КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 року 8619/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання –Талалакіну С.М., за участю представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Військової частини А3723
до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області
третя особа: Садове товариство „Міраж”
про визнання незаконним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області №683 від 22.11.2006 р., -
в с т а н о в и в:
Військова частина А3723 звернулася до суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Садове товариство „Міраж” з вимогою визнати незаконним рішення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області №683 від 22.11.2006 р. та земельні ділянки на яких розташовано навчальний корпус (будівля 1/93) та асфальтове покриття повернути у власність держави. (далі – Розпорядження №683).
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.05.1978 р. виконавчим комітетом Вишгородської районної ради депутатів трудящих Київській квартирно - експлуатаційній частині м. Києва виданий акт на право користування землею площею 132,3 га. землі, про що зроблено запис в державній книзі реєстрації землекористувань за №402 від 25.03.1977 р.
Пояснює, що відповідно до висновку ревізії №234/43/17 від 17.02.2009 р. двоповерхова будівля учбового корпусу розташована на території військового містечка №1 (колишнє військове містечко №5) Старопетрівської сільської ради, Вишгородського району Київської області частково було збудовано за рахунок бюджетних коштів і діяла в цілому, як частина автодрому. Вважає, що будівля учбового корпусу рахується як інженерна споруда закріплена за однією із навчальних кафедр Київського Вищого військового інженерного радіотехнічного училища військ ППО (далі – КВІРТУ).
У 2000 р. від Київського квартирно-експлуатаційного відділу до Дніпровської КЕЧ для розміщення військової частини А1225, в подальшому військова частина А3723 складений акт прийому (передачі) будинків, споруд і території військового містечка №5 у Київському Гарнізоні, який затверджений Начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління МО України 30.06.2000 р. та Заступником командира військової частини А 0515 від 10.06.2000 р.
Зазначає, що згідно із вказаним актом за Дніпровською КЕЧ закріплено на праві оперативного управління лише 60 будівель та споруд без визнання меж земельної ділянки військового містечка, що унеможливлює прийняття на облік додаткових будівель, які перебувають на невизначеній території військового містечка та без визначення його меж в натурі на місцевості.
Командир військової частини А3723 22.08.2008 р. звернувся до директора 5 департаменту військової частини А0515 з клопотанням про облікування будівлі учбового корпусу відповідно до індивідуальних карток обліку будівель визначивши йому балансову вартість 124975 грн.
22.10.2002 р. рішенням Міністерства оборони України надано згоду на передачу до земель запасу місцевих органів влади частини земельної ділянки військового містечка №1 площею 9,8 га. з метою створення садівницького товариства для військового службовців Збройних Сил України.
22.11.2006 р. на підставі вищезазначеного рішення Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області видано розпорядження №683 „Про надання в оренду земельної ділянки садівницькому товариству „Міраж” на території Старопетрівської сільської ради” загальною площею 9 га терміном на 49 років для ведення садівництва на території Старопетрівської сільської ради за межами населеного пункту. Внаслідок чого земельна ділянка вийшла з володіння Міністерства Оборони України.
Пояснює, що відповідно до меж надання земельної ділянки на території (земельні ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_2) залишилась будівля учбового корпусу.
У подальшому розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області №308 від 23.05.2007 р. „Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства „Міраж” на території Старопетрівської сільської ради” земельні ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_2, загальною площею 0,2398 га передані у власність членам зазначеного товариства - громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які в подальшому отримали державні акти на право власності на землю, що унеможливлює використання та утримання вказаної будівлі.
Таким чином позивач вважає, що Розпорядження №683 порушує права і інтереси військової частини А3723, оскільки позбавляє права постійного користування двохповерхової будівлі учбового корпусу та частини асфальтованих під’їздів.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач – Вишгородська районна державна адміністрація Київської області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Вважає, що доводи, викладені у позові не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають дійсним обставинам справи.
У судових засіданнях представник відповідача також заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.
Третя особа – СТ „Міраж” у письмових поясненнях по суті спору пояснила, що навчальний корпус (будівля 1/93) та асфальтове покриття, які хоче повернути у власність держави позивач, будувалися господарським способом за часів колишнього Радянського Союзу, залишилися недобудованими, введеними в експлуатацію не були і ніколи не використовувалися за призначенням. Призначалися вони для початкової підготовки водіїв (курсантів), а в теперішній час в Збройні Сили України приходять водії підготовлені в школах ТОСОУ і народному господарстві. Допідготовка водіїв військових частинах не передбачає використання автодромів, а зазначена будівля повинна була стати командним пунктом автодрому.
При передачі військового містечка №1 Головному управлінню розвідки Міністерства України квартирно-експлуатаційним відділом згідно Директиви Міністра оборони від 05.11.1995 р. № 115/1/0426 в акті приймання-передачі від 30.06.2000 р. будівля та асфальтове покриття не обліковувалося та не передавалися. В акт були включені тільки будівлі, які мали титули на будівництво і могли використовуватися для потреб частини. Також на земельній ділянці, що передана садівницькому товариству «Міраж» раніше розташовувався «Хімічний городок», там теж були споруди, які не включені до згаданого акту. їх військова частина розібрала і використала будівельні матеріали для обладнання автопарку і інших територій.
Після звернення начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-полковника Палія В.М. листом від 09.10.2002 р. № 114/720, щодо виділення земельної ділянки під садівницьке товариство, Рішенням начальника розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил - начальника Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Міністерства оборони України генер-лейтенанта Міщерякова О.М. від 22.10.2002 р. № 163/3832 за згодою Міністра оборони України був наданий дозвіл, щодо передачі до земель запасу Старопетрівської сільської ради земельної ділянки військового містечка № 1 площею 9,8 Га для створення садівницького товариства військовослужбовців.
При підготовці проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки садівницькому товариству у 2004 році командування Головного управління розвідки Міністерства оборони України (директор 5 департаменту полковник Дерпак М.М.) запевняв, що будівля командного пункту буде розібрана, а матеріали використано для потреб частини, але ресурсів для розборки не знайшлося, так будівля залишилася і до цього часу. Згадана будівля поставлена на облік в 2008 р. без належних документів на підставі акту ревізії.
Після розробки проекту детального планування садівницького товариства «Міраж», сплати збитків нанесених лісогосподарському виробництву, вилученням земельної ділянки у розмірі 599 044,00 грн. розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Міраж» на території Старопетрівської сільської ради» від 23.05.2007 року № 308 всі земельні ділянки і в тому числі під навчальним корпусом приватизовані членами товариства згідно законодавства України.
Проект землевідведення земельної ділянки товариству «Міраж» виконаний згідно чинного законодавства та пройшов державну експертизу.
Вважає, що земельна ділянка на якій знаходиться будівля виділена садівницькому товариству «Міраж» і приватизована членами товариства на основі законно прийнятих Розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації.
У судових засіданнях третя особа також заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 р. №1934-XII, збройні сили - це військове формування, на яке відповідно до Конституції, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Міністерство оборони України, відповідно до ст.3 цього Закону є центральним органом виконавчої влади військового управління, у підпорядкування якого перебувають Збройні Сили України. Статтею 10 Закону України «Про Збройні Сили України» на Міністерство оборони України покладені завдання по здійсненню управління військовим майном і майном підприємств, організацій і установ, що належать до сфери його управління, а також забезпеченню життєдіяльності Збройних Сил України, їх функціонування, бойової та мобілізаційної готовності, боєздатності, постачання озброєння та військової техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна в межах коштів, передбачених державним бюджетом, і здійснення контролю їх ефективного використання.
Відповідності до ч.1 ст.82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі виникнення інших підстав, передбачених законом.
Згідно ч. 4 ст.35 Земельного кодексу України землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку.
В свою чергу, підстави для припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст.141 Земельного кодексу України, серед яких визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
У відповідності до ч.3 ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Статтями 149, 151 ЗК України передбачено, що вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Відповідно до п. 45 Положення про порядок надання у користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 483 від 22.12.1997 р., передача земель місцевим органам влади проводиться лише за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва Збройних сил України.
