АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1554/2006 р                                                    Головуючий по першій інстанції

Категорія:   із житлових правовідносин                                   Штих К.М.

Доповідач в апеляційній Інстанції: Ювшин В.І.

УХВАЛА

іменем України

05 вересня 2006 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого             Ювшина В.І.

суддів                        Храпко В.Д.., Бородійчук В.Г.

при секретарі             Наконечній М.М.

з участю адвоката розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3  про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення моральної шкоди,-

в становила:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали кооперативну квартиру  АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу рішенням Канівського міського суду від 24 березня 2000 року проведено розподіл паєнагромаджень між бувшим подружжям відповідно 1/3 частина паєнагромаджень в сумі 3394 гривни виділено ОСОБА_1,  а 2/3 частини ОСОБА_2. Також визначено порядок користування квартирою відповідно до часток в паєнагромадженні та проведено державну реєстрацію квартири в частках 1/3 частини квартири за ОСОБА_1  а 2/3 частини квартири за ОСОБА_2  ОСОБА_1  та  ОСОБА_3  систематично порушують громадський порядок по місцю проживання, чим роблять неможливим їх спільне проживання в одній квартирі, а заходи впливу виявились безрезультатними, тому позивач просив суд виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3  та їх малолітню дитину ОСОБА_4  з квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_1   звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної ніколи, вказуючи, що своїми зверненнями до правоохоронних органів та судів ОСОБА_2 формує її негативний імідж, а тому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в сумі 10000 гривень.

Рішенням Канівського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та їх неповнолітню дитину виселено з квартири  АДРЕСА_1. В зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить рішення Канівського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року скасувати, вважаючи що виселення її проведено з порушенням норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким задрволити її зустрічний позов.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

ОСОБА_2 з   ОСОБА_1 був співвласником квартири  АДРЕСА_1. В 2004 році з прилюдних торгів він викупив належну ОСОБА_1   1/3 частини квартири АДРЕСА_1  і став один власником даної квартири. Але ОСОБА_1  з своїм чоловіком ОСОБА_3   та їх малолітнім сином, маючи власну квартиру, не виселяються з належної ОСОБА_2  квартири, хоча у зазначеному законом порядку новим власником вони в дане жиле приміщення не були вселені, а тому фактично і не набули права користування спірною частиною квартири На протязі року перед зверненням ОСОБА_2  до суду відповідачі систематично порушують правила співжиття, чим роблять неможливим проживання їх в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про виселення відповідачів в належне їм жиле приміщення. Вказані обставини підтверджено матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи та про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Тому вірно встановивши факти і відповідні їм правовідносини, постановивши судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про виселення відповідачів з їх неповнолітньою дитиною з квартири ОСОБА_2 в належні їм на праві власності жиле приміщення. Так як ОСОБА_1   не довела у відповідності до ст.. 23 ЦК України підстави заподіяння її моральної шкоди, то зустрічний позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.  Доводи апелянта про те, що її з малолітньою дитиною немає де проживати являються безпідставними, так як вони виселені в належне їм /ОСОБА_3 та ОСОБА_1 житло куплене ними під час шлюбу/, проти чого не заперечує і ОСОБА_3, який не оскаржував судове рішення.

Керуючись СТ..СТ.303, 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення Канівського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року, - відхилити.

Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути

оскаржена до суду касаційної шстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.