ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  22 червня 2011 р.                                                             Справа № 5023/122/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,  суддя  Шутенко І.А.,

  при секретарі  – Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача  – ОСОБА_1 за довіреністю ВРЕ № 768924 від 19.01.2011р.,

1-го відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № 111 від 21.01.2011р.,

2-го відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю  № 70 від 12.01.2011р.,

третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків, (вх. №1669Х/2)  на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2011р. у справі № 5023/122/11,

за позовом  Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк", м.Харків,  

до  відповідачів: 1)  фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків,                    2)  фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків,

3-я особа –  ОСОБА_5, м. Харків,  

про стягнення 1 295 004,83 грн.,-

  ВСТАНОВИЛА:

  Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ,  як солідарних боржників, на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 108/10-2007 від 08.10.2007р. у розмірі 1 295 004,83 грн., у тому числі: 950 000,00 грн. - сума неповернутого кредиту; 343 472,21 грн. - несплачені проценти за користування кредитними коштами; 1 532,62 грн. - суму несплаченої комісії за управління кредитом. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.2011 р. (суддя Шатерніков М.І.)  позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3  та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , як солідарних боржників на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії  1 229 190,95 грн. заборгованості за Кредитним договором № 108/10-2007 від 08.10.2007р.  В частині стягнення солідарно з відповідачів 65 813,88 грн. несплачених процентів за користування кредитними коштами у позові відмовлено; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3  та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 ,   як солідарних боржників на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії 12 291,91 грн. витрат з оплати державного мита та 224,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перший відповідач, не погоджуючись з рішенням  господарського суду Харківської області від 16.03.2011р. надіслав  апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким  у позові відмовити повністю.

Апелянт вказує, що у матеріалах справи знаходиться заочне  рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2009 р. по справі № 2-867/08/07 (далі -  рішення), за яким заборгованість за кредитним договором № 108/10-2007 від 08.10.2007р., розраховану станом на 11.02.2009 р., яка становить 1139852,09 грн. і складається з: 950000,00 грн. –суму неповернутого кредиту. 188952.09 грн. - сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами,  900,00 грн. - сума несплаченої комісії за управління кредитом, стягнуто з майнового поручителя за договором іпотеки від 08.10.2008 р. - ОСОБА_5.

На  виконання вказаного рішення державною виконавчою службою відкрито виконавче  провадження. Зобов'язання боржником по договору та рішенню суду на даний час не виконані . 22.12.2010 р. до позивача надійшло від державного виконавця ДВС в Орджонікідзевському  районі м. Харкова повідомлення про оцінку майна, яке належить третій особі-майновому поручителя по трьом кредитним договорам, а саме: № 109/10-2007   від 08.10.2007 р., № 108/10-2007 від 08.10.2007 р. та № 106/10-2007 від 08.10.2007 р., а також звіт про оцінку вартості нерухомого майна. Згідно висновку про вартість майна, початкова вартість об'єкту оцінки, а саме нежитлової   будівлі  літ.А-1,  загальної площею  2645,8  кв.м.,  що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1. складає 556600,00 грн. без ПДВ. А сума заборгованості за кредитами, в забезпечення яких  укладено договір іпотеки, складає 3358850,02 грн., в тому числі по Кредитному договору № 108/10-2007 від 08.10.2007р., укладеному з ФОП ОСОБА_3, тому ця обставина додатково надає Банку право і на звернення з відповідними позовами до позичальників.

Апелянт зазначає, що вказане рішення на цей час набрало законної сили та є обов’язковим для виконання.

Крім того, постановою господарського суду Харківської області від 17.01.2011 р. по справі № Б-39/212-10 фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом, у зв'язку з чим стягнення з неї всіма виконавчими документами припинено.

Апелянт вважає, що обов’язковість виконання вказаного рішення, внаслідок повного або часткового виконання якого третя особа повинна стати кредитором в зобов’язанні за кредитним договором  № 108/10-2007 від 08.10.2007р. замість позивача щодо  відповідача за цією  справою, означає те, що прийняття оскаржуваного рішення в частині стягнення з боржника в основному зобов’язанні (1-го відповідача)  на користь позивача тієї ж заборгованості прямо суперечить ч.2 ст. 11 Закону України «Про іпотеку», ст. 514 ЦК України, ч.2 ст. 223 ЦПК України, п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.14 ЦПК України та наведеному  вище рішенні.

До того ж апелянт вважає, що висновки суду про правомірність підвищення  відсоткової ставки за користування кредитом до 20,5% та до 24,5% в порівняні  з відсотковою ставкою 18%, яку було передбачено п. 2.1. кредитного договору, зроблені судом з порушенням норм чинного законодавства, оскільки  в матеріалах справи не має жодного доказу того, що на адресу 1-го відповідача були направлені  листи вих. № 1795 від 12.05.2008р. та вих. № 5958 від 10.11.2008р., оскільки копії оборотних сторін повідомлень про вручення поштових відправлень, в яких зазначені лише номери касових чеків, за якими відправник сплатив послуги зв’язку не підтверджують, що саме вказані листи було відправлено на адресу 1-го відповідача про підвищення відсоткової ставки.

Апелянт також вважає, що позивачем не було доведено існування обов’язкових умов, з якими кредитний договір пов’язував можливість підвищення процентної ставки.

 Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване  рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2011 р. законним та обґрунтованим  і підстав для його скасування не вбачає, в зв’язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, що в забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором № 108/10-2007 від 08.10.2007р., та сплати відсотків за користування ним і комісій за   управління кредитом було укладено договір іпотеки від 08.10.2008 р., сторонами за яким є ВАТ «КРЕДОБАНК»(Банк) в особі директора Харківської філії п. Семенова Є.В. (Банк) та ОСОБА_5 (Іпотекодавцем), яка виступила майновим поручителем в цим Кредитним договором. Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлова будівля літ.А-1, загальною площею 2645,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,   та   належить   Іпотекодавцеві   на   праві   власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2006р., посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 2980.

Рішенням Київського району м. Харкова від 29.10.2009р. , яке набрало законної сили 09.12.2009р. , з ОСОБА_5 - майнового поручителя, на користь ПАТ «КРЕДОБАНК»стягнуто суму заборгованості за кредитними договорами № 109/10-2007 від 08.10.2007р., № 108/10-2007 від 08.10.2007р. та № 106/10-2007 від 08.10.2007р. у розмірі 3358850,02 грн. На виконання вказаного рішення державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження. Зобов'язання Боржником по договору та рішенню суду станом на 16.03.2011р. (момент винесення рішення) та на теперішній час не виконані, що підтверджується розрахунком суми заборгованості який міститься в матеріалах справи), та є доказом того, що зобов'язання за оспорюваним кредитним договором не виконані.

Позивач зазначає, що  відповідно до постанови господарського суду від 17.01.2011р. по справі № Б-39/212-10 фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом, у зв'язку з чим стягнення з неї за всіма виконавчими документами припинено, у зв’язку з чим  звернення з позовом до майнового поручителя не обмежує права Банку на звернення з позовом до відповідачів.

 Представник другого відповідача подав клопотання, в якому просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2011 р. по даній справі  та залишити  позов без розгляду, з підстав того, що  з установчих документів  позивача та положення про відособлений підрозділ, не вбачається повноважень керівника Харківського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» Олійник Н.Б. на підписання позову від імені ПАТ «Кредобанк».

Колегія суддів відхиляє дане клопотання,  враховуючи наступне.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження  повноважень на право підпису позовної заяви від імені ПАТ «Кредобанк»було надано належним чином засвідчену  копію  довіреності серії ВРВ № 605584 від 21.10.2010р. виданої ПАТ «Кредобанк»зі строком дії до 01.02.2012р.

З доданої до матеріалів справи  копії довіреності  вбачається, що  ПАТ «Кредобанк»(позивач) надає право   Олійник Н.Б. представляти інтереси банку  в органах державної влади та управління, на підприємствах, в установах та організаціях, судах, в тому числі адміністративних судах, господарському та третейському, з правом позивача і користуватись правами, передбаченими ст. 27 ЦПК України і ст. 22 ГПК України, а також правом пред’явлення претензій, позовних заяв, зміни підстав або предмету позову, закінчення справи мировою угодою, вчинення дій, пов’язаних з виконанням ухвал, постанов, рішень суду або виконавчих написів нотаріусів, апеляційного і касаційного оскарження рішень та ухвал суду, ведення справ в апеляційній і касаційній інстанціях та виконавчому провадженні, подачі заяв на видачу судових наказів, тощо.

 Нормами ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором  чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

 То з наведеного необхідно зробити висновок, що цією довіреністю представника Олійник Н.Б. уповноважено і підписувати позовну заяву, оскільки подання позовної заяви без підпису законом не передбачено.

 Представник першого відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, з підстав того, що задоволення кредиторських вимог ПАТ «Кредобанк»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5  у справі про банкрутство № Б-39/212-10, в тому числі за Кредитним договором № 108/10-2007 від 08.10.2007р. (про визнання третьої особи банкрутом) є підставою для відмови у позові  по даній справі  (про стягнення заборгованості за Кредитним договором) у відповідній частині, що вказує на пов’язаність  справ та неможливість розгляду даної справи до  розгляду пов’язаної з нею справи № Б-39/212-10, яка розглядається господарським судом Харківської області.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі –це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським   судом,   зі   справою,   що   розглядається   іншим   судом   і   чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, що розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення, та є істотними для даної справи.

Неможливість розгляду однієї справи до вирішення другої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів, відхиляє дане клопотання, оскільки 1-й відповідач не обґрунтував  підстав того, що розгляд даної  справи по суті  є неможливим до розгляду справи  № Б-39/212-10 про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 банкрутом, оскільки  сам факт порушення провадження у справі про банкрутства  не звільняє відповідачів від відповідальності за порушення зобов’язань  по кредитному договору та договору поруки. Отже, відсутні  будь-які підстави вважати, що розгляд даної справи є не можливим до вирішення  справи № Б-39/212-10.

 Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представника третьої особи в судове засідання суд не повідомив. До того ж, відповідно до ч.1 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського  суду розглядається протягом  двох місяців, але у відповідності до ст. 69 ГПК України зазначений строк було продовжено на 15 днів. Беручи до уваги, що  05.07.2011р. зазначений строк закінчується, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників позивача та відповідачів, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши  правильність  застосування норм матеріального та  процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  погоджується в повному обсязі з висновками  господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк», (правонаступником, якого в зв’язку зі зміною назви є Публічне акціонерне товариство «Кредобанк») в особі Харківської філії «Кредобанк»(реорганізованої в Харківське відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк») (надалі - позивач, Банк), та фізичною  особою - підприємцем ОСОБА_3 (надалі –1-й відповідач, Позичальник) укладено Кредитний договір  від 08.10.2007р.  № 108/10-2007, відповідно до умов якого Банк зобов’язався надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а Позичальник зобов’язався повернути кредит і сплатити процентів за користування ними та комісії (т.1, а.с. 13).

Підпунктами  2.1.1,  2.1.2,  2.1.3  п. 2.1. Кредитного договору визначено розмір кредиту та валюта кредиту –950 000,00 грн. з призначенням кредиту - закупівля сільськогосподарської сировини для подальшої реалізації (горіхи волоські); процентна ставка –18,0% річних.

Згідно з п. 2.2. Кредитного договору, датою остаточного повернення Кредиту сторонами визначено - 07.10.2009р.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, за надання Кредиту Позичальник сплачує Банку комісії, встановлені тарифами Банк, у розмірах, визначених у   п.п. 4.1.1. - 4.1.5. Договору.

Згідно п. 4.3. Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 4.2. цього Договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.

Пунктом 4.6. Кредитного договору встановлено, що у разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки Національного банку України, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, зміна процентної ставки, вказаної у п. 2.1. цього Договору, відбувається: а) Банком самостійно при умові, що таке збільшення відбувається не більше ніж на 5% річних, і така зміна відбувається не частіше ніж 1 раз в півріччя. Таке збільшення розміру процентів вважається зробленим за згодою Позичальника і сторони домовились, що додаткової згоди Позичальника на це не потрібно. Про таку зміну процентної ставки Банк у письмовій формі повідомляє Позичальника за 10 днів до її введення в силу; б)  за письмовою згодою сторін, Банк за 20 днів до введення в дію  нових  процентних ставок повідомляє у письмовій формі про це Позичальника. Позичальник зобов’язаний протягом 15 днів від дати надіслання Банком повідомлення з’явитись  у Банк для укладання додаткового договору.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору,  Позичальник зобов'язався повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і в терміни, передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього.

У забезпечення виконання вказаних зобов'язань за Кредитному договору між позивачем  (Кредитор), 1-м відповідачем (Боржник) та  фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4  (надалі –Поручитель, 2-й відповідач) було укладено Договір поруки від 08.10.2007р. (надалі –Договір поруки), за умовами якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором  за виконання Боржником зобов’язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Кредитним договором  № 108/10-2007 від 08.10.2007р., укладеним між Боржником та Кредитором (т.1, а.с. 17).

Згідно п. 2.5. Договору поруки, Поручитель  та Боржник   несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Відповідно до  п. 4.2. Договору поруки,  Поручитель підтвердив, що йому відомі всі умови Кредитного договору.

Пунктом 4.7 Договору поруки визначено, що  у випадку внесення без згоди поручителя до Кредитного договору змін, внаслідок чого збільшується розмір зобов’язань за Кредитним договором обсяг його відповідальності не збільшується. У  цьому випадку Поручитель несе часткову відповідальність в межах визначених п. 1.1. на момент укладання договору поруки.

Даний Договір поруки був підписаний відповідачами без заперечень та зауважень.

З пояснень сторін  та документів наданих до матеріалів справи встановлено, що позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок 1-го відповідача траншами кредитні кошти, в сумі - 950 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, копії яких долучено до справи, а саме: № 383625 від 29.10.2007р. - суму 600 000,00грн.;  № 385253 від 30.10.2007р. - суму 150 000,00грн.;  № 404013 від 06.11.2007р. - суму   200 000,00 грн. (т.1, а.с. 18-20).

З 26.05.2008р. відсоткова ставка по кредиту була змінена позивачем та встановлена в розмірі 20,5% річних, про що 1-й відповідач був повідомлений листом за № 1795 від 12.05.2008р. (т.1, а.с. 123)

З 01.12.2008р. відсоткова ставка по кредиту встановлена позивачем в розмірі 24,5% річних, про що 1-й відповідач був  повідомлений листом за № 5958 від 10.11.2008р. (т.1, а.с. 124).

Зазначені вище листи з повідомленнями про зміну процентної ставки були отримані 1-м відповідачем особисто, про що свідчать копії повідомлень про вручення поштового відправлення, оригінали яких було оглянуто судом першої інстанції  у судовому засіданні та їх  отримання не було спростовано 1-м відповідачем в суді апеляційної інтонації.

Перший відповідач відповідно до ст. 33 ГПК України не надав доказів отримання за вказаними поштовими  повідомленнями інших документів, ніж повідомлення про збільшення відсоткової ставки.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивачем були виконані усі зобов'язання за Кредитним договором,  але 1-й відповідач належним чином та у відповідні строки  не виконав взяті на себе  зобов'язання за Кредитним договором,  кредит не повернув, проценти за користування кредитом та комісію  за управління кредитом не сплачував.

У зв’язку з чим позивач неодноразово звертався з листами-вимогами та претензіями щодо погашення заборгованості за кредитом до 1-го відповідача (листи вих. № 594 від 15.02.2008р., вих. № 1729 від 12.05.2008р., вих.          № 3513 від 27.06.2008р., вих. № 4799  від 10.09.2008р., вих. № 5402  від 29.10.2008р.)    та до 2-го відповідача (лист вих. № 5403 від 29.10.2007р), але цих вимог відповідачі не виконали, звернення та претензії позивача залишили без відповіді (т.1, а.с. 21-26).

Також, з матеріалів справи вбачається, що у забезпечення повернення кредитних коштів за спірним Кредитним договором № 108/10-2007 від 08.10.2007р., сплати відсотків за користування ними і комісій за управління кредитом, між ВАТ «Кредобанк»в особі директора Харківської філії Семенова Є.В. та ОСОБА_5 (Іпотекодавцем), яка виступила майновим поручителем за Кредитними договором,  було укладено Договір іпотеки від 08.10.2008р., предметом іпотеки за яким є нерухоме майно: нежитлова будівля літ. А-1, загальною площею 2645,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2006р., посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 2980.

Заочним рішенням Київського районного суду  м. Харкова від 29.10.2009р., яке набрало законної сили 09.12.2009р., з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Кредобанк»стягнуто суму заборгованості за Кредитними договорами № 109/10-2007 від 08.10.2007р.,   № 108/10-2007 від 08.10.2007р. та № 106/10-2007 від 08.10.2007р. у розмірі 3358850,02 грн. (т.1, а.с. 95, 96). На виконання даного рішення був виданий виконавчий лист у справі № 2-1888/09/07р. (т.1, а.с. 97).

