КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2011                                                                                           № 51/347

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тарасенко К.В.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.07.2011 року,

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення  господарського суду міста Києва  від  6 квітня 2011 року (повний текст рішення складено та підписано 28.04.2011 року) по справі № 51/347 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом          Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до          Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про          стягнення  146 954,53 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за договором оренди №1 від 06.02.2007 року та договором оренди №2 від  06.02.2007 року.

Рішенням господарського суду міста Києва  від 06.04.2011 року у справі № 51/347 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва  від  6 квітня 2011 року по справі № 51/347 скасувати  та  постановити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, зокрема через те, що судом першої інстанції не враховано відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за фіксованими платежами, а скореговані платежі не передбачені чинним законодавством.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2011 року розгляд справи було призначено на розгляд у відкритому судовому засіданні на 01.07.2011 року об 11 год. 00 хв.

У зв’язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному  01.07.2011 року слухання справи було відкладено на 22.07.2011 року, про що сторони були повідомлені.

У зв’язку з перебуванням суддів Жук Г.А., Яковлєва М.Л. у щорічній відпустці та з метою  забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/31 від 18.07.2011 року призначено наступний склад суду :  суддя-доповідач по справі Тарасенко К.В., судді колегії -  Коршун Н.М., Куксов В.В.

Через відділення канцелярії Київського апеляційного господарського суду 01.07.2011 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу в якому, позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду залишити без змін, обґрунтовуючи свої вимоги наступним:

- договорами оренди чітко прописаний порядок і випадки в якиї здійснюється коригування орендної плати;

- крім того положення Закону України «Про оренду державного і комунального майна» до положень договору не застосовуються.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

06.02.2007 р. між сторонами було укладено договір № 1 оренди, за умовами якого позивач зобов’язався передати відповідачу, а відповідач – прийняти від позивача в платне, тимчасове користування на умовах оренди наступне нежитлове приміщення: нежиле приміщення, вбудоване в перший поверх трьохповерхового житлового будинку, що знаходиться а адресою: АДРЕСА_1 (далі –орендоване майно). Загальна площа орендованого майна складає 128, 2 кв.м.

Пунктом 4.2 договору № 1 передбачено, що розмір орендної плати за місяць становить 21 570, 00 грн.

Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно до 05 числа поточного місяця (п. 4.3 договору № 1).

Згідно з п. 4.4 договору № 1 розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін, але не більше одного разу на рік, з поданням обґрунтованого висновку про необхідність перегляду стороною, що ініціює її перегляд. В разі падіння офіційного курсу національної валюти щодо Євро, встановленого НБУ на дату укладення даного договору більше, ніж на 5,0 грн. за 100 Євро, розмір орендної плати підлягає коригуванню. Коригування розміру орендної плати здійснюється на підставі письмового повідомлення відповідача позивачем про намір здійснення коригування.

Пунктом 8.1 договору № 1 передбачено, що зміни, доповнення або припинення договору можуть мати місце за погодженням сторін, які розглядаються сторонами протягом 20 робочих днів, про що укладається додаткова угода, яка є невід’ємною частиною договору. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.

Згідно з п. 11.1 договору № 1 цей договір набуває чинності з дня підписання акту приймання-передачі орендованого майна.

Договір діє до 04.02.2010 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по ньому (п. 11.2 договору № 1).

06.02.2007 р. між сторонами було укладено договір оренди № 2, за умовами якого позивач зобов’язався передати відповідачу, а відповідач –прийняти від позивача в платне, тимчасове користування на умовах оренди наступне нежитлове приміщення: нежиле приміщення, вбудоване в перший поверх трьохповерхового житлового будинку, що знаходиться а адресою: АДРЕСА_1 (далі –орендоване майно). Загальна площа орендованого майна складає 128, 2 кв.м.

Умови договору оренди № 2 ідентичні укладеному договору оренди №1.

На виконання умов договору № 1 оренди від 06.02.2007 р., позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення, вбудоване в перший поверх трьохповерхового житлового будинку, що знаходиться а адресою: АДРЕСА_1 (далі –орендоване майно), загальною площею 128, 2 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі майна № 1 за договором оренди № 1 від 06.02.2007 р. (копія –у матеріалах справи).

31.03.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 1 від 06.02.2007 р., згідно з якою сторони дійшли згоди внести зміни щодо розміру орендної плати, у зв’язку з чим викласти пункт 4.2 договору у наступній редакції: “Розмір орендної плати за місяць становить 25 000, 00 грн.”

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 1 усі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов’язання.

Пунктом 3 додаткової угоди № 1 передбачено, що дана додаткова угода набирає чинності з 01.04.2009 р. та діє до 31.12.2009 р.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1 дана додаткова угода є невід’ємною частиною договору, складена у двох примірниках по одному для кожної зі сторін і має таку ж юридичну силу, як і сам договір.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами здійснювалося листування щодо сплати скоригованої орендної плати, зокрема, позивачем надсилалися відповідачу листи-повідомлення про коригування орендної плати від 14.07.2008 р.; від 16.06.2009 р.; від 06.07.2010 р.; від 06.08.2010 р., а також листи-вимоги із проханням погасити існуючу заборгованість із скоригованої орендної плати від 18.12.2007 р.; 29.07.2009 р.; 01.09.2009 р.; 16.09.2009 р.; 13.11.2009 р.; 07.12.2009 р.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Згідно ст.. 283 ч 1 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.   

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.  

На підставі ст.. 286 ГК України орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін.

Згідно ст.. 188 ГК України  зміни, доповнення або припинення договору можуть мати місце за погодженням сторін, які розглядаються сторонами протягом 20 робочих днів, про що укладається додаткова угода, яка є невід’ємною частиною договору. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.

Однак, слід зазначити, що відповідно до положень чинного законодавства зміна орендної плати шляхом направлення листа-повідомлення орендарю із скоригованою платою не передбачено.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до положення пункту 8.1 договорів № 1,2 передбачено, що зміни, доповнення або припинення договору можуть мати місце за погодженням сторін, які розглядаються сторонами протягом 20 робочих днів, про що укладається додаткова угода, яка є невід’ємною частиною договору. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.

Враховуючи наявні матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у відповідача відсутні будь-які підстави для сплати вказаної у позові заборгованості за скоригованою орендною платою, оскільки коригування відбувалося з порушенням умов  договору та норм  чинного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення  господарського суду міста Києва  від  6 квітня 2011 року по справі № 51/347  –  задовольнити .

2. Рішення господарського суду міста Києва  від  6 квітня 2011 року по справі № 51/347 - скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Матеріали справи № 51/347  повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді