донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.06.2011 р. справа №28/5009/946/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2011р. по справі № 28/5009/946/11 ( суддя –Яцун О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "САІ" м.Запоріжжя
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" м.Запоріжжя
про стягнення заборгованості у розмірі 5 284 511,50грн. на підставі договору поставки № 41/08П від 17.10.2008р., 195 982,49грн. пені, 95 520,12грн. інфляційних втрат та 37 932,09грн. 3 % річних.
За участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1- довіреність № б/н від 12.05.2011р.
від відповідача –ОСОБА_2-довіреність № 13/11-05 від 24.05.2011р.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "САІ" м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" м.Запоріжжя заборгованості у розмірі 5 380 031,62грн. з урахуванням індексу інфляції на підставі договору поставки № 41/08П від 17.10.2008р., 195 982,49грн. пені та 37 932,09грн. 3 % річних.
Заявою від 29.03.2011р. позивач змінив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 5 281 698,33грн. на підставі договору поставки № 41/08П від 17.10.2008р., суму втрат від інфляції 133370,85грн., 266347,55грн. пені та 51111,88грн. 3 % річних, витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 20000,00грн.
Господарський суд в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України прийняв до розгляду та задовольнив.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.03.2011р. по справі № 28/5009/946/11 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м.Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "САІ" м.Запоріжжя 5281698,33грн. основного боргу, 133370,85грн. інфляційних втрат, 266347,55грн. пені, 51111,88грн. 3% річних, 20000,00грн. витрат на послуги адвоката, 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дане рішення мотивовано наступним:
-умовами договору поставки № 41/08П;
-положеннями ст.509, ст.526, ст.692, ст.530, ст.611, ст.546, ст.547, ст.625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязань";
-обгрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 29.03.2011р. у справі № 28/5009/946/11 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 133370,85грн., пені в сумі 266347,55грн., 3% річних в сумі 51111,88грн., 20000,00грн. витрат на послуги адвоката.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:
- рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно зґясовані обставини, що мають значення для справи;
- суд не прийняв до уваги надані відповідачем докази відсутності у останнього первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам з позивачем;
-позивачем безпідставно нараховані штрафні санкції, оскільки вони не передбачені умовами договору;
- позивачем не було надано документів, фактично підтверджуючих надання послуг адвокатом.
Відкрите акціонерне товариство "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" м.Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з клопотаннями про зупинення провадження у справі № 28/5009/946/11 до вирішення спору по справі № 32/5009/1948/11 за позовом Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" м.Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "САІ" м.Запоріжжя про визнання недійсним договору поставки № 41/08П від 17.10.2008р., що знаходиться в провадженні господарського суду Запорізької області та про призначення почеркознавчої експертизи з посиланням на те, що видаткові накладні підписані не керівником ДП "Запорізький облавтодор" - ОСОБА_3, а іншою особою. Дані клопотання відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю та безпідставністю.
Крім того, судова колегія звертає увагу сторін на те, що у випадку встановлення обставин, які будуть спростовувать висновки, покладені в основу рішення по даній справі (№ 28/5009/946/11), то сторони вправі скористатись положеннями ст.ст.112-114 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 17.10.2008р. між ТОВ "НВП "САІ" (постачальник) та ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) було укладено договір поставки №41/08П, за умовами якого постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором здійснити на замовлення покупця поставку товару у 2008-2011 роках: бітум в асортименті, бітумна емульсія, барґєрна огорожа, бензин, дизпаливо, доломітова мука щебінь, відсів, шлак, фарба розмічальна, скло кульки, та інше, перелік та кількість яких для поставки у кожному поточному році, визначається згідно Додатку до договору, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити такий товар. (п.1.1. договору).
Згідно з п.1.2. договору, загальна вартість товару, що передбачаються до постачання у 20008-2011 роках складає 26500000,00грн. в т.ч. ПДВ.
Постачальник відвантажує товар на адресу Покупця за цінами, що визначаються у погоджених сторонами Специфікаціях та видаткових накладних, що додаються до Договору, та можуть бути змінені за домовленістю сторін. (п.2.1. договору).
Специфікації складаються та узгоджуються сторонами та є невідґємною частиною Договору. (п.2.3. договору).
Узгоджена сторонами в специфікації партія товару відвантажується на адресу Покупця, не пізніше 14 днів з моменту надходження заявки Покупця. (п.4.1. договору).
Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу до 60 банківських днів від дня отримання партії товару. (п.5.1. договору).
У випадку порушення своїх зобовґязань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. (п.7.1. договору).
За прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. (п.7.3. договору).
Даний договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовґязань по ньому, але не більше ніж до 31 грудня 2011 року. (п.9.1. договору).
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовґязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовґязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повґязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовґязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні приписи містить ст.265 Господарського кодексу України.
Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу товару за період з липня 2010р. по листопад 2010р. на загальну суму 5384511,50грн. підтверджується специфікаціями, видатковими накладними, довіреностями, які залучені до матеріалів справи.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.
31.12.2010р. між сторонами був підписаний акт заліку взаємних вимог на суму 2813,17грн.
Станом на 25.02.2011р. (день звернення позивача до суду з позовом) заборгованість за отриманий товар складає 5281698,33грн.
Факт наявності заборгованості у розмірі 5281698,33грн. підтверджується матеріалами справи, відповідачем не доведено факту оплати отриманого товару.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обґєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, господарський суд вірно задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 5281698,33грн.
В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем оплати за поставлений товар, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 266347,55грн.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовґязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовґязання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовґязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовґязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовґязання. (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовґязання.
Відповідно до норм ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи вищевикладене та умови п.7.3 договору, вимоги про стягнення пені господарський суд також вірно визнав такими, що підлягають задоволенню в сумі 266347,55грн.
Також за порушення виконання грошового зобов’язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 133370,85грн. та 51111,88грн. 3% річних.
Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Інший розмір відсотків договором не встановлений.
Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення з 01.10.2010р. по 25.03.2011р. складає 51111,88грн., сума інфляційних втрат складає –133370,85грн.
Судом був здійснений власний розрахунок зазначених сум, відповідно до якого сума 3% річних за період прострочення з 01.10.2010р. по 25.03.2011р. складає 51111,88грн., сума інфляційних втрат за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р. (включно) складає –134559,67грн.
Враховуючи той факт, що позивач уточнень щодо пред’явленої до стягнення суми інфляційних втрат суду не надав і заявлена позивачем сума є меншою ніж розрахована судом, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 133370,85грн. та 3% річних у сумі 51111,88грн. господарський суд вірно визнав їх такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 20000,00грн. витрат на послуги адвоката у відповідності до ст. 49 ГПК України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про надання правової допомоги від 21.02.2011р., акт виконаних робіт від 21.02.2011р. та прибутковий касовий ордер №23 від 21.02.2011р. на суму 20000,00грн.
Приписи статті 44 Господарського процесуального кодексу України регулюють питання судових витрат до яких, зокрема, відносяться і оплата послуг адвоката.
Витрати позивачів та відповідачів, повґязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обґєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
За таких обставин господарський суд вірно визнав заявлені вимоги про стягнення витрат за адвокатські послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню в силі.
За таких обставин доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1) Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2011р. по справі №28/5009/946/11 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.2011р. по справі №28/5009/946/11 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5 примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду