УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2011 р. справа № 2а-993/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року у справі № 2-а-993/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання незаконними дій відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги «дитині війни»у розмірі, меншому ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язання провести перерахунок та виплатити недоплачену соціальну допомогу, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулась до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі по тексту відповідач), в якому просила поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом, як пропущений по поважній причині і прийняти до розгляду адміністративний позов, визнати незаконною відмову від 06 жовтня 2010 року в нарахуванні і виплаті підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до пенсії згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до пенсії згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей»від 18.11.2004 року, починаючи з 01 січня 2006 року і по теперішній час.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року позивачу відмовлено у поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року у справі № 2а-993/2010 (суддя Середня Н.Г.) позов задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача щодо виплати позвачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі меншому, ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 19.04.2010 року, розрахованого з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період квітня-жовтня місяців 2010 року, зобов’язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни»за період з 19 квітня 2010 року відповідно до вимог статті 6 Закону України в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум, в іншій частині позову відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та винести нове, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог позову.
Дана справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційних скарг.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб’єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»пільг.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2006р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та «Про державний бюджет України на 2010 рік» дія стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась та зміни до неї не вносилися.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність та з урахуванням застосування шестимісячного строку звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, зроблений правильний висновок, що в період з 19 квітня 2010 року включно позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Однак, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З вищезазначених підстав, колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього коштів, оскільки він не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення подальшого виконання своїх зобов'язань.
Доводи апеляційних скарг не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2010 року у справі № 2-а-993/2010 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна