УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2011 р. справа № 2а-734/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2010 року у справі № 2-а-734/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати та виплатити суму недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії особі, яка має статус дитині війни, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області (далі по тексту відповідач), в якому просив винести постанову, якою зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн.
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2010 року у справі № 2-а-734/10 (суддя Цоток В.В.) визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області в частині не нарахування та не проведення виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно за період з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, згідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18.11.2004 року, розрахованого з урахуванням вимог ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого у вказаний період. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії позивачу згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18.11.2004 року, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період листопада-грудня 2008 року.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб’єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пільг.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2006р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладалась в такій редакції: «Дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі №10рп/2008, визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стосовно внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність та з урахуванням застосування річного строку звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, зроблений правильний висновок, що з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З вищезазначених підстав, колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього коштів, оскільки він не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення подальшого виконання своїх зобов'язань.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для звільнення від виконання покладеного державою обов’язку, отже, не можуть бути і підставою для відмови в задоволенні позову та визнанні правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2010 року у справі № 2-а-734/10 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко