ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/474/11
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільського міжрайонного прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості по страхових внесках
ВСТАНОВИВ :
Могилів-Подільський міжрайонний прокурор Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 21.01.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року на суму 1744,80 грн. Відповідачу надсилалась вимога про сплату боргу №Ф 281 від 24.11.2011 року, яку остання отримала під розпис 04.12.2010 року. Однак протягом десяти робочих днів з дня отримання вимоги заборгованість не погашена, за таких обставин позивач звернувся до суду про примусове її стягнення.
10.02.2011 року ухвалою суду провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 03.03.2011 року провадження у справі зупинено до вирішення адміністративної справи №2а/0270/912/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу по суті.
14.06.2011 року ухвалою суду провадження у справі поновлено, у зв'язку із вирішенням справи №2а/0270/912/11 по суті, а саме 15.03.2011 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу - повернуто.
08.07.2011 року представник позивача у судове засідання не з'явився надавши через канцелярію суду клопотання, яким позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи здійснити без його участі, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, повноважного представника не направила, хоча про дату час та місце місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зазначеною у позовній заяві, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції за 30.06.2011 року та списком № 1909 згрупованих поштових відправлень.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Згідно повідомлення від 07.02.2007 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 взято на облік платника страхового внеску в управлінні Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському за НОМЕР_2 та визначено розмір страхових внесків 33,2% на рахунок НОМЕР_3 та 0,5-5 % на рахунок НОМЕР_4 у Операційний відділ Ощадбанку м. Вінниці МФО 302076 у строк до 20 числа місяця наступного за звітним(а.с.5).
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
08.07.2010 року прийнято Закони України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Судом з'ясовано, що всупереч вимог ст. 20 Закону, ФОП ОСОБА_1 не сплатила суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та з урахуванням частини сплачених сум єдиного (фіксованого) податку, в зв’язку з чим, станом на день подання позову до суду виникла недоїмка в сумі 1744,80 грн. Вказана заборгованість підтверджується повідомленням-розрахунком за 3 квартал 2010 року у розмірі 860,46 грн. та за 4 квартал 2010 року у розмірі 884,34 грн.(а.с.7) та розрахунком ціни позову(а.с.6).
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідачу направлялась вимога про сплату боргу: № Ф 281 від 24.11.2010 року про сплату боргу, що отримана відповідачкою 04.12.2010 року(а.с.8).
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському(24000, м. Могилів-Подільський, Соборна площа,12, р/р25600323580103 в ВАТ "Держощадбанк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900850) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року на суму 1744грн.80 коп.( тисяча сімсот сорок чотири грн.80 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна