ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року 09:20 Справа № 2а-0870/3665/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача – не з’явився; представника відповідача – не з’явився, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Правобережного районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття.
18 травня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості (далі іменується – позивач) до ОСОБА_1 (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття в розмірі 1098 грн. 74 коп.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-XII (далі іменується – Закон України №803-XII), а тому не мав права на отамання статусу безробітної і як наслідок, на отримання відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-III (далі іменується – Закон України №1533-III) допомоги по безробіттю.
Ухвалою судді від 31.05.2011 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 15.06.2011.
15.06.2011 у зв’язку з неявкою сторін судове засідання було відкладено до 29.06.2011 о 09год. 30хв.
29.06.2011 за обґрунтованим клопотанням представника позивача суд зупинив провадження у справі до 20.07.2011.
20.07.2011 суд поновив провадження у справі.
20.07.2011 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, але до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача.
За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
31.10.2005 року відповідач за сприянням у працевлаштуванні звернувся до Правобережного районного центру зайнятості.
Наказом Правобережного міжрайонного центру зайнятості від 31.10.2005 №НТ051031 був наданий статус безробітного громадянці ОСОБА_1, як застрахованій особі з призначенням виплати допомоги по безробіттю з 31.10.2005 по 25.10.2006.
В період перебування на обліку в Правобережному міжрайонному центрі зайнятості з 31.10.2005 по 28.05.2006 відповідач отримав допомогу по безробіттю в розмірі 1098 грн.74 коп.
Відповідно до ст. 2 Закону України №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу. Реєстрація громадян проводиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки.
У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Тому, 31.10.2010 року на підставі особистої заяви відповідача, йому було надано статус безробітного та призначена матеріальна допомога по безробіттю (в п. 3 ст. 22 Закону України №1533-III зазначено, що допомога по безробіттю призначається з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості).
Відповідач у заяві на отримання статусу безробітної та призначення допомоги, зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, тим самим надав спеціалістам центру зайнятості недостовірну інформацію.
В п. 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (далі іменується – Порядок), зазначено, що застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати залежно від страхового стажу.
Відповідно до ст. 7 Закону України №1533-III видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Під час проведення аналізу баз даних державного реєстратора та центру зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець з 07.09.2044. В ході розслідування даного випадку спеціалістами центру зайнятості 08.12.2010 був складений акт №127.
Таким чином, на дату звернення до суду відповідачем не проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності як фізичної особи – підприємця.
Тобто, в період знаходження на обліку в Правобережному районному центрі зайнятості та при виплаті соціального забезпечення на випадок безробіття, відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (фізична особа – підприємець).
Відповідно до п. б ст. 1 Закону України №803-XII до зайнятого населення України відносяться громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, включаючи підприємців, осіб, які зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, які беруть участь у виробництві. Ці особи не можуть бути визнані безробітними. Причини відсутності заробітку не є підставою для визнання таких громадян безробітними.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 36 Закону України №803-XII застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
У зв'язку з тим, що відповідач під час перебування на обліку в Правобережному РЦЗ не повідомив про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він повинен повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 1098 грн. 74 коп.
Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України №1533-III функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні та районні у містах центри зайнятості.
Враховуючи те, що відповідачем на час судового засідання факти, викладені в позові не спростовано, кошти не сплачено, суд приходить до висновку, що вищезазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Правобережного районного центру зайнятості (р/р37178001004259, ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015, Банк: УДК у Хортицькому районі м. Запоріжжя, ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач Правобережний районний центр зайнятості,) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 1098 (одна тисяча дев’яносто вісім) грн. 97 (дев’яносто сім) коп.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) К.М.Недашківська
Суддя К.М.Недашківська