РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2011 р. Справа № 11/5025/228/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Ващук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.11 р. у справі № 11/5025/228/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко"
про стягнення 41932,37 грн. заборгованості з яких 16700,0 грн. - заборгованість за поставлений товар, 19905,00 грн. - штраф, 1621,31 грн. - пеня, 3706,06 грн.- 36% річних від простроченої суми
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
В судовому засіданні 19.07.2011 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Агропродінвест" (далі - ТзОВ "Група Агропродінвест") звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ТзОВ "Городокконсервмолоко" 41932,37 грн., з яких 16700,0 грн. - заборгованість за поставлений товар, 19905,00 грн. - штраф, 1621,31 грн. - пеня, 3706,06 грн. - 36% річних від простроченої суми, яка, як вказує позивач виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки № 34298 від 02.09.2009 року.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.04.2011 року у справі № 11/5025/228/11 (суддя Радченя Д.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Городокконсервмолоко" на користь ТзОВ "Група Агропродінвест" 16700,00 грн. основного боргу, 1621,31 грн. пені, 3706,06 грн. 36 % річних, 5000,00 грн. штрафу, 420,10 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.
З даним рішенням не погоджується відповідач у справі - ТзОВ "Городокконсервмолоко", оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування господарським судом Рівненської області при його винесенні норм процесуального права. Скаржник зазначає про те, що суд розглянув справу без участі представника відповідача, якого не було належним чином повідомлено про місце, час та дату розгляду справи, що унеможливило надання пояснень по справі. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.2011 року у справі № 11/5025/228/11 скасувати, прийняти нове яким в позові відмовити.
В судове засідання сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, причин неявки до відома суду не довели, а відтак апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.2011 року справі № 11/5025/228/11 слід залишити без змін.
При цьому колегія виходила з наступного.
Як встановлено господарським судом Хмельницької області та підтверджується матеріалами справи, 02.09.2009 року між ТзОВ "Група Агропродінвест" та ТзОВ "Городокконсервмолоко" укладено договір поставки № 34298, відповідно до умов якого ТзОВ "Група Агропродінвест" (постачальник) зобов’язалося поставити в обумовлений термін та передавати у власність ТзОВ "Городокконсервмолоко" (покупець), а покупець прийняти та оплатити цукор білий кристалічний на умовах, визначених договором. Відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 2.3., 2.4. договору постачання товару проводиться окремими партіями відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціна товару встановлюється за згодою сторін і відображається в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору складається з вартості поставленого товару покупцеві за весь період дії договору. Розділом 3 договору сторони обумовили умови оплати, строки відвантаження та поставки товару. Пунктами 3.1., 3.2. визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються в порядку та строки, встановлені в специфікаціях до договору, що є невід'ємною частиною договору. Оплата поставленого товару проводиться в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника. Поставка товару здійснюється на умовах передбачених в специфікаціях (у відповідності з правилами "ІНКОТЕРМС-2000"), які являються невід'ємною частиною договору. Пунктом 5.1. договору визначено, що товар передається за видатковою накладною, у якій вказується найменування, кількість, ціна й вартість товару. Пунктом 5.2. договору визначено, що приймання товару по кількості і якості здійснюється в порядку, що визначається умовами договору, чинним законодавством України, інструкціями про приймання товару по кількості і якості (п-6, п-7), затверджених постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року. За умовами п. 6.2. договору сторони передбачили, що у випадку невиконання покупцем грошових зобов'язань, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов'язань, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання відповідно до умов договору, а також в разі затримки покупцем виконання грошового зобов'язання на строк більш ніж 2 календарних днів - штраф у розмірі 15% від суми невиконаного зобов'язання. Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем грошових зобов'язань, крім відповідальності зазначеної в п. 6.2. договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму невиконаного зобов'язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення зобов'язання, а також 36% річних від простроченої суми невиконаного зобов'язання.
24.09.2010 року між ТзОВ "Група Агропродінвест" та ТзОВ "Городокконсервмолоко" підписано специфікацію № 2 до договору поставки № 34298 від 02.09.2009 року, яка є невід'ємною частиною даного договору та відповідно до якої сторони договору узгодили асортимент, кількість, ціну та загальну вартість товару, який буде поставлятися, а саме: цукор білий кристалічний в кількості 20 метричних тон по ціні за одну метричну тону, враховуючи вартість мішкотари та доставки складає 6635,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума специфікації складає 132700,00 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника до 25.09.2010 року. Оплата за товар здійснюється в два етапи в строк до 24.09.2010 року включно - передплата в розмірі 66350,00 грн.; в строк до 27.09.2010 року включно - остаточний розрахунок у розмірі 66350,00 грн.
