ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
25.07.11 Справа № 5015/388/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
Головуючого судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
Юрченко Я.О.
при секретарі Олійник І.О.
розглянув апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 від 06.06.2011р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011р.
у справі № 5015/388/11
за позовом Закритого акціонерного товариства “Ірокс”, м. Львів
до відповідача фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про стягнення 70 000,00 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_2 ( довіреність № 73 від 21.02.2011р.), ОСОБА_3( довіреність № 285 від 16.06.2011р.);
від відповідача –ОСОБА_1 –підприємець.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.11 у справі №5015/388/11( суддя Матвіїв Р.І.), позов задоволено, присуджено до стягнення з фізичної особи –підприємця на користь Закритого акціонерного товариства «Ірокс»70000,00 грн., 700,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст. ст. 525, 526, 615, 849 Цивільного кодексу України, а також, зокрема, тим, що відповідач у встановлений договором підряду строк не виконав роботи, тому сплачена позивачем передоплата в сумі 70 000,00грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилається на ст.852 та ст.858 ЦК, якими не передбачено повернення коштів, у зв’язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ЗАТ «Ірокс»повністю.
Відповідач підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі, стверджує, що позивач надавав йому щебінь для виконання робіт, який не придатний для дорожнього покриття.
Представники позивача заперечують проти доводів відповідача, просять залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
17.09.2010р. позивач та відповідач уклали договір підряду (далі Договір) (а.с. 5-7).
Відповідно до п.1.1. Договору з позивач (замовник за договором) доручає, а відповідач ( підрядник за договором) приймає на себе зобов’язання виконати роботи по здійсненню поточного ремонту дороги поблизу будинку, що зводиться замовником по АДРЕСА_1.
Загальна площа дороги, на якій будуть здійснюватись ремонтні роботи становить 1200 м.кв. Завершений об’єкт робіт повинен відповідати наступним вимогам: товщина щебеню 10 см, товщина асфальтового покриття 5 см, подвійна кладка асфальту(п.п. 1.2., 1.4. Договору).
Сторони узгодили, що підрядник виконує роботи власними силами з використанням свого обладнання, засобів захисту, та усіх необхідних матеріалів (п. 2.1. Договору).
На останньому аркуші договору вказано, що пісок і щебінь не входить у вартість покриття.
Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. виконання робіт, що є предметом Договору повинно розпочатися не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту здійснення замовником попередньої оплати у розмірі, що становить 48000,00 грн. Підрядник здійснює роботи, що є предметом Договору упродовж одного місяця з моменту початку виконання робіт. Строки виконання робіт можуть змінюватися у випадку, коли замовник не здійснив оплату за виконані роботи, та при настанні несприятливих погодних умов, що унеможливлюють виконання робіт та за яких гарантія на виконані роботи значно знижується.
Крім того, договором передбачено, що після завершення робіт сторони складають Акт приймання-передачі, який після його підписання стає невід’ємним додатком до Договору, і є підставою для розрахунків за виконану роботу. Акти приймання-передачі складаються після завершення ремонту кожних 400,00 м.кв.
Термін дії договору сторонами не встановлений.
На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачеві 70000,00 грн., а саме відповідач отримав 20.09.2010р. 30000 грн., 11.10.2010р. 30000 грн., а також 28.10.2010р. 10000 грн., що підтверджено платіжною відомістю № 1 (а.с. 11) Факт отримання грошових коштів від позивача в сумі 70 000 грн. 00 коп. відповідач не заперечує, підтверджує у відзиві від 02.03.2011р. (а.с. 22-23) та в судовому засіданні, хоча в апеляційній скарзі вказує, що в платіжній відомості не розписувався.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, строк виконання робіт, визначений пунктами 3.1.та 3.2 Договору становив до 13.11.2010р., оскільки попередню оплату замовник здійснив у достатньому обсязі лише 11.10.2010р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав робіт у встановлений договором строк, акту приймання-передачі виконаних робіт не надав позивачеві, позивач сам склав акт про приймання –передачу виконаних робіт від 15.11.2010р.(а.с. 8), згідно з яким при прийманні асфальтобетонного покриття загальною площею 529 кв.м. прибудинкової території до будинку АДРЕСА_1, виявлені недоліки з приводу якості та обсягу робіт:
-асфальтобетонна суміш укладена острівцями, які відрізняються за структурою і щільністю;
- товщина щебеню складає 8 см.( повинна складати 10см), товщина асфальту 3 см в один шар ( повинна складати по 5 см. два шари);
- асфальт кришиться і відстає від щебеню.
Позивач підписав названий акт і надіслав його 06.12.2010 відповідачеві для підписання і усунення недоліків.
Відповідач акт не підписав, недоліків не усунув.
Суд апеляційної інстанції вважає, що при винесенні рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з позовом про відшкодування збитків в сумі 70 000,00грн., якими позивач вважає сплачену ним попередню оплату за договором підряду.
У відповідності до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по Договору сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України.
Частина 2 ст. 217 Господарського кодексу України встановлює, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Під збитками (ч.2, ст. 224 Господарського кодексу України) розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 3 ст. 193 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
У представленому позивачем Акті приймання-передачі виконаних робіт від 15.11.2010р. (а.с. 8), який надсилався відповідачеві цінним листом зазначено, що асфальтобетонне покриття виконано неякісно і потребує переробленню та заміні. Згідно з рекламаційним актом від 31.03.2011р. (а.с. 92), складеним за участю представників позивача та представника ДП ДІПМ «Містопроект», підрядник (відповідач) повинен усунути недоліки шляхом заміни існуючої нещільної асфальтобетонної суміші на сертифікований асфальтобетон товщиною верхнього шару покриття 5 см.
Частиною 1 статті 858 ЦК передбачені права замовника у разі виконання підрядником робіт з відступами від умов договору або з іншими недоліками, а саме: вимагати безоплатного усунення недоліків; пропорційно зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків. І лише якщо відступи від у роботі від умов договору підряду або інші недоліки є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків( частина 3 ст.858 ЦК).
Як вбачається з вищенаведених актів, пропозиція про відмову від Договору або про його розірвання та про відшкодування збитків позивачем не надавалась відповідачу, ставилась лише вимога про усунення недоліків у виконаних роботах.
В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що недоліки у виконаних відповідачем роботах не можуть бути усунені, чи позивач самостійно усунув ці недоліки і вартість їх усунення становить 70 000грн.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно з ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Порядок розірвання договорів визначений ст.188 ГК України: сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, надсилає іншій стороні пропозицію про розірвання договору; інша сторона має розглянути таку пропозицію у 20-денний строк, а у випадку недосягнення згоди щодо розірвання договору або неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Доказів того, що позивач повідомляв відповідача про відмову від договору та вимагав відшкодування збитків чи надсилав відповідачу пропозицію про розірвання договору і відшкодування збитків суду не надано.
Представники позивача підтвердили в судовому засіданні, що позивач від договору не відмовлявся, з вимогою про розірвання договору та про відшкодування збитків до відповідача не звертався і що договір є чинний.
За таких обставин, заявлена позивачем вимога про відшкодування збитків, якими, на думку позивача, є сплачена ним попередня плата, є передчасною, оскільки за змістом вищенаведених норм відшкодування збитків можливе у разі відмови від договору або його розірвання.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, тому рішення належить скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2011р. у справі №5015/388/11 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Ірокс”, ідентифікаційний код 23958651, місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Буйка,7, на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, - 350,00грн. державного мита.
4. Господарському суду Львівської області видати наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий-суддя М.І. Хабіб
суддя О.В. Зварич
суддя Я.О. Юрченко
постанова підписана
26.07.2011р.