ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" липня 2011 р. Справа № 34/217
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:
суддів:Черкащенка М.М.
Кривди Д.С.,
Студенця В.І.
за участю представників
сторін позивача –Глоба В.К.;
відповідача –Ткачук Н.Р.;
третьої особи 1 - не з"явився;
третьої особи 2 - Тоболін О.С.;
прокуратури –Рудак О.В.;
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротонда"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від28.03.2011
та на рішення господарського суду м. Києва
від22.12.2010
у справі № 34/217
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ротонда"
доАкціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет–1";
2. Національний банк України;
за участю Прокуратури Подільського району м. Києва
провизнання недійсним іпотечного договору
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ротонда" (далі –ТОВ "Ротонда") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" (далі –АКБ "Східно-Європейський банк") про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2010 порушено провадження у справі № 34/217 за позовом ТОВ "Ротонда" до АКБ "Східно-Європейський банк" про визнання недійсним іпотечного договору та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет–1" (далі –ТОВ "Маркет-1").
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України.
Заступник прокурора Подільського району міста Києва 07.12.2010 звернувся до господарського суду м. Києва з заявою про вступ у справу №34/217.
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Сташків Р.Б.) від 22.12.2010 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Суховий В.Г.) від 28.03.2011 апеляційну скаргу ТОВ "Ротонда" залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2010 - без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 22.12.2010 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2011, ТОВ "Ротонда" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 06.07.2011.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.07.2011 продовжено строк розгляду справи №34/217 на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги на 13.07.2011.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2011 розгляд касаційної скарги відкладено на 20.07.2011.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Господарськими судами встановлено, що 03.12.2008 між АКБ "Східно-Європейський банк" в особі Голови правління Спорової Л.А., яка діяла на підставі Статуту (Іпотекодержатель) та ТОВ "Ротонда" в особі ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 03.12.2008 за №5734 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір.
Відповідно до п. 1.1, цим договором забезпечується виконання ТОВ "Маркет-1" зобов’язань перед Іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними 03.11.2008 кредитного договору № 0001-130/2008 Кредитна лінія з додатковими договорами (надалі кредитний договір або основне зобов’язання) про відкриття відкличної невідновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів з лімітом в сумі 15 065 000,00 грн., строком по 02.11.2009, за умовами якого Іпотекодавець зобов’язується сплатити Іпотекодержателю суму кредиту та відсотки за користування кредитом у розмірі 18% річних, пені та штрафів у разі прострочення повернення боргу у розмірі та на підставах, передбачених Кредитним договором. У випадку продовження строків виконання Іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором (шляхом укладення змін до нього) дія договору іпотеки зберігається до повного виконання вказаних зобов’язань.
Пунктом 1.2 Іпотечного договору встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодавець передає в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно (далі –предмет іпотеки, майно), а саме: нежитлове приміщення № 82 у будинку № 11 по вулиці Олеся Гончара у м. Біла Церква, Київської області.
Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Білоцерківською державною нотаріальною конторою 20.05.1994 за №1-2688, зареєстрованого в Білоцерківському міжміському бюро технічної документації 04.10.1995, номер запису 10873 (колишній 54) в книзі 1; реєстраційний номер 1903573.
ТОВ "Ротонда" позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним, оскільки він підписаний не уповноваженою особою, а ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від імені ТОВ "Ротонда", одночасно представляв інтереси і АКБ "Східно-Європейський банк", що порушує вимоги ч. З ст. 238 України.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що 1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6.Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Частиною 1 ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір іпотеки від імені ТОВ "Ротонда" підписано ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 03.12.2008 за р. №5734.
Вказана довіреність видана ТОВ "Ротонда", в особі директора Нілова Олега Вячеславовича, який діяв на підставі статуту, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22.09.1994 за № 1-3-352 та протоколу.
На момент підписання іпотечного договору директором ТОВ "Ротонда" був Нілов О.В., обраний на загальних зборах учасників товариства в 1994 році, що підтверджується наявною у справі копією наказу №1-к від 01.11.1994.
Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.
Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Статтею 62 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.
Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).
Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Судами встановлено, що на час підписання Іпотечного договору у ТОВ "Ротонда" був чинним Статут в редакції 1994 року, зареєстрований рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів, державний реєстраційний № 1-3-352 від 22.09.1994.
Пунктом 12.9 Статуту визначені питання, які належать до виключної компетенції зборів учасників, Статутом зокрема, не передбачено необхідності отримання директором згоди зборів учасників на передачу товариством майна в іпотеку, а також будь –яких обмежень щодо укладення директором правочинів, в силу того, що ст. 13 цього Статуту передбачено, що директор уповноважений укладати від імені фірми контракти, договори, угоди та забезпечувати їх виконання.
Також суди встановили, що у директора ТОВ "Ротонда" Нілова О.В. на момент укладення спірного договору не було обмежень в повноваженнях на укладання договорів.
Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
З огляду на те, що Статутом товариства не було передбачено необхідності отримання директором згоди зборів учасників на передачу товариством майна в іпотеку, а також будь-яких інших обмежень щодо укладення директором правочинів, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_2 був уповноважений підписувати договір іпотеки і мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для вчинення спірного правочину.
Також ТОВ "Ротонда" вказує на те, що ОСОБА_2, підписуючи від імені товариства договір іпотеки одночасно згідно довіреностей від 18.03.2008 та від 01.04.2009 був представником АКБ "Східно-Європейський банк", що суперечить вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України.
Судами встановлено, що на момент укладення оспореного договору ОСОБА_2 дійсно був директором Білоцерківської філії АКБ "Східно –Європейський банк".
Згідно ст. 9.4 Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001 за № 375, філії банку діють від імені банку на підставі положення про філію, керівник філії банку діє на підставі довіреності виданої банком.
Відповідно до розділу 7 Положення про Білоцерківську філію АКБ "Східно –Європейський банк", затвердженого Спостережною радою 16.11.2006, управління поточною діяльністю філії здійснює директор філії у відповідності з даним положенням.
Частиною 3 ст. 238 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Верховний Суду України в постанові від 16.05.2011 у справі № 19/87-10, за наслідками розгляду заяви ПАТ "Державний Експортно – імпортний банк" про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції на підставі неоднакового застосування останнім положень статтей 203, 215 та 238 ЦК України дійшов висновку, що ч. 3 ст. 238 ЦК України встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів.
Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України (ст. 111-28 ГПК України).
Водночас, судами встановлено, що спірний договір іпотеки хоч і був укладений в інтересах Банку, проте сторонами у ньому є Банк та позивач, у зв'язку з цим посилання ТОВ "Ротонда" про те, що спірна угода не відповідає вказаним положенням ЦК України, є безпідставними.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші доводи ТОВ "Ротонда", викладені у касаційній скарзі, колегією суддів також відхиляються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним та місцевим господарськими судами, на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротонда" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 у справі № 34/217 –без змін.
Головуючий - суддя Черкащенко М.М.
Судді: Кривда Д.С.
Студенець В.І.