ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року 14:43 Справа № 2а-0870/4775/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання –Приймаку Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ
до:Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
про:скасування рішення від 30 березня 2011 № 080779/0832-22,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_2, довіреність від 01.07.2011
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 293/9/32-229 від 22.04.2011
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася із адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області, в якому позивач просить суд скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області № 080779/0832-2 від 30.03.2011 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій.
В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення п. 80.2 ст. 80 ПК України до початку перевірки представники податкової служби копію наказу не вручали. Також стверджує, що в порушення п. 86.5 ст. 86 ПК України, позивача було позбавлено права надати будь-які заперечення та пояснення стосовно викладених у акті перевірки обставин. Крім того, вважає безпідставним визначення перевіряючи ми розміру штрафних санкцій, оскільки штрафна санкція «200 відсотків партії отриманого товару» рахувалася не по прибутковим накладним, а на підставі опису алкогольних напоїв та тютюнових виробів по цінам реалізації.
В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, а також вказав на те, що направлення на проведення фактичної перевірки не містить такого обов’язкового реквізиту, як «підстава проведення перевірки». Вказав на те, що ані копія наказу на перевірку, ані направлення ФОП ОСОБА_1 не вручались.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 05.07.2011 вх. № 23459 посилається на те, що 23.03.2011 працівниками регіонального управління на підставі наказу від 22.03.2011 № 56-п та направлення № 32-328/40 проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: Запорізька область, Бердянський район, АДРЕСА_1, який належить ФОП ОСОБА_1 В ході перевірки встановлено факт реалізації однієї пляшки горілки «Істина» та пачки сигарет «Монте Карло» без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що є порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Вказує, що оскільки під час проведення перевірки суб’єктом господарювання не надано товаросупровідні документи на товар, фахівцями регіонального управління складено акти зняття залишків алкогольних напоїв та тютюнових виробів наявних у магазині за якими і проводилось нарахування фінансових санкцій. Також відповідач заперечує проти доводів позивача щодо недотримання фахівцями регіонального управління порядку проведення фактичної перевірки та зазначає, що і копія наказу і направлення були вручені уповноваженій особі позивача до початку проведення перевірки. На підставі вкладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача у судових засіданнях підтримав заперечення з підстав, викладених вище.
В судовому засіданні 14.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
23.03.2011 працівниками регіонального управління на підставі наказу від 22.03.2011 № 56-п та направлення № 32-328/40 проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: Запорізька область, Бердянський район, АДРЕСА_1, який належить ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт № 41/321/НОМЕР_1 від 23.03.2011.
В ході перевірки встановлено факт реалізації однієї пляшки горілки «Істина» за ціною 26 грн. 25 коп. та пачки сигарет «Монте Карло» за ціною 8 грн. 50 коп. без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
30.03.2011 начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області прийнято рішення № 080779/0832-22 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 5 189,60 грн.
Не погоджуючись рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області від 30.03.2011 № 080779/0832-2 ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Указом Президента України від 11 липня 2001 року № 510/2001 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.
На виконання зазначеного Указу Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 7 серпня 2001 року № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору», відповідно до якої утворено у складі ДПА України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (далі - Департамент), його регіональні управління.
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПК України), фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин…
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
Пунктом 81.1 ст. 80 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Судом встановлено, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області від 22.03.2011 № 56-п та направлення № 32-328/40. Однак, ані в наказі № 56-п від 22.03.2011, ані в направленні на перевірку № 32-328/40 від 22.03.2011 конкретна підстава, яка передбачена п. 80.2 ст. 80 ПК України, не вказана, що є порушенням вимог ПК України.
Однак, пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених абзацом першим пункту 81.1 статті 81, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Як з’ясовано під час судового розгляду справи по суті, фахівці Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області були допущені уповноваженою особою позивача продавцем ОСОБА_4 до проведення фактичної перевірки. Вказана особа також була ознайомлена із змістом вказаних документів та отримала копію наказу та направлення про що складена розписка № 32-328/40.
Отже, посилання позивача в цій частині є безпідставними та судом до уваги не приймаються.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
З огляду на це, доводи представника позивача про те, що продавець ОСОБА_4 не є належною особою щодо отримання копії наказу та направлення на перевірку не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до п. 80.4 ст. 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Із наявних матеріалів вбачається, що перевіряючими була придбана одна пляшка горілки «Істина» за ціною 26 грн. 25 коп. та пачка сигарет «Монте Карло» за ціною 8 грн. 50 коп., про що продавцем видано фіскальні чеки. Перевіркою встановлено, що на час здійснення операції у позивача були відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюном у позивача на час проведення перевірки не було. Представник позивача в усних поясненнях підтвердив вказаний факт та пояснив, що ліцензії були на переоформленні.
Таким чином, позивачем допущено порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Частинами четвертою і п'ятою ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Згідно із абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Тобто, відправною точкою для визначення розміру штрафу є встановлення вартості партії товару алкогольних напоїв або тютюнових виробів.
Згідно Державного стандарту України (ДСТУ) 3993-2000 «Товарознавство. Термін та визначення», партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.
Як вбачається із матеріалів перевірки, фахівцями Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області під час перевірки були складені акти зняття залишків тютюнових виробів та алкогольних напоїв, які є додатками до акту перевірки, якими зафіксовано наявність алкогольних напоїв на суму на 1 744,80 грн. та тютюнових виробів на суму 42,50 грн. Визначення відповідачем партії товару, її кількості та вартості не проводилось, що підтвердив у судових засіданнях представник відповідача.
Тобто, в даному випадку, відповідач не визначив базу, з якою законодавець пов'язує нарахування фінансових санкцій, що унеможливлює визначення фінансових санкцій в повному обсязі відповідно до вимог абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону.
Заперечення представника відповідача в частині того, що товаросупровідні документи не були надані позивачем, суд спростовує та зазначає, що такі документи не витребовувались самими перевіряючими. Як зазначено в акті перевірки, у розділі «Перелік документів, які необхідно надати у вказаний термін» зазначено: торговий патент, книгу обліку розрахункових операцій за період з 23.03.2009 по 23.03.2011. Інші документи запитані не були.
Враховуючи практику застосуванні фінансових санкцій за подібні правопорушення та факт того, що відповідачем не встановлена вартість отриманої партії товару, як того вимагає абз. 5 ч. 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», однак факт відсутності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не заперечувався позивачем, суд приходить до висновку, що застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії та у розмірі 1 700,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, є правомірними, в іншій частині нарахування штрафу у сумі 1 789,60 грн. є необґрунтованим. Відповідачем правомірність застосування фінансових санкцій в іншому розмірі не доведена належним чином.
Посилання позивача на те, що його було позбавлено права ознайомитися з результатами перевірки та надати свої пояснення не підтверджується долученими до справи доказами. Так, в акті перевірки зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, підприємцю було запропоновано прибути до регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Запорізькій області 24.03.2011 о 10 год. 00 хв. Копію акту перевірки було вручено уповноваженій особі позивача продавцю ОСОБА_4
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області діяло необґрунтовано, тобто прийняло рішення без урахування усіх обставин справи, а тому воно підлягає скасуванню в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 1 789 грн. 60 коп.
В іншій частині позивачу в позові відмовляється, оскільки факт порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» мав місце, а тому застосування мінімального розміру штрафу за такі порушення ґрунтується на законі.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області про скасування рішення від 30 березня 2011 № 080779/0832-22, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області від 30 березня 2011 № 080779/0832-22 в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 1 789 грн. 60 коп.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1, 17 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко