ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2666/11 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Терлецькому Євгенію Броніславовичу
за участю :
представника позивача : ОСОБА_1,
у відсутність представників відповідача та прокурора,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Літинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області
до: Приватного підприємства "Літин Агробуд"
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
02 червня 2011 року прокурор Літинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі –позивач, Хмільницька ОДПІ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Літин Агробуд" (далі –відповідач, ПП "Літин Агробуд", Підприємство) про стягнення заборгованості в загальній сумі 144935 грн. 10 коп.
Позовні вимоги мотивовано, зокрема, тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з неповною сплатою податкового боргу по податку на прибуток підприємства та на додану вартість.
Представник позивача - ОСОБА_1 (довіренітсь а.с. 49) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково уточнив лише щодо стягнення податкового боргу в дохід Державного бюджету України та за рахунок майна платника відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки на адресу внесену до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Проте, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду з відміткою "за заначеною адресою не проживає".
В силу частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, а також відповідно до частини 11 цієї ж статті розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Крім того, пунктом 2 частини 3 статті 167 КАС України визначено, що судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.
При цьому, відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, не повідомив про поважність причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу без участі останнього відповідно до положень статті 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та розглянувши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ПП "Літин Агробуд" зареєстроване як юридична особа Літинською районною Державною адміністрацією 20 квітня 2010 року (а.с. 20), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 36721384. Разом із тим, останній перебуває на обліку в Хмільницькій ОДПІ як платник податків (а.с. 18). Відповідно до вимог статті 180 Податкового кодексу України (далі - ПК України) являється суб'єктом сплати податку на додану вартість.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи у суді у ПП "Літин Агробуд" рахується загальна податкова заборгованість по податку на прибуток підприємства та на додану вартість в загальній сумі 144935 грн. 10 коп.
Зазначений вище податковий борг виник у зв’язку з самостійно поданими деклараціями з податку на додану вартість №4103, №13187, №13191, №13187, №13190 від 04.04.2011 року та №7364 від 20.08.2010 року, №7860 від 20.08.2010 року (а.с. 24-34); з податку на прибуток підприємства №13195 від 04.04.2011 року (а.с. 21).
Крім того, слід зазначити і про те, що ДПІ у м. Вінниці вживалися заходи до погашення податкового боргу і направлялася на адресу відповідача податкові вимоги (а.с. 36, 37), проте заборгованість залишилася непогашеною.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходив із наступного.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання
Відповідно до положень пп. 49.18.2. п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1. ст. 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.
Оскільки, заборгованість є узгодженою, в добровільному порядку повною мірою відповідач її не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави, то чинне законодавство уповноважує ДПІ у м. Вінниці звернутися до суду.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги ДПІ у м. Вінниці є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а також те, що ДПІ у м. Вінниці має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає за доцільне позов задовольнити.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають (ст. 94 КАС України).
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Літин Агробуд" в дохід Державного бюджету України борг по податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 144935 грн. 10 коп. (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень десять копійок) за рахунок майна.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна