ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2011 р.Справа № 5016/1996/2011/9766/2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жекова В.І.
суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.,
секретар судового засідання Марінова І.І.
Представники сторін у судове засідання не з’явились
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис”
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області
від 20.06.2011 р.
по справі № 5016/1996/2011/9766/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис”
до Відкритого акціонерного товариства „Братський сирзавод”
про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів
Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 04.07.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 04.07.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 19.07.2011 р.
Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
17.06.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Оазис” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Братський сирзавод”, в якому просило визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Братський сирзавод”, оформлене протоколом № 1 від 24.03.2011р.
Позов мотивований тим, що ТОВ „Оазис” є акціонером ВАТ „Братський сирзавод” з 2004р. з часткою 32,9205% статутного капіталу, що підтверджується сертифікатом акцій серії А № 508 від 11.05.2010р., випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку та листом ЗАТ „Регістр-Енерго”.
На думку заявника 24.03.2011р. зчисленими порушеннями норм чинного законодавства колишнім акціонером ВАТ „Братський сирзавод” ОСОБА_1 було проведено загальні збори акціонерів ВАТ „Братський сирзавод”, прийняті на загальних зборах акціонерів рішення оформлено протоколом № 1 від 24.03.2011р.
На думку позивача ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду з відповідним позовом.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.06.2011р. (суддя Фролов В.Д.) позовну заяву і додані до неї документи було повернуто позивачу без розгляду на підставі п.2,3 ст.63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що в позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме чи є між позивачем як акціонером та ВАТ „Братський сирзавод” спір, який виник з корпоративних відносин.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Оазис” звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.06.2011р. по справі № 5016/1996/2011/9766/2011 та передати справу на розгляд Господарському суду Миколаївської області.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що господарський суд повернув позовну заяву та додані до неї документи без розгляду з посиланням на п.п.2,3 ст.63 ГПК України, оскільки в позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме наявність між позивачем як акціонером та ВАТ „Братський сирзавод” спору, що виник з корпоративних відносин.
Крім того, апелянт зазначає, що позовна заява була повернута господарським судом не враховуючи п.1 ст.167 ГК України, а саме корпоративні права-це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Апелянт також зазначає, що відповідно до позовної заяви від 24.03.2011р. вбачається, що були проведені загальні збори акціонерів ВАТ „Братський сирзавод”, рішенням яких оформлено протоколом № 1, завіреним дублікатом печатки ВАТ „Братський сирзавод”, підписаним ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як головою та секретарем зборів відповідно. Тобто, з огляду на приписи статті 167 ГК України, спір, пов’язаний з управлінням справами господарського товариства та є корпоративним спором.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт також зазначив, що виносячи оскаржувану ухвалу, господарський суд не обґрунтував нормами законодавства повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, не вказав мотивів з яких дійшов висновку про відсутність спору, що виник з корпоративних відносин.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є управління справами господарського товариства, тобто є корпоративній спір.
Згідно приписів ч.1 п.4 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до п.3.3 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського-процесуального кодексу України” № 02-5/289 від 18.09.1997р. вказано, що якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребує ці докази від позивача чи відповідача.
Згідно приписів статті 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов’язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Крім того, відповідно до п.1 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р., № 04-5/14 у вирішенні питання про те, чи є спір таким, що виник з корпоративних правовідносин, та чи підлягає він вирішенню господарським судом, слід виходити з вимог пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п.1.1 вищезазначеної рекомендації до виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов'язані з реалізацією та захистом корпоративних прав.
З урахуванням вказаних обставин, норм чинного законодавства та роз’яснень Вищого арбітражного суду України, рекомендацій Вищого господарського суду України щодо його застосування, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суперечить нормам процесуального права і не відповідає обставинам справи, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю „Оазис” звернулось до суду із позовом відповідно до приписів ч.1 п.4 ст. 12 ГПК України, ніж ті, які зазначені місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі.
При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт спростував наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис” підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 20.06.2011р. зі справи № 5016/1996/2011/9766/2011 скасуванню з направленням заяви на розгляд місцевому господарському суду.
Керуючись ст.ст.99,101-106 ГПК України, колегія суддів
Постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис”–задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.06.2011р. зі справи №5016/1996/2011/9766/2011 - скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис” про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів направити на розгляд місцевого господарського суду.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Жеков В.І.
Судді Картере В.І.
Пироговський В.Т.
Повний текст постанови підписано 25.07.2011р.