Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2011 року Справа № 2а-3940/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                     Горпенюк О. А.                                                                                                                                  

          при секретарі                               Григоренко – Тумасян А.М.

           за участю сторін:                              

представника позивача:           ОСОБА_1 (дов. від 17.05.2011 №б/н)

представник відповідача:           ОСОБА_2 (дов. від 31.05.2011 №7563/9/10)

представник відповідача:           ОСОБА_3 (дов. від 04.01.2011 № 8/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокелектротрейдинг» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправним та відміну податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 форми «В» №0000092320, -

                                                              В С Т А Н О В И В:

12 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокелектротрейдинг» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправним та відміну податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 форми «В» №0000092320.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 21.03.2011 р. під час позапланової безвиїзної документальної перевірки TOB "Востокелектротрейдинг" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за жовтень 2009 р., липень-жовтень 2010 р. був створений Акт № 127/2320/34720661 (далі Акт) за результатами якого Позивачу видане податкове повідомлення-рішення форми "В" від 21.03.2011 р. № 0000092320, в якому знятий податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 62232,00 грн.

Відповідачем під час перевірки знято податковий кредит за документами (податковими накладними), наданими підприємством — TOB "Компанія високих технологій" за липень 2010 р. в сумі 7197,00 грн. Під час досудового збору інформації від TOB "Компанія високих технологій" отримані документи, які спростовують інформацію, відображену в Акті. За вересень 2010 р. знятий податковий кредит у сумі 8947,00 грн за податковими накладними, наданими TOB "Делком Україна"; за вересень 2010 р. знятий кредит у сумі 36060,00 грн, за жовтень — у сумі 8589,00 грн — за документами, наданими TOB "Електрополюс". Позивач зробив офіційний запит на адресу цих підприємств, отримані дані не відповідають інформації, яка описана в Акті.

За таких обставин, позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням 21.03.2011 форми «В» №0000092320, та просить суд скасувати його.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, надали суду наступні пояснення:

ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську на підставі п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України  проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокелектротрейдинг» (код ЄДРПОУ 34720661) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період жовтень 2009р., липень-жовтень 2010р.

У результаті перевірки було встановлено порушення п. 1.8. ст. 1, абз.а) п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за перевіряємий період всього на 62232,00 грн. в т.ч. по періодам: жовтень 2009 року 1439,00 грн.; липень 2010 року - 7197,00 грн.; серпень 2010 року - 8947,00 грн.; вересень 2010 року - 36060,00 грн.; жовтень 2010 року - 8589,00 грн.

Перевірка оформлена актом від 21.03.2011р. №127/2320/34720661 та у результаті винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011р. №0000092320 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62232,00 грн.

У результаті перевірки встановлено, що податковий кредит підприємства TOB «Востокелектротрейдинг» у зазначені періоди сформовано за рахунок контрагентів - постачальників, по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), по яким встановлено наявність «сумнівних» контрагентів, які не декларують податкові зобов'язання та відповідно, не сплачують податок на додану вартість, а саме TOB "Компанія високих технологій" (код 36712694), TOB "Делком Україна" (код 35043933), TOB "Електрополюс" (код 31644604).

За результатами аналізу податкової звітності контрагентів TOB «Востокелектротрейдинг» по ланцюгу постачання встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності (відсутні основні фонди, персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби), тобто вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

          У зв'язку з вищенаведеним ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську не отримано належних доказів надмірної сплати до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 62232,00 грн. для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявлених платником у податкових деклараціях.

          Таким чином заявлену до відшкодування суму ПДВ в повному обсязі неможливо підтвердити у зв'язку з не підтвердженням даних по ланцюгам постачання.

Тому представники відповідача вважають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокелектротрейдинг» зареєстроване 15.11.2006 виконавчим комітетом Луганської міської ради, як юридична особа, ідент код 34720661, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №714871 (а.с. 28).

З 24 листопада 2011 року позивач перебуває на облік за №4942 у Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська, як платник податків, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 24.11.2006 №254 (а.с. 30)

Позивач 12 грудня 2006 року зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер №347206612331, що підтверджується свідоцтвом №100005617 (а.с 31).

21 березня 2011 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокелектротрейдинг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року, липень-жовтень 2010 року.

За результати перевірки 21.03.2011 відповідачем складено акт «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокелектротрейдинг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року, липень-жовтень 2010 року» №127/2320/34720661 (а.с.6-26)

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті порушення позивачем п.1.8. ст..1 абз. а) п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)», завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за 2010р. на 62232,00 грн., в т.ч.: жовтень 2009 року 1439,00 грн; липень 2010 року - 7197,00 грн.; серпень 2010 року - 8947,00 грн.; вересень 2010 року - 36060,00 грн.; жовтень 2010 року - 8589,00 грн.(а.с 26).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 форми «В» №0000092320, яким позивачу зменшено  суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62232,00 грн. (а.с. 27)

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                Закон України «Про податок на додану вартість» (далі закон № 168),  визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від  оподаткування  операцій,   особливості   оподаткування   експортних  та  імпортних  операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку   до бюджету.

          Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону  № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

          Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

          Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

          Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи  державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

              До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

          Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

               Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).

 Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи.

Між ТОВ «Делком Україна» та ТОВ «Востокелектротрейдинг» укладений договорі № 45 від 26.07.2010 (а.с. 35 – 38). Згідно договору ТОВ «Долма Україна» повинно поставити ТОВ «Востокелектротрейдинг» продукцію власного виробництва. Згідно специфікації (а.с. 39) вартість наданої продукції складає 210582,00 грн.

Факт отримання поставленої продукції підтверджено видаткова накладна від 12.08.2010 (а.с. 51), податкова накладна від 03.08.2010 (а.с. 54), платіжним дорученням від 03.08.2010 (а.с. 59),

Між ТОВ «Компанія високих технологій» та ТОВ «Востокелектротрейдинг» укладено договір № 21/10 від 01.07.2010 (а.с. 40 – 42). Згідно договору ТОВ «Компанія високих технологій» повинно поставити ТОВ «Востокелектротрейдинг» продукцію на загальну вартість  15516,00 грн.

Факт отримання поставленої продукції підтверджено рахунком № 110/07 від 02.07.2010 (а.с. 50), податкова накладна від 06.07.2010 (а.с. 55), платіжним дорученням від 06.07.2010 (а.с. 58)

Між ТОВ «Електрополюс» та ТОВ «Востокелектротрейдинг» укладений договорі № 17/06-10 від 17.06.2010 (а.с. 43 – 45). Згідно договору ТОВ «Електрополюс» повинно поставити ТОВ «Востокелектротрейдинг» продукцію на загальну вартість  213,00 грн. Згідно специфікації до цього договору вартість поставленної продукції складає 2415,00 грн. (а.с. 46)

Факт отримання поставленої продукції підтверджено накладною від 24.06.2010 (а.с. 49), видаткова накладна від 21.08.2010 (а.с. 52), податкова накладна від 10.09.2010 (а.с. 53), податкова накладна від 18.06.2010 (а.с. 56), платіжним дорученням від 18.06.2010 (а.с. 57), платіжним дорученням від 08.08.2010 (а.с. 60)

Відповідно до довідки № 514/230-21291527 від 27.04.2009 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Дана» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Востокелектротрейдинг» за період з 01.07.2009 по 31.08.2009 (а.с. 61 – 66) не встановлено розбіжностей з відомостями, наданими ТОВ «Востокелектротрейдинг».

Згідно розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Електрополюс» відображено сума податкового зобов’язання та податковий кредит за договорами, укладеними з ТОВ «Востокелектротрейдинг» (а.с. 68 – 73, 80 - 82).

Позивачем надані реєстр отриманих податкових накладних № 110 (а.с. 74 – 79, 84 - 88) ТОВ «Електрополюс».

Згідно розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Компанія високих технологій» відображено сума податкового зобов’язання та податковий кредит за договорами, укладеними з ТОВ «Востокелектротрейдинг» (а.с. 80).

Згідно розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Делком Україна» відображено сума податкового зобов’язання та податковий кредит за договорами, укладеними з ТОВ «Востокелектротрейдинг» (а.с. 95 - 98).

Позивачем надані реєстр отриманих податкових накладних (а.с. 92 - 94) ТОВ «Делком Україна».

Після отримання зазначеної продукції від контрагентів по вищезазначеним договорам, позивач реалізував цю продукцію. Документами, які підтверджують факт відвантаження цієї продукції є рахунки-фактури з відміткою митниці (а.с. 103 – 107, 165, 172 – 173, 184), ВМД (а.с . 166 – 171, 174 - 183)  

Згідно довідок з ЄДРЮФОП контрагенти знаходяться за місцем реєстрації, підтверджено відомості про юридичну особу, свідоцтво платника ПДВ не анульовано. (а.с. 191 – 203).

          Відповідно до пп. а) п. 1.1.2. Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

          Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під  господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

          З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

          Сторони визнали,  що надані Відповідачу під час перевірки  документи та відображені в Акті № 127/2320/3472-661 від 21.03.2011, тотожні документам, долученим до матеріалів справи.

                Відповідно пункту  7.2.3. Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

               Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

               Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

                Фактичне здійснення господарських  операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

                При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

          Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

          Відповідно до п.п. 7.7.7 ст. 7 Закону України № 168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

          Виходячи з вищенаведеного, слід зазначити, що ст 626, 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлена, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим виконання сторонами.

          Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі:  правочини між юридичними особами.

          Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи ( технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

          Згідно ст.664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

          Суд вважає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

          Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

          При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

          Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Під час розгляду справи позивачем надано суду первинні документи (видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, вантажні митні декларації, товарно транспортні накладні), які підтверджують факт надходження товару до ТОВ «Востокелектротрейдингу» та сплату за поставлену продукцію.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ «Востокелектротрейдинг» та контрагентами, - ТОВ «Делком Україна», ТОВ «Компанія високих технологій», ТОВ «Електрополюс».

          За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.   

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такий висновок відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

          Такі висновки узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

          Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позову.

          Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

          На підставі викладеного, суд вважає оскаржуєме податкове повідомлення - рішення від 21.03.2011 № 0000092320 такими, що не відповідає нормам діючого законодавства, а позовні вимоги позивача обґрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

           На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у  судовому засіданні 12 липня  2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови буде складено та підписано 15 липня 2011 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд          

                                                ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокелектротрейдинг» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправним та відміну податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 форми «В» №0000092320 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 форми «В» №0000092320.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 15 липня 2011 року.

           СуддяО.А. Горпенюк