ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3515/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріГрунт Ю.В.
представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, місце та час повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/3515/11 за позовом Нікопольської ОДПІ до Приватного підприємства «Ріелті Консульт»про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Ріелті Консульт», в якому просив стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість у сумі 1103,75 гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в наслідок порушення відповідачем ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на відповідача накладені штрафні фінансові санкції, які він не сплачує у добровільному порядку.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи. Просив розглянути дану справу без його участі.
Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення наявним в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача —суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень.
Тому, у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, суд вважає позовні вимоги такими, які підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «Ріелті Консульт»зареєстровано Нікопольською районною Державною адміністрацією Дніпропетровської області 12.02.2008 року. Відповідно до вимог чинного законодавства є платником податків, збрів та обов`язкових платежів і перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ.
29.11.2010 року фахівцями Нікопольської ОДПІ було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці –кафе, що розташована за адресою: м. Орджонікідзе, вул. Калініна, б. 23, суб`єкта господарської діяльності ПП «Ріелті Консульт».
За результатами проведення перевірки був складений акт від 29.11.2010 року № 04070313/2340/35662957, яким зафіксовано наступні порушення з боку відповідача:
- проведення розрахункових операцій на суму 220,75 гривень без застосування реєстраторів розрахункових оперцій, чим було порушено п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995р.;
На підставі зазначеного акту перевірки позивачем було винесено рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0003822340 від 07.12.2010 у розмірі 1103,75 гривень, яке отримано уповноваженою особою відповідача особисто 07.12.2010 року, про що свідчить підпис на корінці рішення. Дане рішення відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось.
Положення ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначають, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
Положення п.1 ст. 17 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначають, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
вчинене вперше - 1 гривня;
вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
У визначений законом строк відповідач не сплатив накладені на нього штрафні фінансові санкції. Доказів сплати боргу до суду не надавав. .
Таким чином, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів справи та доказів наданих позивачем, суд дійшов висновку, що викладені в позовній вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольської ОДПІ до Приватного підприємства «Ріелті Консульт» про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Ріелті Консульт» (ЄДРПОУ 35662957) заборгованість до Державного бюджету України у сумі 1103,75 гривень(р/р 31115104700029, код платежу 21080900 отримувач УДКУ у м. Нікополі, МФО 805012).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя
О.С. Луніна