ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3798/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріГрунт Ю.В.
представники сторін в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/3798/11 за позовом Лівобережної міжрайонної податкової інспекції у м.Дніпропетровську до Приватного підприємства «Сатспромтех»про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011р. Лівобережна міжрайонна податкова інспекція у м. Дніпропетровську звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Сатспромтех»на користь бюджету на розрахунковий рахунок згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб суму у розмірі 15482,81 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що заборгованість у відповідача виникла внаслідок порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не сплати платником податків самостійно нарахованих та узгоджених податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб.
Від представника позивача надійшло клопотання в якому він просив розглянути справу бу його участі.
Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Однак на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 ст. 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Тому, у відповідності до ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втрачають чинність.
У зв’язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Сатспромтех» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15.08.2005 року. Товариство перебуває на податковому обліку у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ (зі змінами та доповненнями) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
З матеріалів справи вбачається, що податковий борг з орендної плати за земельні ділянки відповідача виник на підставі наданої до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська податкової декларації № 1582 від 26.01.2010 р. з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Щомісячний розмір суми сплати орендної плати згідно з договором оренди складає 16917,87 грн.
У зв’язку з переплатою в сумі 3144,15 грн., не сплаченою за липень 2010 року є сума в розмірі 13773,72 грн.,по строку сплати до 30.08.2010 р.
21.09.2010р. проведено перевірку,щодо своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до бюджету за результатами якої складено акт №7884/15-3/33718887 бланк ША- 007230 в якому зафіксовано,що в порушення ст.17 ЗУ «Про плату за землю» від 03.07.92 р. №2535-ХІІ (зі змінами та доповненнями) п.п.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності несвоєчасно сплачено орендну плату за землю
Порушення зафіксовані в акті перевірки №7884/15-3/33718887 від 21.09.2010 р. стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0003751503/0 від 21.09.2010 р. на суму 1709,09 грн.
01.09.2010 р. сформовано першу податкову вимогу №1/876 ,яку було отримано представником відповідача 13.10.2010 р.
01.12.2010 р. сформовано другу податкову вимогу №2/1235, яку направлено на адресу відповідача. Однак, на адресу позивача повернувся конверт,у зв’язку з чим податкову вимогу було вивішено на дошку податкових оголошень 10.01.2011 року.
Таким чином,податковий борг Приватного підприємства «Сатспромтех»складає 15482,81 грн.
Згідно п.п.4.2.1. п.4.2. ст..4 , п.п.5.2.1. п.5.2., п. п. 5.3.1. п.5.3. п.п.5.4.1. п.5.4.ст.5, п.п. 6.2.4. п.6.2. ст.. 6 Закону України №2181 якщо сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом,платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов’язання. У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами,зазначеними у пунктах «а»-«в»підпункту 4.2.2. пункту 4.2. ст..4, платник податків зобов`язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, взнається сумою податкового боргу платника податків. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(який діяв до 01.01.2011 року) фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами від 02.12.2010) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках передбачених законом.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Приватного підприємства «Сатспромтех» про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках,обслуговуючих Приватне підприємство «Сатспромтех» (код 33718887, р/р 26005050202919, 26054050201240 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299) на користь бюджету на розрахунковий рахунок згідно бюджетної класифікації(р/р 35213001001246 в УДКУ у Дніпропетровській обл., МФО 805012) в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб суму у розмірі 15482,81 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя
О.С. Луніна