Справа №1-72/2007 p.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

14 червня 2007року.                                     Савранський районний суд Одеської області

в складі:   головуючого - судді           Прібилова В.М. ,

при секретарі                                       Ревенко Г.А.,

з участю прокурора                             Ковальчук Т.В.,

адвоката розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Саврань справу про об­винувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  українки,  грома­дянки України,  уродженки с.  Казавчин Гайворонського району Кіровоградської області,  одруженої,  освіта середня,  пенсіонерки,  мешканки АДРЕСА_1,  раніше не судимої,  обвинуваченого по  ст.  203 ч. 1 КК України,  -

встановив:

10 березня 2007 року,  близько 17 год.,  ОСОБА_1,  у своєму домогос-подарстві,  розташованому в АДРЕСА_1,  з метою отримання прибутку,  під час проведення контрольної закупки,  незаконно реалізувала громадянину ОСОБА_2 - 0, 5 літра напою кустарного виготовлення - самогону за ці­ною 5 грн. Крім цього,  в помешканні ОСОБА_1  було виявлено та вилучено ще одну пляшку об'ємом 1, 5 л.,  в якій знаходилася горілка домашнього виробництва - самогон об'ємом 0, 975 літра,  яку вона зберігала без мети збуту.

Згідно висновку експерта № 708 від 23 березня 2007 року представлені на дослі­дження рідини в полімерній та скляній пляшках,  вилучених 10 березня 2007 року у ОСОБА_1  та ОСОБА_2 являються спиртовим напоєм домашнього виготовлення - са­могоном,  міцністю 46, 7 % та 37, 1%.

Висновки суду про винність ОСОБА_1  у зайнятті видами господарської діяльно­сті,  щодо яких є спеціальна заборона,  встановлена законом,  а саме - у виготовленні,  збе­ріганні з метою збуту самогону,  ґрунтуються на доказах,  безпосередньо досліджених су­дом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудна ОСОБА_1  у судовому засіданні винною себе в скоєнні злочину визнала повністю і пояснила,  що вона без мети подальшої реалізації у себе вдома виготовила са­могон для власних потреб. 10 березня 2007 року,  близько 17 год.,  до неї в домогосподарс-тво прийшов незнайомий чоловік,  який дуже просив продати йому 0, 5 літра самогону,  за що заплатив 10 гривень. ОСОБА_1  погодилася,  тому як їй потрібні були гроші,  і про­дала незнайомцю 0, 5 літра самогону в скляній 0, 5 літровій пляшці за 5 грн.,  за що отри­мала 10 грн. однією купюрою,  після чого незнайомець пішов. Через незначний час до неї прийшли працівники міліції,  яким він добровільно видала отримані від незнайомого чо­ловіка гроші в сумі 10 гривень та полімерну пляшку об'ємом 1, 5 л. з самогоном в якій знаходився самогон ємністю 0, 975 л.,  який у неї залишився. Апарат для виготовлення са­могону раніше прийшов в негідність і ОСОБА_1  здала його в пункт прийому метало­брухту. Підсудній було відомо,  що законом забороняється виготовлення та реалізація са­могону,  вона розуміє,  що скоїла злочин,  кається в скоєному,  запевняє суд,  що більше скоювати злочинів не буде. Пояснює,  що на порушення закону її спонукав важкий мате­ріальний стан,  а саме та обставина,  що вона нещодавно виписалась з лікарні і їй потрібні були гроші на придбання ліків,  а пенсії не вистачає.

Крім того,  вина підсудної ОСОБА_1  у скоєнні злочину підтверджується: прото­колом огляду та помітки грошей (а. с.  6),  протоколом виявлення та вилучення речей під час проведення особистого огляду (а. с.  7-8),  протоколом проведення контрольної закуп­ки (а. с.  9),  протоколом огляду місця події (а. с.  12),  протоколом добровільної видачі

предметів    (а.     с.      13-14),     висновками спеціалістів    (а.    с.     28-19),     висновком експерта № 708 від 23 березня 2007 року (а. с.  41-42).

Суд вважає,  що вина підсудної ОСОБА_1  у скоєнні злочину доведена повністю.

Дії підсудної правильно кваліфіковані за ч. 1  ст.  203 КК України,  як зайняття вида­ми господарської діяльності,  щодо яких є спеціальна заборона,  встановлена законом.

Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину,  дані про особу винної.

До обставин,  що пом'якшують покарання підсудної,  суд відносить щире каяття,  скоєння злочину вперше,  позитивну характеристику,  а також ту обставину,  що вона явля­ється пенсіонеркою.

Обставин,  що обтяжують покарання підсудної,  суд не вбачає.

В судовому засіданні ОСОБА_1  звернулася до суду з заявою про застосування стосовно нею закону України „Про амністію",  у зв'язку з тим,  що вона скоїла злочин вперше і на її вік на час скоєння злочину становить більше 55 років. Згідно посвідчення НОМЕР_1,  виданого 25 вересня 1999 року,  ОСОБА_1 являється пенсіонер­кою,  злочин скоїла вперше,  за скоєний нею злочин передбачене покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тому кри­мінальна справа стосовно неї підлягає закриттю на підставі  ст.  1 п. „г" Закону України „Про амністію" від 9 червня 2007 року.

На підставі викладеного,  керуючись статтею 203 ч. 1 КК України,  статтями 321,  324,  328-339 КПК України та  ст.  1 п. „г" Закону України „Про амністію" від 9 червня 2007 року Савранський районний суд Одеської області,  -

присудив:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  203 ч. 1 КК України,  і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян,  тобто 850 гривень з позбавленням права займатися будь-якою діяльністю,  пов'язаною із реалізацією спиртних напоїв терміном на один рік.

ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити внаслідок акта ам­ністії.

Стягнути з ОСОБА_1 120 гривень на користь науково-дослідного екс­пертно-криміналістичного центру при УМВС України в Одеській області за проведення експертизи.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1  - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд,  який постановив вирок,  протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.