ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.11 Справа№ 5015/2738/11
За позовом: публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (надалі –Банк), м. Львів,
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Радар-Сервіс" (надалі –Товариство), м. Львів,
за участю третьої особи:ОСОБА_2, м. Львів,
про: стягнення 19 530,84 доларів США.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1. –довіреність від 01.06.2011 р.,
відповідача :не з’явився,
третьої особи:не з’явився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Радар-Сервіс", за участю третьої особи: ОСОБА_2, про стягнення 19 530,84 доларів США. Ухвалою від 23.05.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.06.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Між позивачем та третьою особою укладено кредитний договір №014/08-5/737-СК від 27.02.2004 р. Внаслідок невиконання умов цього договору у третьої особи виникла заборгованість перед позивачем в сумі 19 530,84 доларів США, а саме: 6 792,02 доларів США –прострочена заборгованість за кредитом, 9,48 доларів США –прострочена заборгованість за відсотками, 12 729,34 доларів США –пеня за порушення строків повернення кредиту. З огляду на те, що у позивача виникло право вимоги до третьої особи, враховуючи факт укладення між позивачем та відповідачем договору поруки №014/08-5/737-ф від 27.20.2004 р. позивач вимагає стягнення зазначених вище сум заборгованості з відповідача, як солідарного боржника.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві та клопотанні від 08.07.2011 року (вх. №15475/11 від 11.07.2011 року). Зазначив, зокрема, що між сторонами у справі не виникало жодних відносин, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Крім того, рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 02.02.2011 року суд стягнув заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_2. У зв’язку з цим відповідач просить припинити провадження у справі на підставі частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 13.07.2011 року судом було продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено для надання можливості відповідачу ознайомитися з матеріалами справи, які були додатково подані позивачем в судовому засіданні 13.07.2011 року, відхилено клопотання про припинення провадження у справі.
В судове засідання 20.07.2011 року представник відповідача не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням юрисконсульта підприємства на щорічну обов’язкову атестацію до міста Києва.
Суд відхиляє подане клопотання з таких підстав. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такою обставиною є нез’явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Проте у своєму клопотанні відповідач не навів жодного доводу, чому справа не може бути розглянута без його участі, адже розгляд справи відбувався у чотирьох засіданнях, а тому у відповідача було достатньо можливостей для здійснення належного захисту своїх прав та інтересів. Крім того, клопотання відповідача стосовно поважності причин пропуску судового засідання не підтверджується жодними доказами. Суд також при прийнятті рішення стосовно заявленого клопотання про відкладення розгляду справи враховував ту обставину, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни суду також не була доведена.
Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Протоколом загальних зборів акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" №3б-36 від 21 квітня 2006 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" на відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Бан Аваль". Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Бан Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов’язками акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" (пункт 1.3 Статуту товариства затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Бан Аваль", протокол №3б-45 від 14.10.2009 р.).
Протоколом загальних зборів акціонерів №3б-45 від 14 жовтня 2009 року прийнято рішення про зміну найменування відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Бан Аваль" на публічне акціонерне товариство "Райффайзен Бан Аваль". Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Бан Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов’язками відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Бан Аваль" (пункт 1.3 Статуту товариства затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Бан Аваль", протокол №3б-45 від 14.10.2009 р.).
Між Банком та третьою особою укладено кредитний договір №014/08-5/737-СК від 27.02.2004 р. (надалі –Кредитний договір). За умовами цього договору кредитор (позивач у справі), на положеннях та на умовах цього договору, надає позичальнику (третя особа у справі) кредит в сумі 14 400,00 доларів США. Кредит надається на 60 місяців з 27 лютого 2004 року до 26 лютого 2009 року. Сплата кредиту здійснюється щомісячно в розмірі 1/60 від суми отриманого кредиту, погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно. Процентна ставка за користування кредитом складає 13% річних.
