Справа №1-79/2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

20 червня 2007року.                                     Савранський районний суд Одеської області

в складі:   головуючого - судді           Прібилова В.М. ,

при секретарі                                       Ревенко Г.А.,

з участю прокурора                             Піщанського P.O.,

адвоката розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Саврань справу про об­винувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  українки,  громадянки України,  уродженки та мешканки АДРЕСА_1,  вдови,  освіта середня,  пенсіонерки,  раніше не судимої,  обвинуваченого по  ст.  203 ч. 1 КК України,  -

встановив:

18 квітня 2007 року,  близько 14 год.,  ОСОБА_1,  у своєму до-могосподарстві,  розташованому в АДРЕСА_1,  з метою отримання прибутку,  під час проведення контрольної закуп­ки,  незаконно реалізувала громадянину ОСОБА_2 - 0, 830 літра напою домашнього виготовлення - самогону за ціною 10 грн. Крім цього,  в помешканні ОСОБА_1 було виявлено та вилучено ще одну пляшку об'ємом 1, 5 л.,  в якій знаходилася горілка домашнього виробництва - самогон,  яку вона зберігала без мети збуту.

Згідно висновку експерта № 997 від 25 квітня 2007 року представлені на дослі­дження рідини в двох полімерних пляшках,  вилучених 18 квітня 2007 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються спиртовим напоєм домашнього виготовлення - само­гоном,  міцністю 43, 1 %.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у зайнятті видами господарської дія­льності,  щодо яких є спеціальна заборона,  встановлена законом,  а саме - у виготовленні,  зберіганні з метою збуту самогону,  ґрунтуються на доказах,  безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудна ОСОБА_1 у судовому засіданні винною себе в скоєнні злочину ви­знала повністю і пояснила,  що вона без мети подальшої реалізації у себе вдома виготови­ла самогон для власних потреб. 18 квітня 2007 року,  близько 14 год.,  до неї в домогоспо-дарство прийшов незнайомий чоловік,  який дуже просив продати йому 1 літру самогону,  за що пообіцяв заплатити 10 гривень. ОСОБА_1 погодилася,  тому як їй потрібні були гроші на придбання ліків,  і продала незнайомцю 1 літру самогону в полімерній літ­ровій пляшці за 10 грн.,  за що отримала 10 грн. однією купюрою,  після чого незнайомець пішов. Через незначний час до неї прийшли працівники міліції,  яким він добровільно ви­дала отримані від незнайомого чоловіка гроші в сумі 10 гривень та полімерну пляшку об'ємом 1, 5 л. з самогоном в кількості 0, 5 л.,  який у неї залишився. Підсудній було відо­мо,  що законом забороняється виготовлення та реалізація самогону,  вона розуміє,  що скоїла злочин,  кається в скоєному,  запевняє суд,  що більше скоювати злочинів не буде. Пояснює,  що на порушення закону її спонукав важкий матеріальний стан,  а саме та об­ставина,  що вона вдова,  пенсія мала,  а грошей на придбання ліків не вистачає.

Крім того,  вина підсудної ОСОБА_1 у скоєнні злочину підтверджується: протоколом огляду та помітки грошей (а. с.  5-6),  протоколом проведення контрольної за­купки (а. с.  7),  протоколом виявлення та вилучення речей під час проведення особистого огляду (а. с.  8),  протоколом огляду місця події (а. с.  10),  протоколом добровільної видачі (а. с.  11-12),  висновками спеціалістів (а. с.  19-22),  висновком експерта № 997 від 25 квіт­ня 2007 року (а. с.  33-34),  протоколом огляду речових доказів (а. с.  36).

Суд вважає,  що вина підсудної ОСОБА_1 у скоєнні злочину доведена повні­стю.

Дії підсудної правильно кваліфіковані за ч. 1  ст.  203 КК України,  як зайняття вида­ми господарської діяльності,  щодо яких є спеціальна заборона,  встановлена законом.

Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину,  дані про особу винної.

До обставин,  що пом'якшують покарання,  суд відносить щире каяття підсудної,  скоєння злочину вперше,  позитивну характеристику,  а також похилий вік підсудної.

Обставин,  що обтяжують покарання підсудної,  суд не вбачає.

ОСОБА_1 в судовому засіданні звернулася до суду з заявою про застосування стосовно нею закону України „Про амністію",  у зв'язку з тим,  що вона скоїла злочин вперше і її вік на час скоєння злочину становить більше 55 років. Згідно посвідчення серії НОМЕР_1,  виданого 7 червня 2000 року,  ОСОБА_1 являється пенсіонеркою,  злочин скоїла вперше,  за скоєний нею злочин передбачене покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тому кримінальна справа стосовно неї підлягає закриттю на підставі  ст.  1 п. „Г" Закону України „Про амністію" від 9 червня 2007 року.

На підставі викладеного,  керуючись статтею 203 ч. 1 КК України,  статтями 321,  324,  328-339 КПК України та  ст.  1 п. „Г" Закону України „Про амністію" від 9 червня 2007 року Савранський районний суд Одеської області,  -

присудив:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  203 ч. 1 КК України,  і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян,  тобто 850 гривень з позбавленням права за­йматися будь-якою діяльністю,  пов'язаною із реалізацією спиртних напоїв терміном на один рік.

ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити внаслідок ак­та амністії.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд,  який постановив вирок,  протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.