АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№ 22ц-1543 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія із сімейних - Калієвський І.Д.
правовідносин
Доповідач в апеляційній Інстанції - Ювшин В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"8" вересня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшин В.І.
суддів Бородійчук В.Г., Захарової А.Ф.
при секретарі Шульга Я.В.
з участю відповідача ОСОБА_2, позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири нікчемним, визнання права власності на майно подружжя та розподіл його в натурі, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири нікчемним, визнання права власності на майно подружжя та розподіл його в натурі, посилаючись на те, що в період з 1997 року по липень 2005 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За спільні кошти, нажиті в шлюбі та отримані за продану ними квартиру в м. Біла Церква, ОСОБА_2 15 квітня 2005 року купив квартиру АДРЕСА_1, яка складається із трьох кімнат, та однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 10 червня 2005 року.
Вказані квартири являються спільним майном подружжя, але приховавши від нотаріуса дані про те, що ОСОБА_2 одружений і має неповнолітню дитину, що квартира в м. Кіровограді являється спільною власністю подружжя, ОСОБА_2 06 березня 2006 року без її згоди продав дану квартиру своїй сестрі, а тому такий договір являється нікчемним. Просила суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.04.2005 року , укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3, нікчемним. Враховуючи інтереси малолітньої дитини, яка є інвалідом дитинства, часто хворіє, збільшити її частку в спільному майні подружжя та виділивши їй у власність трикімнатну квартиру в м. Кіровоград, а відповідачу залишити у власність однокімнатну квартиру в смт. Маньківка.
Рішенням Манківського районного суду від 08 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 06.03.2006 року нікчемним. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, а за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частин вказаних квартир.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 посять рішення Манківського районного суду від 08 червня 2006 року скасувати, так як суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та постановив рішення з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким визнати чинним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 чинним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Маньківського районного суду від 08 червня 2006 року змінити, як постановлене з порушенням норм процесуального права, та постановити нове рішення, яким виділити їй у власність із спільного майна подружжя трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, а відповідачу виділити у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів судової палати приходить до наступного.
Сторони мали у власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка була ними приватизована на позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та їх неповнолітнього сина, - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Розпорядженням виконкому Білоцерківської міської ради Київської області НОМЕР_1 дозволено ОСОБА_1 належну її синові 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 в зв'язку з переїздом на постійне проживання в м. Кіровоград. Обов'язок по забезпеченню ОСОБА_5, сина сторін, житлових прав покладено на батьків. 21 лютого 2005 року дана квартира в м. Біла Церква була продана.
Разом з тим, купуючи квартиру в м. Кіровоград, порушуючи вимоги ст.ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», батьки неповнолітнього ОСОБА_4 не визначили частку в житлі, разом з тим відчуживши належну частку неповнолітнього в житлі в м. Біла Церква .
Але суд першої інстанції не розглянув дану вимогу при розподілі майна подружжя і цей недолік не був і не мі бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, тому рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з передачею справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 п. 5, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Манківського районного суду від 08 червня 2006 року задоволити частково, рішення Манківського районного суду від 08 червня 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Банківського районного суду в іншому складі суду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.