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 02.02.2011 року у справі №2-988/10 задоволено позовні вимоги Банку, з третьої особи на користь Банку стягнуто 17 145,05 доларів США, що еквівалентно 135 889,93 грн. та 1 794,05 грн. судових витрат. Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 02.02.2011 року у справі №2-988/10 провадження у справі в частині позову Банку до Товариства закрито, оскільки справа в цій частині не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Між сторонами у справі було укладено договір поруки №014/08-5/737-ф від 27.02.2004 р. (надалі –Договір поруки). За умовами цього договору поручитель (відповідач у справі) на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед кредитором (позивач у справі) відповідати по зобов’язаннях боржника (третя особа у справі), які виникають з умов Кредитного договору, в повному обсязі цих зобов’язань.
В ході розгляду цивільної справи Залізничного районного суду міста Львова №2-988/10 судом було призначено судову експертизу технічного дослідження документів. Як убачається з висновку №1868/1869 судової експертизи від 02.09.2010 року друкований текст лицьової сторони наданого на дослідження Договору поруки та друкований текст зворотної сторони цього ж документа, могли бути виконані або на різних знакосинтезуючих приладах із однаковим способом відтворення зображень, або на однаковому знакосинтезуючому приладі із значним розривом в часі. Технічного монтажу чи монтажу документа, виконаного шляхом аплікації –нема. В Договорі поруки першим був виконаний друкований текст зворотної сторони, а далі, або відтиск печатки, або підпис від імені Зінкевич Н.В.
Як убачається з висновку №1867 судової експертизи від 02.09.2010 року відтиск круглої печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Радар-Сервіс", який міститься в договорі поруки, нанесений круглою печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "Радар-Сервіс", зразки якої надані.
Висновком №1870 судової почеркознавчої експертизи від 02.09.2010 року встановлено, що підпис від імені Зінкевич Н.В., який міститься в графі "поручитель" на Договорі поруки, виконаний громадянкою Зінкевич Надією Володимирівною.
Банк неодноразово звертався до Товариства з вимогами виконати взяті на себе зобов’язання поручителя (вимоги від 24.03.2009 року №02-05/05-2281, від 12.05.2010 року №02-05-04/6-1657).
При винесенні рішення суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Між Банком та третьою особою виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 10.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов’язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісії, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, як убачається з поданого позивачем розрахунку позовних вимог, рішення Залізничного районного суду міста Львова від 02.02.2011 року у справі №2-988/10 та не спростовано іншими учасниками спору, третя особа порушила зобов’язання, що виникло з Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним.
Порука є одним зі способів забезпечення виконання зобов’язань в силу частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України
Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою. Так, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
З огляду на зазначені норми процесуального закону суд дійшов висновку про безпідставність заперечень відповідача, які зводяться до сумніву в укладенні Договору поруки лише через те, що лицьова сторона цього договору надрукована на іншому принтері, ніж зворотня, або ж зі значним розривом у часі. При цьому суд констатує, що зазначене на дає підстав стверджувати, що між сторонами у справі не виникло цивільних взаємних прав та обов’язків, оскільки висновками судових експертиз, проведених в межах розгляду цивільної справи, встановлено автентичність печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Радар-Сервіс" та підпису керівника –Зінкевич Надії Володимирівни, що містяться на Договорі поруки. Крім того, відповідачем не наведено жодних інших доказів, які свідчать про наявність подібних договорів поруки, що могли би бути предметом окремого експертного судового дослідження, відповідач не звертався до суду з вимогою про визнання недійсним Договору поруки тощо.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду доказів про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а тому позов необхідно задоволити у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 546, 553, 611, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Радар-Сервіс" (адреса: вулиця Городнича, будинок 43, місто Львів, Львівська область, 79000; ідентифікаційний код 30204123) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (адреса: 79000, місто Львів, Галицький район, вулиця Матейка, будинок 8; ідентифікаційний код 20846070) 6 792,02 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 9,48 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 12 729,34 доларів США пені, 195,31 доларів США відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011 року.
Суддя Рим Т.Я.