Судове рішення #16931356

   

                                                                                                                                                                                                                                                                  

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


26 травня 2011 р.  Справа № 2а-192/10/0470



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Єфанової О.В.  

розглянувши у письмовому провадженні  у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа - Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа - Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області з проханням стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 537,64 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що під час перевірки відповідача встановлені порушення ст.2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" при розрахунку листка непрацездатності перші п'ять днів сплачено за рахунок коштів Фонду та п.19 "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001р. (далі - Порядок № 1266), що призвело до виникнення заборгованості в сумі 537,64 грн. Відповідач в добровільному порядку зазначену заборгованість не сплачує, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач надав суду пояснення в яких проти позову заперечує. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Однак на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Частиною 11 ст. 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином..

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_2 зареєструвався як страхувальник за № 120280000845, згідно заяви від 15.03.2004р. в Васильківській міжрайонній виконавчій дирекції обласного відділення Фонду.

З акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача від 14.03.2008р. встановлено, що спеціалістами Контрольно-ревізійного управління (КРУ) в Дніпропетровській області відображено порушення використання коштів Фонду в частині виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі по результатах ревізії фінансово-господарської діяльності приватного підприємця ОСОБА_2 в сумі 593,60 грн.

Фахівцями виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду 24.04.2008р. проведена зустрічна перевірка Відповідача з питань правильності призначення та цільового використання страхових внесків ФСС з ТВП за період 01.01.2006р. по 01.01.2007р., якою встановлено порушення ст.2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування" при розрахунку листка непрацездатності перші п'ять днів сплачено за рахунок коштів Фонду та п.19 "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001р. (далі - Порядок № 1266).

У відповідності до п. 15.14 "Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", затвердженої постановою правління Фонду від 19.09.2001р. № 38, директором виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Хорошиловим М.М., прийнято Рішення № 198 від 05.05.2008р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за яким Відповідач повинен сплатити суму не прийнятих до заліку витрат та штрафних санкцій на загальну суму 461,10 грн.

Відповідач недоїмку та фінансові (штрафні) санкції в розмірі 461,10 грн. сплатив в повному обсязі.

Згідно висновків фахівців КРВ від 16.06.2009р. № 041-05-45/4885 під час проведення звірки звітів Ф4-ФСС з ТВП приватного підприємця ОСОБА_2 з даними Васильківської центральної районної лікарні та Покровської МДПІ, отриманими на запит Васильківського КРВ, встановлено наступне.

Внаслідок порушення вимог п. 4 "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню", невірно проведено розрахунок кількості днів перебування на лікарняному та невірно визначено заробіток для розрахунку середньомісячної заробітної плати за 2006р., що призвело до незаконних витрат коштів Фонду у сумі 845,04 грн.

Згідно отриманої інформації від Покровської МДПІ, відповідач, за період з 01.07.2005р. по 31.12.2005р. здійснював підприємницьку діяльність по спрощеній системі оподаткування - шляхом сплати єдиного податку, ставка якого з липня по жовтень 2005р. складала 150 грн., з жовтня по грудень - 80 грн. Кількість працюючих - 2 чоловіка (ОСОБА_4 та ОСОБА_5), сплата єдиного податку за вказаний період склала 1380,00 грн.

Таким чином, розмір податку за розрахунковий період, що сплатив Відповідач складає 690,00 грн.

ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 30.01.2006р. по 03.04.2006р., 63 календарних дні, у тому числі 5-ть днів за рахунок Відповідача.

690 * 11% : 3,4% : 183 = 12,20 грн. - середній дохід;

12,20 грн. * 63 кал. дн. = 768,6 грн. підлягає сплаті за весь період перебування на лікарняному;

12,20 грн. * 58 кал. дн. = 707,6 грн. підлягає сплаті за рахунок коштів Фонду (768,6 грн. - 61,0 грн.) з урахуванням 5 днів, що відшкодовується за рахунок підприємства (5 дн.* 12,20 грн. = 61,0 грн.).

Згідно з даними рядка 9 розділу III звіту Ф-4 ФСС з ТВП за 2006р. приватному підприємцю ОСОБА_2 Фондом відшкодовано для надання матеріального забезпечення кошти в розмірі 1552,64 грн., тоді як повинні відшкодувати 707,60 грн. унаслідок чого зайво сплачено за рахунок коштів Фонду 845,04 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідно до умов ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. № 2939 Фонд зобов'язаний вжити заходів щодо відшкодування незаконних витрат коштів Фонду, які виникли внаслідок порушення Відповідачем діючого законодавства.

Відповідно п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, а страхувальник (п.5 ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням") зобов'язаний допускати посадових осіб органів Фонду до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати необхідні документи та пояснення.

Так як, Відповідачем заборгованість частково погашено в розмірі 307,40 грн., сума, що підлягає сплаті складає 537,64 грн.

Згідно ч.1 ст. 30 Закону страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду відповідно до повноважень, наданих йому законом, позовні вимоги повністю доведені, що підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправомірно використаних коштів на загальну суму 537,64 грн.  

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.



Суддя                       




О.В. Єфанова

                                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація