ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2011 р.                                                            Справа № 5023/4940/11

вх. № 4940/11

Суддя господарського суду Мамалуй О.О. 

при секретарі судового засідання Яновська А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 - дов.;

відповідача - ОСОБА_2. - дов.;

третьої особи - не з"явився   

розглянувши справу за позовом ПП "Юран-Холдінг", м. Харків  

до  ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки 3-я особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - обласне комунальне підприємство теплових мереж (код ЄДРПОУ 31556309).

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "Юран-Холдінг" звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд визнати недійсним договір поступки права вимоги № 341 від 10.09.2008 р., укладений між ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ПП "Юран-Холдінг".

Обґрунтовуючи  позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуваний договір суперечить вимогам законодавства (ст. 514 ЦК України), оскільки, за ствердженням позивача, відповідач не передав йому, як новому кредиторові,  документи,  що підтверджують право вимоги виконання зобов’язання боржником - Обласним комунальним підприємством теплових мереж. Також позивач стверджує, що оскаржуваний договір є договором факторингу, а позивач не є фінансовою установою, отже не міг бути фактором за цим договором відповідно до ст. 1079 ЦК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Відповідач в судове засідання з"явився, у відзиві на позов просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач вказує, що позивач на виконання оскаржуваного договору отримав від Обласного комунального підприємства теплових мереж матеріальні цінності. Отже, на думку відповідача, позивач повністю використав на власну користь ту частину договору, що надає йому права і намагається уникнути виконання його зобов’язувальної частини.

Відповідачем в судовому засіданні 14.07.2011р. було заявлене клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду Харківським апеляційним господарським судом пов’язаної з  нею справи № 5023/2440/11.  До клопотання  відповідач надав копію ухвали Харківського апеляційного господарського суду  від 20.06.2011 р., якою розгляд справи №5023/2440/11 було призначено на 12.07.2011р. Враховуючи те, що клопотання заявлене 14.07.2011р. і в матеріалах справи відсутні докази того, що розгляд справи №5023/2440/11 Харківським апеляційним господарським судом триває, суд не знаходить підстав для зупинення провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 10.09.2008 р. між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5” та ПП „Юран-Холдинг" був укладений договір поступки права вимоги № 341, згідно умов якого відповідач мав уступити, а позивач прийняти на себе право на вимоги, які належали відповідачу та стати кредитором за наступними договорами, укладеними між відповідачем та обласним комунальним підприємством теплових мереж:

- договором продажу теплової енергії № 503 від 13.08.2001 р. на суму 330763,18 грн.;

- договором на переробку палива в теплову енергію № 402 від 19.10.2007 р. на суму 590712,71 грн.;

- договором поставки пом’якшеної води для підживлення теплових мереж № 396 від 16.10.2007 р. на суму 48081,13 грн.

Загальна сума, право вимоги якої передано за договором  - 969557,02 грн.

Відповідно до п.2.2. договору позивач (новий кредитор) зобов’язався на протязі 180 днів з моменту підписання договору компенсувати відповідачеві (первісному кредиторові) вартість відступленого права вимоги (969557,02 грн.) шляхом перерахування грошових коштів або іншим способом, не забороненим законодавством.

Таким чином, оскаржуваний договір не є договором факторингу, оскільки договір факторингу, відповідно до змісту статі 1077 ЦК України передбачає обов’язок фактора передати виключно грошові  кошти  в  розпорядження  другої сторони  (клієнта), а оскаржуваний договір містить умову про можливість інших (тобто, не грошових) засобів компенсації відступленого права  між позивачем та відповідачем.

Позивач у позові прохав суд витребувати у відповідача оригінали договору продажу теплової енергії № 503 від 13.08.2001 р. договору на переробку палива в теплову енергію № 402 від 19.10.2007 р. , договору поставки пом’якшеної води для підживлення теплових мереж № 396 від 16.10.2007 р та докази передачі  позивачу документів, які засвідчують дійсність вимог та відповідний обсяг переданих прав, що мали передаватися за оскаржуваним договором. Суд констатує, що позивач не навів доказів свого ствердження про те, що відповідач не надав йому, як новому кредиторові,  документи,  що підтверджують право вимоги виконання зобов’язання боржником - Обласним комунальним підприємством теплових мереж. Між тим, відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, саме позивач повинен був довести факт невиконання відповідачем своїх договірних обов’язків з надання позивачеві документів. Позивач цього факту не довів. Напроти, як вбачається з його письмових пояснень від 18.07.2011р., Обласне комунальне підприємство теплових мереж повністю погасило своє зобов’язання перед позивачем, як новим кредитором, шляхом передачі йому цінних паперів – векселів на суму заборгованості. Таким чином, позивач повністю реалізував своє право вимоги, яке отримав за оскаржуваним договором. Крім того, не повне виконання стороною всього обсягу обов’язків за оскаржуваним договором не є підставою для визнання такого договору недійсним.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наступне:

1.          За оскаржуваним договором відповідач передав позивачу право вимоги з третьої особи боргу в сумі 969557,02 грн., повідомивши про це третю особу належним чином (копія повідомлення від 17.09.2008р. міститься в матеріалах справи).

2.          Позивач це право повністю реалізував, отримавши від третьої особи в погашення боргу цінні папери на суму 969557,02 грн.

3.          Позивач зобов’язувався компенсувати відповідачеві вартість отриманого права вимоги боргу з третьої особи в сумі 969557,02 грн. -  і не компенсував.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального  кодексу України, суд, -    

ВИРІШИВ:

В позові відмовити

Суддя                                                          Мамалуй О.О.

Рішення підписано 25.07.2011 року