації замість неотриманого речового майна, а отже в задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено.

 Керуючись  ст.ст. 158 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до військової частини А 1126 про стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна, належного до видачі в сумі 4370, 93 грн. – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суддя                       

І.О. Лозицька