На виконання умов договору поставки № 34298 від 02.09.2009 року та специфікації № 2 від 24.09.2010 року до договору поставки № 34298 від 02.09.2009 року ТзОВ "Група Агропродінвест" поставило ТзОВ "Городокконсервмолоко" згідно видаткової накладної № 100924-2022 від 24.09.2010 року товар на загальну суму 132700,00 грн., яку отримав представник відповідача ОСОБА_1 згідно довіреності № 243 від 24.09.2010 року.
Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору поставки № 34298 від 02.09.2009 року та специфікації № 2 від 24.09.2010 року до договору поставки № 34298 від 02.09.2009 року щодо оплати за поставлений товар належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем на загальну суму 116000,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами складеним станом на 30.11.2010 року.
18.11.2010 року позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар, однак, претензія відповідачем залишена без задоволення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 41932,37 грн., з яких 16700,0 грн. - заборгованість за поставлений товар, 19905,00 грн. - штраф, 1621,31 грн. - пеня, 3706,06 грн. - 36% річних від простроченої суми.
Колегія суддів, на підставі аналізу обставин справи та наявних в матеріалах справи документальних доказів, погоджується з застосуванням судом першої інстанції при вирішенні спору ст. 11 ЦК України щодо підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, ст. 509 ЦК України щодо поняття зобов’язання, ст. 712 ЦК України, якою дано законодавче визначення договору поставки, ч. 1 ст. 692 ЦК України щодо обов’язку покупця оплатити товар та строку його оплати, а також ст. 526 ЦК України, ст. 173 ГК України, якими встановлено обов’язок належного виконання зобов’язання сторонами.
На підставі вищевказаних норм матеріального права, беручи до уваги документальні докази, які містяться в матеріалах справи (договір поставки, специфікацію, видаткову накладну, довіреність, актом звірки розрахунків), місцевий господарський суд дійшов вірного, на думку колегії суддів, висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ТзОВ "Городокконсервмолоко" 16700,00 грн. заборгованості за договором поставки № 34298.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1621,31 грн., то колегія суддів вважає вірним застосування місцевим судом до спірних правовідносин при розгляді вказаних вимог ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГПК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", на підставі положень яких, беручи до уваги передбачений сторонами у справі строк оплати відповідачем товару, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1621,31 грн. підлягають задоволенню.
Вірно застосовано господарським судом Рівненської області при вирішенні спору між сторонами також ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно якою встановлено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки у п. 6.3 договору поставки встановлений інший розмір процентів (36 відсотків річних від простроченої суми), то колегія суддів вважає, правомірним нарахування 36% річних в сумі 3706,06 грн., нарахованих за період з 26.09.2010 року по 03.02.2011 року.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штраф в розмірі 15% від суми невиконаного зобов'язання, що згідно обрахунку позивача становить 19905,00 грн., нарахованих в зв'язку з простроченням платежів кінцевими датами сплати яких встановлено 24.09.2010 року та 27.09.2010 року. Згідно ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. За умовами п. 6.2. договору сторони передбачили, що в разі затримки покупцем виконання грошового зобов'язання на строк більш ніж 2 календарних днів останній сплачує штраф у розмірі 15% від суми невиконаного зобов'язання.
При стягненні штрафу місцевим господарським судом враховано наступне. Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст. 233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Суд першої інстанції, беручи до уваги, що розмір нарахованого штрафу є непомірно великим і перевищує розмір заявленої до стягнення заборгованості , а також зважаючи на стягнення судом пені та 36% річних, скористався наданим йому п. 3 ст. 83 ГПК України правом та обгрунтовано зменшив розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача - стягнув її в розмірі 5000,00 грн.
Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності його представника, то колегія суддів зазначає про належність повідомлення відповідача місцевим господарським судом про час та місце засідання суду (повідомлення про вручення поштового відправлення, реєстри повідомлення на відправлення рекомендованої кореспонденції, а також про відсутність будь-яких повідомлень суду відповідачем щодо причин його неявки чи клопотань про відкладення розгляду справи. При цьому апеляційним судом враховується, що розгляд справи неодноразово відкладався. Відзив на позов апелянтом не подавався. Отже, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.2011 року у справі № 11/5025/228/11 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Хмельницької області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городокконсервмолоко" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.2011 року у справі № 11/5025/228/11 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.