ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4382/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича
при секретаріПетранцові О.Ю.
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_3 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ВСТАНОВИВ:
15 квітня 2011 року фізична особа –підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Власенко О.В. від 12.03.11р., реєстраційний № НОМЕР_2.
Позов мотивовано тим, що постановою державного виконавця - відповідача Власенко О.В. від 12.03.2011р., реєстраційний № НОМЕР_2, позивачу було незаконно відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Позивач вважає, що відповідачем було порушено вимоги ч. 1. ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до порушення прав та інтересів позивача у справі, тому оскаржувана постанова є необгрунтованою та такою, що не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з’явився.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що заява про відкриття виконавчого провадження датована заявником (позивачем) 04.03.2011 року, зареєстрована у відділі (відповідач) 09.03.2011 року, а відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" в редакції від 04.11.2010 року, який набрав чинності з 08.03.2011 року, в перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню органами державної виконавчої служби, опротестовані векселі не включено. А отже у державного виконавця, який отримав заяву про відкриття виконавчого провадження разом з векселем, не було законних підстав для прийняття такого документу до виконання, та у відповідності до закону була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження. Зазначив, що дії державного виконавця при вирішенні питання про відмову у відкритті виконавчого провадження в повному обсязі відповідають вимогам закону, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Третя особа в судове засідання не з’явилась.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити позов з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа –підприємець 15.07.1997р., про що було ви дане свідоцтво серії В01 № 434348.
Згідно п. 4-1 ч. 2 ст. З Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на 04.03.2011р.) відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підляга ють виконанню такі виконавчі документи: опротестовані нотаріусом векселі, крім век селів, опротестованих у недатуванні акцепту.
Також, згідно ст. 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції Зако ну України N 2511-УІ від 09.09.2010р.) вексель, опротестований нотаріусом у встанов леному законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту).
На підставі вказаних норм закону 04.03.2011р. позивач звернувся до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з за явою про відкриття виконавчого провадження № 85 від 04.03.2011р. До заяви додавались: (1) опротестований простий вексель серія АА № 1001479, номінальною вартістю (сума стягнення): 256000 грн., емітований 14.06.2010р., век селедавець (боржник): ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), (2) протест про неоплату векселя нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 04.03.2011р., реєстровий № 735.
Постановою державного виконавця Відповідача - Власенко О.В. від 12.03.2011р., реєстраційний № НОМЕР_2, ОСОБА_3 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст.5 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Крім того, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Згідно ст. 3 Закону, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
4-1) опротестовані нотаріусом векселі, крім векселів, опротестованих у недатуванні акцепту;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Також, згідно ст. 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції Зако ну України N 2511-УІ від 09.09.2010р.) вексель, опротестований нотаріусом у встанов леному законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту).
Відповідно до вимог п. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на 04.03.2011р.) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про приму сове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Таким чином, відповідно до вимог закону, який діяв станом на 04.03.2011р., позивач 04.03.2011р звернувся до Відповідача з заявою і з виконавчим документом (опротесто ваним нотаріусом векселем).
Відповідно до вимог п. а ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на 04.03.2011р.) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на 04.03.2011р.) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної вико навчої служби за належним місцем виконання рішення.
Слід зазначити, що згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із зазначеним вище правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.
Виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про виконавче провадження»(в редакції на 04.03.11р.).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу вищенаведеного вбачається той висновок, що постанова про відмову відкриття виконавчого провадження від 12 березня 2011 року суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на 04.03.2011р.), а відтак підлягає скасуванню.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Власенко О.В. від 12.03.11р., реєстраційний № НОМЕР_2.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 12.07.11р.
Суддя
В.В. Кальник