Справа№2-38/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                                                 УКРАЇНИ

27 червня 2007 р. Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді                     Петкова В. П.

при секретарі                             Чукановій О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання такими,  що ганьблять її честь,  гідність та ділову репутацію дії ОСОБА_2 по розповсюдженню відомостей та ігноруванню її наказів,  як керівника структурного підрозділу,  зобов'язати ОСОБА_2 спростувати розповсюджену ним неправдиву інформацію,  що ганьбить її честь,  гідність та ділову репутацію шляхом подачі заяви до керівництва БМУ-3,  Знам'янської дирекції залізничних перевезень та управління Одеської залізниці,  а також принести їй публічні вибачення в присутності трудового колективу БМУ-3,  та стягнути з відповідача завдану моральну шкоду,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про захист честі,  гідності,  ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,  обґрунтувавши позовні вимоги тим,  що вона працює на посаді начальника майстерні будівельно - монтажного експлуатаційного управління № З Одеської залізниці (далі - БМУ-3). За період роботи вона не мала порушень трудової дисципліни і стягнень. ОСОБА_2 на даному підприємстві працює з 2003 р. теслею і являється її підлеглим.

23.12.2005 р. ОСОБА_2 відмовився виконати її розпорядження як керівника по виготовленню каркасів для кріплення 15 меблевих шаф у критих вагонах. Завдання на вантаження меблів у вагони вона отримала від керівництва БМУ-3,  тобто ОСОБА_2 фактично не виконав завдання головного інженера БМУ-3 і вона подала на ім'я головного інженера БМУ-3 рапорт про невиконання поставленого завдання ОСОБА_2 Замість того щоб надати свої пояснення ОСОБА_2 написав на неї скаргу і направив начальнику БМУ-3 в якій розповсюдив відомості про те,  що вона як майстер неодноразово,  на «сексуальному грунті» робила безпідставні випади,  сварки,  принижувала його честь і гідність,  показувала дулі,  вимагала виконувати непритаманну йому роботу. Зазначена скарга була за вх. № 3248 від 23.12.2005 р. Після цієї скарги відповідач відмовився виконувати будь - які її розпорядження,  як керівника бригади,  почав пропускати роботу. Так вона подала рапорт про те,  що 13.02.2006 р. відповідач був відсутнім на роботі і з цим питанням вона зверталася в профком щоб колектив вирішив як поступити з ОСОБА_2 вона неодноразово зверталася до керівництва БМУ-3,  але керівництво ніяких заходів щодо ОСОБА_2,  як до порушника трудової дисципліни,  ні за нанесені їй ображання не вжило. Також вважає,  що відповідач розповсюдив відомості про те,  що вони певний період часу спільно мешкали.

На її вимогу 29.12.2005 року було засідання трудового колективу господарського двору де головний інженер БМУ-3 зачитав скаргу ОСОБА_2 і було вирішено перевести його в іншу бригаду,  але його нікуди не перевели так як він відмовився переходити. ОСОБА_2 за цей час написав на неї три скарги начальнику БМУ-3.

Після психологічної травми вона перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні відділової лікарні станції Знам'янка,  вона відчувала моральні страждання так як мала певний авторитет серед керівництва та працівників,  а заявою - скаргою ОСОБА_2 підірвав цей авторитет. Відповідач каже не правду,  бо у неї не має такої звички як давати дулі,  лише бувало,  що вона підвищує голос,  вона завела журнал і по журналу вона спілкується з відповідачем на роботі.

Вважає,  що ОСОБА_2 завдав їй моральну шкоду,  яку вона оцінює в 1699 грн. і бажає з боку ОСОБА_2 публічного вибачення і офіційного спростування розповсюджених ним відомостей,  що ганьблять її честь,  гідність і ділову репутацію.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав повністю і в заперечення позову пояснив,  що він працює теслею в столярній майстерні БМУ-3 і є підлеглим у позивачки. Між ним і позивачкою сварки почалися ще до 23.12.2005 р. Перед цим позивачка знаходилася у лікарні,  а шафи виготовляли інші працівники і шафи були неякісні,  ламалися. Коли на роботу вийшла позивачка то заставила його виконувати роботу яка не входила в його обов'язки і за станом здоров'я не міг її виконувати,  він надав позивачці довідку ЛКК,  і позивачка глумилася над ним тому він виконував роботу на власний ризик. 23.12.2005 р. він відмовився виконувати розпорядження позивачки і вона про це подала рапорт начальнику БМУ-3.

29.12.2005 р. було засідання трудового колективу де було доказано,  що його вини в цьому не має,  позивачка кричить на працівників майстерні,  що після виписки з лікарні він два місяці не спілкується з позивачкою,  а також те,  що хоч позивачка і відмовляється,  але вони з позивачкою певний час спільно мешкали.

Вважає,  що відмовляючись від виконання вказівок і розпоряджень позивачки,  і звернувшись із скаргами на дії ОСОБА_1 до керівництва БМУ-3 в скарзі він виклав факти які мали місце,  ніяких висловів які б принижували честь і гідність позивачки він не писав. Вважає,  що своїми діями він не завдавав позивачці моральної шкоди тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Вислухавши пояснення позивача,  відповідача,  допитавши свідків,  дослідивши матеріали справи,  докази по позову,  суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює начальником майстерні БМУ-3 Одеської залізниці,  ОСОБА_2 працює теслею в БМУ-3 і його безпосереднім керівником є позивачка.

23.12.2005 р. вх. № 3242 позивачка звертається із рапортом до головного інженера БМУ-3 в якому зазначила,  що 23.12.2005 р. тесляр ОСОБА_2 категорично відмовився виконувати роботу по укріпленню меблів у вагоні і просила вжити до ОСОБА_2 заходів (а.с. 15).

23.12.2005 р. відповідач звертається із заявою - скаргою вх. № 3243 до начальника БМУ-3 в якій викладає факти,  що на його думку начальник майстерні БМУ-3 ОСОБА_1 до нього та інших робітників звертається у грубій формі,  принижує його честь,  примушує виконувати роботу яка не передбачена його посадовими обов'язками. Вважає,  що ОСОБА_1 порушує його конституційні права (а.с. 14).

26.12.2005 р. відповідач звертається із заявою вх. № 3259 до начальника БМУ-3 в якій вказав,  що 23.12.2005 р. майстер ОСОБА_1 примусила його виконувати роботу по упаковці меблів у вагоні для подальшого транспортування з навиками упаковки він не знайомий і просив адміністрацію роз'яснити чи повинен він виконувати зазначену роботу і який розмір її оплати (а.с. 13).

2005                       р. відповідач звертається із заявою вх. № 3265 до начальника БМУ-3 в якій він просить захистити його від свавілля ОСОБА_1,  яка обвинувачує його у не виконанні її усних наказів по виготовленню комп'ютерного столу він відмовився тому,  що відсутні комплектуючі деталі і він просить адміністрацію надати йому зрозумілу відповідь (а.с. 12).

2006                       р. позивачка звертається з рапортом вх. № 05 до начальника БМУ-3 в якому зазначила,  що адміністрація БМУ-3 не відреагувала на її рапорт від 23.12.2005 р. вх. № 3242,  що тесляр ОСОБА_2 після того як 23.12.2005 р. відмовився виконувати її розпорядження,  26,  27,  28 грудня 2005 р. він тільки й робив те,  що «забрасывал администрацию управления непонятными заявленими,  в которых требовал чтобы ему объяснили,  что он должен делать,  а что не должен» і продовжує не виконувати її розпорядження. Крім того,  попереджає адміністрацію,  що у випадку неприйняття заходів по відношенню до теслі ОСОБА_2 у відповідності з вимогами КЗпП в зв'язку з його безпідставною відмовою від виконання особливо важливого завдання по завантаженню рухомого складу і в разі невжиття заходів буде вимушена звернутися до вищого керівництва (а.с. 16).

06.01.2006 р. начальник БМУ-3 видає наказ № 11 про перевід тесляра столярного цеху ОСОБА_2 тимчасово у бригаду капітального ремонту у розпорядження в. о. виконроба ОСОБА_3 з 10.01.2006 року строком на один місяць (а.с. 106).

Згідно наказів начальника БМУ-3 № 63,  № 69,  № 70 відповідно від 03.02.2006 p.,  10.02.2006 р,  в зв'язку з виробничою необхідністю оголошені робочими днями 05.02.2006 p.,  11.02.2006 p.,  12.02.2006 p. (ax. 107.108.109).

26.01.2006 p. відбулося засідання профспілкового комітету профспілкової організації БМУ-3 з повісткою дня: розгляд заяви майстра господарського двору ОСОБА_1 Слухали голову профкому ОСОБА_4.,  яка зачитала заяву ОСОБА_1 За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 постановили збори робітників господарського двору провести 27.01.2006 р. і запропонувати адміністрації БМУ-3 перевести ОСОБА_2 в іншу бригаду,  витяг з протоколу засідання профспілкового комітету БМУ-3 (а.с.  100-101).

Згідно протоколу зборів трудового колективу господарського двору БМУ-3 від 27.01.2006 р. повістка дня яких була розгляд трудових відносин в колективі ОСОБА_2,  відмова від роботи,  «обливання майстра грязюкою» і порушення спокійного режиму праці. Збори прийняли рішення клопотати перед адміністрацією БМУ-3 про переведення ОСОБА_2 в іншу бригаду,  теслею (а.с. 22).

09.02.2006 р. позивачка звертається із доповідною запискою,  вх. № 280,  до начальника БМУ-3 в якій зазначила,  що на підставі протоколу № 1 засідання профспілкового комітету БМУ-3 від 26.01.2006 р. і протоколу зборів господарського двору просить адміністрацію перевести теслю в іншу бригаду з 13.02.2006 р. (а.с.  18).

13.02.2006 р. позивака направляє начальнику БМУ-3 доповідну записку вх. № 290 і акт складений 13.02.2006 р. вх. № 302. В даних документах вказано,  що тесля ОСОБА_2 13.02.2006 р. був відсутній на роботі з 08.00 до 17.00 год.,  і від нього не надійшло заяви про причини відсутності на роботі (а.с.  19.20.).

14 лютого 2006 року позивачка звертається із доповідною запискою,  реєстраційний номер № 309,  до начальника БМУ-3 в якій зазначила,  що дія наказу № 11 від 06.01.2006 року відносно ОСОБА_2 поширюється до 10.02.2006 p.,  але 13 лютого 2006 р. тесляр ОСОБА_2 не вийшов на роботу про,  що вона повідомляла керівника і в подальшому ОСОБА_2 до роботи не приступив,  і дії керівника про повернення докладної № 290 від 13.02.2006 р. і акту про відсутність ОСОБА_2 на роботі № 302 від 13.02.2006 р. на її думку є неправомірним,  так як вона не знає,  що ставити в табелі обліку робочого часу ОСОБА_2 за 13-14 лютого 2006 року (а.с. 21).

Таким чином,  з урахуванням викладеного судом встановлено,  що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 працюють В БМУ-3 на різних посадах. ОСОБА_2 працює теслярем в столярній майстерні БМУ-3,  яку очолює ОСОБА_1 і між ними діють виробничі відносини,  які регулюються: посадовими обов'язками,  інструкціями,  наказами,  розпорядженнями начальника і головного інженера БМУ-3,  наказами,  і розпорядженнями начальника Одеської залізниці,  чинним законодавством України про працю. ОСОБА_2 вважаючи,  що дії службової особи -начальника столярної майстерні ОСОБА_1 порушують його права,  як робітника у виробничій сфері,  у порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР,  звернувся із скаргами до адміністрації БМУ-3.

Доводи позивачки,  що тесляр ОСОБА_2 не виконуючи її як начальника майстерні БМУ-3 накази і розпорядження,  а також направляючи скарги і заяви адміністрації БМУ-3 цим поширює про неї відомості,  що ганьблять її честь,  гідність і ділову репутацію спростовуються вище дослідженими письмовими доказами,  а також позов ґрунтується на припущеннях.

Згідно ч.3  ст.  10 ч.ч. 1,  3,  4  ст.  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно  ст.  40,  ч.ч. 2,  5  ст.  55 Конституції України,  усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади,  органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів,  що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно  ст.  23 ЦК України,  зазначено,  що особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ,  завданих фізичній особі. Завдану моральну шкоду позивачка оцінює в 1699 грн.,  але при цьому позивачкою не подано доказів в чому ж полягає завдана їй моральна шкода.

Згідно роз'яснень,  що містяться в рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2003 від 10.04.2003 р. зазначено,  що «межі допустимої інформації щодо посадових та службових можуть бути ширшими порівняно з межами такої інформації щодо звичайних громадян. Тому,  якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав,  то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства. Підставою цивільно - правової відповідальності заявника,  передбаченої статтею 7 ЦК (в редакції 1963р.),  може бути поширення недостовірної інформації стосовно особистого життя службової особи.

Таким чином,  аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі,  суд дійшов висновку,  що звернення ОСОБА_2 за захистом своїх порушених прав до посадової особи - начальника БМУ-3 із скаргами на неправомірні виробничі дії службової особи - начальника майстерні БМУ-3 ОСОБА_1 з викладенням в скарзі критичної оцінки на виробничу діяльність службової особи ОСОБА_1 є правомірним,  а відомості викладені ОСОБА_2 у скаргах не є поширенням неправдивих відомостей,  що ганьблять честь,  гідність і ділову репутацію ОСОБА_1,  і його скарги не можуть бути підставою для цивільно - правової відповідальності,  за таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до  ст.  88 ЦПК України судовий збір і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ у суді покласти на рахунок позивача.

Керуючись  ст.   ст.  10,  27,  31,  60,  88,  208,  209,  212,  213,  215,  218 ЦПК України,  на підставі  ст.  40,  ч.ч. 2,  5  ст.  55 Конституції України № 254к/96-ВР,   ст.   ст.  23,  1167 ЦК України,  рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2003 від 10.04.2003 р. суд,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання такими,  що ганьблять її честь,  гідність та ділову репутацію дії ОСОБА_2 по розповсюдженню відомостей та ігноруванню її наказів,  як керівника структурного підрозділу,  зобов'язати ОСОБА_2 спростувати розповсюджену ним неправдиву інформацію,  що ганьбить її честь,  гідність та ділову репутацію шляхом подачі заяви до керівництва БМУ-3,  Знам'янської дирекції залізничних перевезень та управління Одеської залізниці,  а також принести їй публічні вибачення в присутності трудового колективу БМУ-3,  та стягнути з відповідача завдану моральну шкоду - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області В. П. Петков