Як вбачається з матеріалів справи листом начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України генерал - лейтенанта Мещерякова О.В. №163/3832 від 22 жовтня 2002 р. надано дозвіл на передачу та вилучення земельної ділянки військового містечка №5 до земель запасу з метою створення садівницького товариства.
Відповідач Розпорядженням №683 від 22.11.2006 р., на підставі вказаного листа, вилучив з користування військової частини А3723 земельну ділянку загальною площею 9,0 га., та передав зазначену земельну ділянку в оренду Садівницькому товариству «Міраж», та в подальшому передав вищевказану земельну ділянку у власність членам СТ «Міраж» розпорядженням від 23.05.2007 р. № 308 «Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Міраж» на території Старопетрівської сільської ради».
Судом встановлено, що навчальний корпус (будівля 1/93) та асфальтове покриття, які хоче повернути у власність держави позивач, будувалися господарським способом за часів колишнього Радянського Союзу, залишилися недобудованими, введеними в експлуатацію не були і ніколи не використовувалися за призначенням. Призначалися вони для початкової підготовки водіїв (курсантів), а в теперішній час в Збройні Сили України приходять водії підготовлені в школах ТОСОУ і народному господарстві. Допідготовка водіїв військових частинах не передбачає використання автодромів, а зазначена будівля повинна була стати командним пунктом автодрому.
При передачі військового містечка № 1 Головному управлінню розвідки і Міністерства України квартирно-експлуатаційним відділом згідно Директиви Міністра оборони від 05.11.95 року № 115/1/0426 в акті приймання-передачі від 30.06.2000 р. будівля та асфальтове покриття не обліковувалося та не передавалися. В акт були включені тільки будівлі, які мали титули на будівництво і могли використовуватися для потреб частини. Також на земельній ділянці, що передана садівницькому товариству «Міраж» раніше розташовувався «Хімічний городок», там теж були споруди, які не включені до згаданого акту. їх військова частина розібрала і використала будівельні матеріали для обладнання автопарку і інших територій.
Після звернення начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-полковника Палія В.М. листом від 09.10.2002 року № 114/720, щодо виділення земельної ділянки під садівницьке товариство, Рішенням начальника розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил - начальника Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Міністерства оборони України генер-лейтенанта Міщерякова О.М. від 22.10.2002 року № 163/3832 за згодою Міністра оборони України був наданий дозвіл, щодо передачі до земель запасу Старопетрівської сільської ради земельної ділянки військового містечка № 1 площею 9,8 га для створення садівницького товариства військовослужбовців.
Після розробки проекту детального планування садівницького товариства «Міраж», сплати збитків нанесених лісогосподарському виробництву, вилученням земельної ділянки у розмірі 599 044,00 грн. розпорядженням Вишородської районної державної адміністрації «Про передачу у власністьземельних ділянок членам садівницького товариства «Міраж» на території Старопетрівської сільської ради» від 23.05.2007 року № 308 всі земельні ділянки і в тому числі під навчальним корпусом приватизовані членами товариства згідно законодавства України.
Судом встановлено, що проект землевідведення земельної ділянки товариству «Міраж» виконаний згідно чинного законодавства та пройшов державну експертизу.
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом. Згідно пунктів 2, 3, 4 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №502 від 11.04.2002 р., зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) з обов'язковим додаванням необхідних документів її власника до міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту. Міська рада розглядає заяву (клопотання) і в разі на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту відведення. Проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією на замовлення власника земельної ділянки.
За таких обставин суд вважає, що земельна ділянка на якій знаходиться будівля виділена садівницькому товариству «Міраж» і приватизована членами товариства на основі законно прийнятих Розпоряджень Вишгородської районної державної адміністрації.
За таких обставин суд вважає, що оскаржуване рішення винесено правомірно а тому підстав для його скасування немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про повернення у власність держави земельні ділянки на яких розташовано навчальний корпус (будівля 1/93) та асфальтове покриття задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Щавінський В. Р.
Постанова у повному обсязі виготовлена 21 червня 2011 року.