На виконання вищевказаного рішення постановою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження від 15.10.2010р. (т.1, а.с. 106), але зобов'язання боржником по Кредитному договору та рішення суду на даний час не виконані.

22.12.2010р. до Харківського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк»надійшло від державного виконавця Державної виконавчої служби в Орджонікідзевському районі м. Харкова повідомлення про оцінку майна, яке належить майновому поручителю - ОСОБА_5 по трьом кредитним договорам, а саме: № 109/10-2007 від 08.10.2007р., № 108/10-2007 від 08.10.2007р. та № 106/10-2007 від 08.10.2007р., а також звіт про оцінку вартості нерухомого майна. Згідно висновку про вартість майна, початкова вартість об'єкту оцінки, а саме нежитлової будівлі літ. А-1, загальною площею 2654,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, складає 556 600,00 грн. без ПДВ. А сума заборгованості за кредитами, в забезпечення яких укладено договір іпотеки, складає         3 358 850,02 грн., в тому числі по Кредитному договору № 108/10-2007 від 08.10.2007р., укладеному з фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3, тому ця обставина також обґрунтовує право Банку на звернення з відповідними позовами до відповідачів (т.1, а.с. 108-112).

 У зв’язку з невиконання  відповідачами  взятих на себе зобов’язань позивач  05.01.2011р. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення у солідарно з відповідачів заборгованості по Кредитному договору, яка за розрахунком позивача станом на 29.12.2010р. склала 1 295 004,83 грн., у тому числі:  950 000,00 грн. - сума неповернутого кредиту;   343 472,21 грн. - сума несплачених процентів за користування кредитними коштами за період з 08.10.2007р. по 29.12.2010р.;   1 532,62 грн. - сума несплаченої комісії за управління кредитом за період з 08.10.2007р. по 29.12.2010р.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що  позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний  повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов’язок    позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.1  ст. 543 ЦК України у   разі   солідарного   обов'язку  боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати   виконання   обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за   договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.   Поручитель відповідає    перед    кредитором   за   порушення зобов'язання боржником. Порукою  може   забезпечуватися   виконання   зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України визначено, що  у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи,   які   спільно  дали  поруку,  відповідають  перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до  ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України визначено, що  зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення  вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення  вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наданих до матеріалів справи документів,  колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, в частині задоволення вимоги позивача стосовно солідарного стягнення з відповідачів 950 000,00 грн. неповернутого кредиту та 1 532,62 грн. суми несплаченої комісії за управління кредитом.

 Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідачів у солідарному порядку      343 472,21 грн. суми несплачених процентів за користування кредитними коштами за період з 08.10.2007р. станом на  29.12.2010р., колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що   2-й відповідач не був повідомлений позивачем  у відповідності до ст. 4.7. Договору поруки  про зміну процентної ставки за Кредитним договором.

У цьому випадку 2-й відповідач несе часткову відповідальність в межах, визначених п. 1.1.  Кредитного договору на момент укладення договору поруки, тобто у розмірі 18% річних за користування кредитними коштами.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів суми несплачених процентів за користування кредитними коштами за період з 08.10.2007р. по 29.12.2010р. з урахуванням перерахунку  суми відсотків за відсотковою ставкою 18%, яка діяла на час укладання Договору поруки, є обґрунтованими і такими, що підлягають стягненню солідарно з відповідачів розмірі 27 7658,33 грн., а в інший частині у розмірі 65 813,88 грн. не підлягають задоволенню, і в цій частині вимог у  позові слід відмовити.

На підставі викладеного колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що  рішення  господарського суду Харківської області від 16.03.2011р. у справі № 5023/122/11, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства  та матеріалів справи і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.  99, 101, п. 1 ст. 103,  ст. 105  ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2011р. у справі № 5023/122/11 залишити без змін.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

  Головуючий суддя                                                                   Л.М. Здоровко

 Суддя                                                                                        О.В. Плахов

 Суддя                                                                                         І.А. Шутенко

  Повний текст постанови підписано 29.06.2011р.