АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1723 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія відшкодування - Гончар Н.І.
шкоди
Доповідач в апеляційній Інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Бородійчука В.Г., Храпко В.Д.
при секретарі Ковтун Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в зв'язку з неналежним виконання зобов'язань та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих односторонньою відмовою від договірних зобов'язань. Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_2, судова колегія, -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних та моральних збитків в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, мотивуючи тим, що 01.04.2003 р. він уклав з відповідачкою ОСОБА_1 договір посередництва, згідно якого остання брала на себе зобов'язання пов'язані з пошуком роботи та працевлаштуванням його в Чеській республіці, а також співпраці в оформленні документів одержання замовником візи і проїзду останнього до місця роботи. Згідно п. 3.2 вищевказаного договору він заплатив 530 грн., про що свідчить квитанція. Підготовивши всі документи та заяву на отримання Чеської візи та отримавши талончик, котрий свідчить, що у нього прийняли документи в консульстві, заплатив відповідачці 100 доларів США, але це було в м. Київ і квитанції йому не дали. В середині листопада 2003 року він дізнався, що консульство Чеської республіки відмовило йому в наданні візи. ОСОБА_2 повторно направив документи в консульство, які були прийняті 19.12.2003 року, згідно квитка-підтвердження, за оформлення документів другий раз він оплатив 7 доларів США в касу консульства ( в гривневому еквіваленті складає 37 грн.), 50 грн. Чеському нотаріусу за переклад документів, за проїзд в консульство до м. Києва 90 грн. 26.03.04 р. він знову отримав відмову про надання йому консульством Чеської республіки в Україні довгострокової візи. Після даної відмови ОСОБА_2 звернувся з претензіями до відповідачки, пропонував їй повернути гроші, остання прислала йому лист про те, щоб він терміново знову здав документи в консульство і оплатив згідно п. 3.3 Договору посередництва, хоча всі документи знаходилися на той момент у відповідачки. Вважає, що саме з вини відповідачки ОСОБА_1 він не зміг два рази отримати візу, тому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь у відшкодування збитків в зв'язку з неналежним виконання зобов'язання 1237 грн. Крім того, вважає, що діями відповідачки йому була завдана і моральна шкода, яка полягає у тому, що в період його намагання виїхати на роботу в республіку Чехія, йому кілька разів пропонували вигідну роботу в м. Черкаси, але він був вимушений відмовитися, оскільки готувався до виїзду за кордон. Багато часу нервувався , переживав з приводу отримання візи, не міг спокійно вести громадське життя. З-за постійної нервової напруги в нього погіршився стан здоров'я. Моральну шкоду оцінює в сумі 10000 грн., яку просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь.
ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків спричинених односторонньою відмовою від договірних зобов'язань, мотивуючи тим, що дійсно між нею та ОСОБА_2 був укладений Договір посередництва та працевлаштування останнього в Чеській республіці. Згідно вказаного договору вона зобов'язалась підготувати для відповідача пакет документів для довгострокової візи у Чеську республіку та виконати всі необхідні дії реального працевлаштування його за кордоном на умовах даного договору, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати їй за вказані послуги, повна вартість яких та матеріальних затрат складає 2600 грн. Вказує, що вона належним чином виконала всі необхідні дії згідно договору, а саме : провела переговори із закордонним роботодавцем; оформила заявку на працевлаштування ОСОБА_2; підписала договір посередництва і співпрацювала в підписанні трудового договору в інтересах відповідача; 27.06.03 р. отримала для відповідача від роботодавця в Чехії рішення Служби зайнятості м. Прага про дозвіл на прийняття ОСОБА_2 на роботу ; отримала підтвердження про забезпечення ОСОБА_2 житлом та підготовила і заповнила заяву для отримання в консульській установі витягу з «Реєстру покарань ЧР», перекладено на чеську мову довідку про несудимість ОСОБА_2 на території України. Після чого ОСОБА_2 повинен був оплатити їй 1070 грн. за фактично виконані послуги та витрати, але відповідач відмовився від оплати даної суми, посилаючись на нестачу коштів, постійно зволікав та уникав оплати. Оскільки в подальшому ОСОБА_2 було відмовлено в отриманні візи без посилань на конкретні причини, вона повторно підготувала весь пакет для відкриття візи відповідачу за свій рахунок, але останній повторно відмовився від обов'язку оплати та повідомив її, що йому була потрібна лише віза, а не робота по трудовому договору, оскільки у нього є інша робота. Просить зобов'язати відповідача сплатити на її користь збитки, спричинені односторонньою відмовою від виконання договірних зобов'язань в сумі 2070 грн., а в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.04.2006 р. позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 567 грн. 50 коп., моральну шкоду в сумі 600 грн. та державне мито в розмірі 68 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 51 грн. Не погоджуючись з рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.04.06 р. ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 23.06.2006 р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на дане рішення знята з розгляду апеляційної інстанції і цивільна справа повернута до Придніпровського районного суду м. Черкаси для ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішення Придніпровського районного суду від 25.07.2006 р. відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих односторонньою відмовою від договірних зобов'язань.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.04.2006 р. як незаконне, необгрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по даній справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до ст. 906 ЦК України передбачено, що збитки завдані замовнику невиконання або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено , що позивач ОСОБА_2 заключив з відповідачкою за первинним позовом ОСОБА_1 договір посередництва від 01.04.2003 р.
Згідно п. 3.2 даного договору оплата 530 грн. за переговори з закордонним роботодавцем по працевлаштуванню заказника, оформлення заявки на працевлаштування проводиться після підписання трудового договору з роботодавцем. Даний договір не був підписаний, проте зазначені кошти були сплачені ОСОБА_2, про що не заперечує і ОСОБА_1 . Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про те, що дані кошти повинні бути повернуті ОСОБА_2, так як ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання відповідно до договору посередництва
Обґрунтовано суд першої інстанції дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні її зустрічних позовних вимог, оскільки з матеріалів справи, а саме договору посередництва від 01.04.2003 р. (а. с. 8) вбачається, що згідно п. 6.5 у випадку відмови консульського відділу у відкритті візи (крім п. 5.3) посередник за свій рахунок повторно готовить документи необхідні для отримання візи.
П. 5.3 договору посередництва зазначає, що витрати компенсуються посереднику замовником у випадку відмови видачі візи компетентними органами замовнику лише тоді, коли замовник надав недостовірні документи про себе або з іншої вини замовника.
З вищенаведеного вбачається, що вини замовника при подачі документів та відмови в наданні візи немає. Отже, посилання ОСОБА_1 на те, що замовник відшкодував понесені їй витрати необгрунтовані. Крім цього, ОСОБА_1 не надала доказів того, які ж витрати вона фактично понесла.
Відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в сумі 2600 грн. як зазначено в п. 3.5 договору посередництва від 01.04.2003 р. є обґрунтованою, оскільки відсутні підстави для їх стягнення відповідно до умов договору.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ґрунтується на наявних по справі доказах і відповідає вимогам діючого законодавства.
Доводи апелянта не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для скасування судового рішення.
А тому, керуючись ст.ст. 307. 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2006 р. залишити без змін. Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.